Список київських губернаторів

У список включені[1]:

  • губернатори і генерал-губернатори з 1700 по 1795 (посадова особа у цей період могла називатися або губернатором, або генерал-губернатором, інколи це були дві різни особи (наприклад Матюшкин і Шереметєв), які правили одночасно[2]);
  • Київські намісники з 1781 по 1796 (цю посаду займала одна особа — П. Рум'янцев);
  • Київські військові губернатори з 1796 по 1832;
  • Київські військові, Подільські і Волинські генерал-губернатори з 1832 по 1865;
  • Київські, Подільські і Волинські генерал-губернатори з 1865 по 1914;

Київські цивільні губернатори з 1797 (або 1796) по 1864, і київські губернатори з 1864 по 1917 винесені у окремий список, позаяк вони правили одночасно і паралельно з військовими губернаторами (з 1865 — генерал-губернаторами), з розподілом повноважень між ними.

Окрім Київської губернії, губернатори також управляли містом Києвом (до кінця XVIII сторіччя без Подолу, що знаходився у підпорядкуванні війта, згідно з магдебурзьким правом, пізніше деякі повноваження мав міський голова).


Київські губернатори (1700—1795), генерал-губернатори, військові губернатори
ПрізвищеЗображенняНазва посадиЧинЧас правл.Коментар
Ю. А. Фамендінн/дгенерал-майор1700—1704
А. А. Гулицьн/дгенерал-майор1704—1707Фактично руководил лише київським гарнизоном.
Д. М. Голіцинн/д—1707—1719
П. О. Голіцинн/д—18 квітня 1719—1722
І. Ю. Трубецькойн/дгенерал-аншеф1723—1729
Штокгубернаторгенерал-майор1729—1730
М. А. Матюшкінгенерал-губернаторгенерал-аншеф14 вересня 1730—1731
В. П. Шереметєвгубернаторгенерал-лейтенант1731—1737
С. І. Сукінн/дгенерал-майор1737—1740
Й. Б. фон Вейсбахгенерал-губернаторгенерал-аншеф19 листопада 1731—1735
О. І. Рум'янцевуправляющий губернськими справамигенерал-аншеф21 грудня 1737—1738В 1736—1740 роках — головний начальник Малоросії[3].
М. І. Леонтьевгенерал-губернаторгенерал-лейтенант7 березня 1738—1752Протягом сімох місяців у 1741 році був Президентом Малоросійського правління, після чого знову обійняв посаду генерал-губернатора[4].
І. І. Неплюєвгубернаторконтр-адмірал1 серпня 1740 — жовтень 1741
І. Костюрінкеруючий справами в Київській губернській канцеляріїобер-комендант фортеці29 вересня 1752—1758
В. Лопухін та Чичерінн/добер-комендант26 січня 1758—1760У Рибакова подані одним пунктом, без пояснень[4].
І. Ф. Глєбовн/дгенерал-аншеф21 вересня 1760—1766У Київ прибув лише в березні 1762 року[4].
Ф. М. Воєйковгенерал-губернаторгенерал-аншеф29 червня 1766—27 листопада 1775
П. О. Рум'янцевгенерал-губернатор; Київський намісникгенерал-фельдмаршал1775—1796
М. Н. КречетниковКиївський та Малоросійський генерал-губернаторгенерал-аншеф1790—1792Тимчасово, на час хвороби П. Румянцем[5].
О. А. ІгельстромКиївський, Чернігівський і Новгород-Сіверський генерал-губернаторгенерал від інфантерії1793Тимчасово, на час хвороби П. Рум'янцева[5].
С. Є. Ширковгубернаторгенерал-поручик1792—1795Ділив повноваження з намісником (П. Рум'янцевим).
І. П. Салтиковвійськовий губернаторфельдмаршал18 листопада 1796 — листопад 1797
А. Г. Розенбергвійськовий губернаторгенерал-лейтенант29 листопада 1797 — 13 березня 1798
І. В. Гудовичвійськовий губернаторгенерал-аншефберезень — квітень 1798Дорогою до Петербурга одержав наказ про призначення до Києва, але приїхавши до Петербурга — вже до Кам'янець-Подільського[5].
О. А. БеклешовКиївський та Малоросійський генерал-губернаторгенерал от інфантерії13 червня 1798 — серпень 1798
П. М. Дашковвійськовий губернаторгенерал31 серпня — жовтень 1798
О. А. Беклешоввійськовий губернаторгенерал от інфантерії24 жовтня 1798 — 7 липня 1799
С. А. Беклешоввійськовий губернаторгенерал-лейтенант1799
Я. І. Повало-Швейковськийвійськовий губернаторгенерал-лейтенантквітень-жовтень 1800
А. С. Феншвійськовий губернаторгенерал від інфантеріїжовтень 1800—1803
О. П. Тормасоввійськовий губернаторгенерал від кавалерії1803—1806
М. І. Кутузоввійськовий губернаторгенерал від інфантерії30 вересня 1806 — березень 1808Формально до 1810 року[6].
М. А. Милорадовичвійськовий губернаторгенерал1810—1812Після Милорадовича протягом 15 років військові губернатори до Києва не призначалися, містом і губернією управляли цивільні губернатори[6].
П. Ф. Желтухинвійськовий губернаторгенерал-лейтенант1827—1829
Б. Я. Княжнинвійськовий губернаторгенерал-лейтенант25 жовтня 1829 — 22 січня 1832
В. В. ЛевашовКиївський військовий губернатор, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-лейтенант22 січня 1832 — 9 червня 1835
О. Д. Гур'євКиївський військовий губернатор, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-лейтенант9 червня 1835 — 15 листопада 1837
Д. Г. БібіковКиївський військовий губернатор, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-лейтенант1837 — 30 серпня 1852
І. І. ВасильчиковКиївський військовий губернатор, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-ад'ютант30 серпня 1852 — 12 листопада 1862
М. М. АнненковКиївський військовий губернатор, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-ад'ютант6 грудня 1862 — січень 1865
О. П. БезакКиївський, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-ад'ютант19 січня 1865 — 30 грудня 1868
М. Ф. Козляніновтимчасовий заступник генерал-губернаторагенерал-лейтенантсічень — лютий 1869
О. М. Дондуков-КорсаковКиївський, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-ад'ютант6 січня 1869 — 16 квітня 1878
М. І. ЧертковКиївський, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-ад'ютант16 квітня 1878 — 13 січня 1881
О. Р. ДрентельнКиївський, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-ад'ютант13 січня 1881 — 15 липня 1888
О. П. ІгнатьєвКиївський, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-лейтенант13 серпня 1889 — 7 грудня 1897Обійняв посаду 5 жовтня 1889 року[7].
М. І. ДрагомировКиївський, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-ад'ютант1 січня 1898 — 10 вересня 1903
М. В. КлейгельсКиївський, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-ад'ютант24 грудня 1903 — 19 жовтня 1905
В. О. СухомлиновКиївський, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-ад'ютант20 жовтня 1905 — 2 грудня 1908
Ф. Ф. ТреповКиївський, Подільський і Волинський генерал-губернаторгенерал-ад'ютант18 грудня 1908 — 30 вересня 1914

Київські цивільні губернатори, київські губернатори (1864—1917)
ПрізвищеЗображенняНазва посадиЧинЧас правл.Коментар
В. І. Красно-Мілашевичцивільний губернатордійсний статський радник1797—1800
О. Г. Тепловцивільний губернатортаємний радник1800
М. С. Короб'їнцивільний губернатордійсний статський радник1800—1802
П. П. Панкратьевцивільний губернатордійсний статський радник1802—1810
Д. С. Ланськойцивільний губернатордійсний статський радник17 травня 1810—1812
О. Л. де Сантіцивільний губернаторстатський радник1812—1814
П. С. Черепановцивільний губернаторстатський радник1814—1817
Ф. В. Назімовцивільний губернатордійсний статський радник1817—1820
І. Я. Бухарінцивільний губернатордійсний статський радник1820—1822
І. Г. Ковальовцивільний губернатордійсний статський радник1822—1828
В. С. Катериничцивільний губернатордійсний статський радник25 лютого 1828 — 2 травня 1832
Д. М. Обрєсковцивільний губернатордійсний статський радник2 травня 1832 — 4 червня 1832
Г. С. Лашкарьовцивільний губернатордійсний статський радник9 липня 1832 — 5 жовтня 1833
О. О. Корніловцивільний губернатордійсний статський радник10 січня 1834 — 12 квітня 1835
Ф. Л. Переверзєвцивільний губернатордійсний статський радник1 грудня 1835 — 12 квітня 1839
І. І. Фундуклейцивільний губернаторстатський радник12 квітня 1839 — 11 квітня 1852
О. Д. Крівцовцивільний губернаторгенерал-майор21 квітня 1852 — 9 березня 1855Тимчасовий заступник[8].
П. І. Гессецивільний губернаторгенерал-лейтенант11 березня 1855 — 4 січня 1864
М. Г. Казнаковгубернаторгенерал-лейтенант1864—1867
М. П. Ейлергубернаторгенерал-лейтенант1867—1868
М. К. Катаказігубернатордійсний статський радник19 січня 1868 — 5 березня 1871
М. П. Гессегубернатордійсний статський радник4 березня 1871 — 18 листопада 1881
С. М. Гудим-Левковичгубернатордійсний статський радник18 листопада 1881 р.— 22 травня 1885 р.Обійняв посаду 17 лютого 1882 року[9].
Л. П. Томарагубернатортаємний радникЗО травня 1885 — 5 квітня 1898
Ф. Ф. Треповгубернаторгенерал-ад'ютант17 квітня 1898 — 10 квітня 1903
П. С. Савичгубернаторгенерал-майор11 травня 1903 — 8 жовтня 1905
О. О. Ватацігубернаторгенерал-майор8 жовтня 1905 — 2 листопада 1905
П. С. Савичгубернаторгенерал-майор2 листопада 1905 — травень 1906
О. П. Веретєнніковгубернаторгенерал-майор15 серпня 1906 — 8 грудня 1906Обійняв посаду 12 вересня 1906 року[9].
П. Г. Курловгубернаторгенерал-лейтенант18 грудня 1906 — 13 лютого 1907Тимчасовий губернатор[9].
П. М. Ігнатьєвгубернаторстатський радниклютий 1907 — 13 квітня 1909Обійняв посаду 3 березня 1907 року[9].
М. М. Чихачьовгубернаторадміралквітень — травень 1909Тимчасовий управляючий губернією[9].
О. Ф. Гирсгубернаторстатський радник18 травня 1909 — 12 листопада 1912Обійняв посаду 4 червня 1909 року[9].
М. І. Суковкінгубернаторшталмейстер17 грудня 1912 — листопад 1915Обійняв посаду 31 грудня 1912 року[10].
О. М. Ігнатьєвгубернатордійсний статський радниклистопад 1912 — березень 1917

Примітки
  1. Рибаков, 1997, с. 209—210.
  2. Рибаков, 1997, с. 207.
  3. Рибаков, 1997, с. 216.
  4. Рибаков, 1997, с. 217.
  5. Рибаков, 1997, с. 219.
  6. Рибаков, 1997, с. 220.
  7. Рибаков, 1997, с. 223.
  8. Рибаков, 1997, с. 225.
  9. Рибаков, 1997, с. 226.
  10. Рибаков, 1997, с. 227.

Джерела
  • Рибаков, М. О. До історії однієї з імперських структур в Україні : (губернаторська влада в Києві 1700-1917 рр.) // Невідомі та маловідомі сторінки історії Киева. — К. : «Кий», 1997. — С. 206—227. — 374 с. — ISBN 966-7161-15-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.