Список грецьких країн та регіонів

За всю історію Стародавньої Греції істориками встановлено існування від 1500 до 2000 полісів (в тому числі колонії Великої Греції та інших регіонів)[1]. Найзначніші з них:

• Стародавні Афіни (1796—338 до н. е.).
• Спарта (11 століття — 195 до н. е.).
• Коринф (7 століття — 337 до н. е.).
• Фіви (? — 338 до н. е.).
• Еретрія (? — 338 до н. е.).
• Халкіда (? — 338 до н. е.).
• Сиракузи (734 — 212 до н. е.).

• Мікенське царство (бл. 2110 — 1100 до н. е.).
• Епірське царство (? — 167 до н. е.).
• Македонське царство (808 — 146 до н. е.).
  • Імперія Александра Македонського (334 — 323 до н. е.).
• Киренське царство (632-30 до н. е.).
• Одріське царство (475 — 46 до н. е.)
• Етолійський союз (370 — 189 до н. е.): конфедерація грецьких міст-держав.
• Держава Селевкідів (312 — 63 до н. е.).
• Єгипет Птолемеїв (305-30 до н. е.).
• Понтійське царство (302 — 64 до н. е.).
• Ахейський союз (256 — 146 до н. е.): конфедерація грецьких міст-держав.
• Греко-бактрійське царство (250 — 125 до н. е.).
• Індо-грецьке царство (180-10 до н. е.).
• Коммагенське царство (163-72 до н. е.).
• Римська імперія (27 до н. е. — 330 н. е.): грецька мова мала офіційний статус.

• Епірський деспотат (1205—1479)
• Нікейська імперія (1204—1261), який відновив Візантійську імперію в 1261.
• Трапезундська імперія (1204—1461)
• Морейський деспотат (1308/1348-1460)

• Графство Едеси (1098—1149)
• Князівство Антіохії (1098—1268) Єрусалимського королівства (1099 — 1291): хрестоносець стан з частково грецьке населення.
• Єрусалимське королівство
• Графство Триполі (1102—1289)
• Графство Кефалонія і Закінф (1185—1479): частина Королівства Сицилія з грецькою етнічною більшістю.
• Кіпрське королівство (1192—1489)
• Латинська імперія (1204—1261)
• Королівство Фессалонікійське (1202—1224)
• Князівство Неопатрія (1204—1390)
• Маркграфство Бодоніца (1204—1414)
• Князівство Ахейське (1205—1432)
• Герцогство Афінське (1205—1458)
• Аргос і Навплія (1205—1388)
• Наксоське герцогство (1207—1579)
• Князівство Лесбос (1355—1462).
• Володіння Венеціанської республіки в Греції:
  • Королівство Крит (1204—1669)
  • Кіпрське королівство (1489—1573)
  • Іонічні острови (до 1799)
  • Королівство Морея (бл. 1690—1715)
  • Сеньйорія Негропонте (1204—1470)

• Велика Валахія (12-13 ст.)
• Феодоро (1204—1475).
• Добруджанське князівство (1320—1444)
• Критська Республіка (1332—1371)

• Греція (1821 — нині)
• Кіпр (1960 — нині)

• Автономна чернеча держава на Святій Горі Афон: автономна область у складі Греції з 1913 року. Автономія від принаймні 943 року.
• Фанаріоти колишніх Дунайських князівств (1711—1821): автономні князівства під владою фанаріотів.
• Півострів Мані (17 століття — 1821): автономний або напів-автономний округ Османської імперії в Пелопоннесі
• Республіка Семи Островів (1800—1807): протекторат Російської та Османської імперії.
• Сполучені Штати Іонічних островів (1815—1864): протекторат Великої Британії.
• Східна Румелія (1878—1885): автономна держава під номінальним контролем Османської імперії
• Критська держава (1898—1913).
• Вільна держава Ікарія (1912): нетривалий час незалежна держава.
• Автонома Республіка Північного Епіру (1914): нетривалий час автономія Грецької держави в сучасній Південній Албанії/Північному Епірі
• Салонікська держава (1916—1917): нетривалий час оплот венізелістського тимчасового уряду, створеного в Македонії в період Національного розколу.
• Понтійська Республіка (1917—1919): нетривалий час держава понтійських греків.
• Іонічна автономія (1922): проголошена автономна область в Іонії, Малій Азії. Сучасне місто Ізмір в Туреччині.
• Острови Імброс і Тенедос (1923 — теперішній час): де-юре автономні області Туреччини, відповідно до статті 14 Лозаннського договору (1923); де-факто — територія Туреччини.