Список українських митців, які зазнали репресій в часи СРСР
В статті наведений неповний перелік українських митців, які зазнали переслідувань та репресій з боку влади СРСР.
Поети, письменники, перекладачі
| Ім'я | Роки життя | Діяльність | Репресії | Портрет |
|---|---|---|---|---|
| Бобинський Василь Петрович | 1898—1939 | поет, перекладач |  | |
| Бузько Дмитро Іванович | 1891—1937 | письменник, поет |  | |
| Буревій Кость Степанович | 1888—1934 | поет, драматург, театрознавець, літературний критик | ||
| Вакар Григорій Васильович | 1901—1937 | письменник, поет-футурист | Заарештований у 1934-му, засуджений до 5 років таборів, розстріляний у 1937 році | |
| Ванченко-Івашенко Петро Захарович | 1898—1937 | письменник, актор | ||
| Вишня Остап | 1889—1956 | письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст. | ||
| Влизько Олекса Федорович | 1908—1934 | поет, прозаїк |  | |
| Вороний Марко Миколайович | 1904—1937 | поет, перекладач |  | |
| Вороний Микола Кіндратович | 1871—1938 | письменник, перекладач, поет, режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець, один із засновників і режисерів Українського національного театру |  | |
| Вражливий Василь Якович | 1903—1937 | письменник |  | |
| Ґадзінський Володимир Антонович | 1888—1932 | поет, прозаїк, критик |  | |
| Гордієнко Дмитро Прокопович | 1901—1974 | поет[1] | ||
| Губер Петро Костянтинович | 1886—1940 | прозаїк, критик, літературознавець, перекладач[2] | ||
| Досвітній Олесь | 1891—1934 | письменник |  | |
| Драй-Хмара Михайло Опанасович | 1889—1939 | поет |  | |
| Дубовик Михайло Тадейович | 1900—1941 | поет | Заарештований у Києві в червні 1941-го і розстріляний через два тижні | |
| Дяченко Лаврін | 1900—1937 | письменник, редактор журналу «Наше слово»[3] | розстріляний | |
| Жилко Юрій Зіновійович | 1898—1938 | поет, журналіст, педагог | ||
| Епік Григорій Данилович | 1901—1937 | письменник, перекладач, публіцист | ||
| Загул Дмитро Юрійович | 1890—1944 | поет-символіст, літературознавець, критик, публіцист, перекладач, педагог, громадський діяч |  | |
| Зеров Микола Костянтинович | 1890—1937 | літературознавець, перекладач античної поезії | Заарештований у 1934, засуджений до 10 років, розстріляний у 1937 році |  |
| Івченко Михайло Євдокимович | 1890—1939 | письменник |  | |
| Ірчан Мирослав | 1897—1937 | поет, письменник, історик, видавець |  | |
| Йогансен Майк Гервасійович | 1896—1937 | поет, автор пригодницьких романів |  | |
| Казка Аркадій Васильович | 1890—1929 | поет, перекладач, педагог | ||
| Коваленко Григорій Олексійович | 1868—1937 | письменник, історик, етнограф, художник, громадський діяч | Репресований у 1937 році | |
| Коваленко Іван Юхимович | 1919—2001 | поет, дисидент, учитель[4] | Репресований у 1972 р. Звільнений у 1977 р. |  |
| Косинка Григорій Михайлович | 1899—1934 | письменник | Заарештований і розстріляний у 1934 році |  |
| Куліш Микола Гурович | 1892—1937 | письменник, режисер, драматург, громадський діяч |  | |
| Коряк Володимир Дмитрович | 1889—1937 | літературознавець, літературний критик, викладач | ||
| Мамонтів Яків Андрійович | 1886—1940 | поет, драматург |  | |
| Микитенко Іван Кіндратович | 1897—1937 | письменник, драматург |  | |
| Підмогильний Валер'ян Петрович | 1901—1937 | письменник, перекладач | Засуджений у 1935 році до 10 років, у 1937 — розстріляний |  |
| Пилипенко Сергій Володимирович | 1891—1934 | письменник |  | |
| Поліщук Валер'ян Львович | 1897—1937 | письменник | Заарештований у 1934, засуджений до 10 років, розстріляний у 1937 році |  |
| Плужник Євген Павлович | 1898—1936 | письменник | Заарештований у 1934, помер у таборі у 1936 році. |  |
| Свідзінський Володимир Євтимович | 1885—1941 | поет |  | |
| Семенко Михайль Васильович | 1892—1937 | поет, основоположник українського футуризму | Заарештований і розстріляний у 1937 році |  |
| Слісаренко Олекса Андрійович | 1891—1937 | поет, прозаїк | ||
| Тась-Могилянський Дмитро | 1901—1938 | письменник | Заарештований і засуджений до розстрілу в 1938 році |  |
| Фальківський Дмитро Никанорович | 1898—1934 | поет, прозаїк, перекладач, сценарист |  | |
| Філянський Микола Григорович | 1873—1938 | поет, прозаїк, художник, геолог, музейний діяч | Заарештований у 1937, розстріляний у 1938 році. | |
| Филипович Павло Петрович | 1891—1937 | поет, літературознавець, перекладач | ||
| Хвильовий Микола | 1893—1933 | письменник | В атмосфері тотального цькування і переслідування, покінчив життя самогубством, каталізаторами стали арешт Михайла Ялового та Голодомор |  |
| Худяк Василь Тимофійович | 1903-1938 | український письменник | Репресований | |
| Хмурий (Бутенко) Василь Онисимович | 1896—1940 | журналіст, мистецтвознавець, театральний критик | Репресований, помер у таборі | |
| Шкурупій Гео Данилович | 1903—1937 | письменник |  | |
| Яловий Михайло Омелянович | 1895—1937 | письменник | Заарештований у 1933, засуджений до 10 років таборів, розстріляний у 1937 році |  |
| Ярошенко Володимир Мусійович | 1898—1937 | поет, письменник |  |
Художники, скульптори, архітектори, мистецтвознавці
| Ім'я | Роки життя | Діяльність | Репресії | Портрет |
|---|---|---|---|---|
| Ангельський Дмитро Іванович | 1898—1938 | графік, живописець | Розстріляний[5] | |
| Артюхова Аделаїда Володимирівна | 1902—1942 | мистецтвознавець, музейний працівник[6] | ||
| Бойчук Михайло Львович | 1882—1937 | художник, педагог. Засновник школи українського монументального живопису, лідер бойчукістів | Заарештований у 1936, розстріляний у 1937 році |  |
| Гаврилко Михайло Омелянович | 1882—1922 | художник, скульптор |  | |
| Гагенмейстер Володимир Миколайович | 1887—1938 | художник-графік, мистецтвознавець | ||
| Гіляров Сергій Олексійович | 1887—1946 | історик, мистецтвознавець | Заарештований у 1945 році і звинувачений в пособництві гітлерівцям. Помер у 1946 році в лікарні Лук'янівської в'язниці не дочекавшись вироку |  |
| Горська Алла Олександрівна | 1929—1970 | художниця-шістдесятниця, відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні | 1970 року Горська вбита у м. Василькові Київської області при нез'ясованих обставинах | |
| Деконська Ольга | 1885—1937 | |||
| Дяченко Дмитро Михайлович | 1884—1942 | архітектор і громадський діяч, один із засновників українського стилю | 1941 року був заарештований, а у травні 1942 року захворів і помер (як повідомили його рідним — в одному з таборів) |  |
| Івасюк Микола Іванович | 1865—1937 | художник |  | |
| Ернст Федір Людвігович | 1891—1942 | історик, мистецтвознавець; автор найкращого довоєнного путівника по Києву | 1933 року заарештовано, згодом засуджено до трьох років виправних робіт на будівництві Біломор-Балтійського каналу. Після закінчення терміну йому не дозволили повернутися до Києва. 1941 року знову заарештовано за звинуваченням у шпигунстві, у 1942 році розстріляно |  |
| Касперович Микола Іванович | 1885—1938 | художник | Заарештований та розстріляний 1938 року[7][8] | |
| Коцюбинська Наталя Антонівна | 1896—1937 | мистецтвознавець | Двічі арештовувалася — 1924 та 1934 року. На засланні в Саратові заарештована, засуджена і розстріляна 1937 року | |
| Крашановський Іван Миколайович | 1884—1939 | художник | ||
| Кржемінський Кость Іполитович | 1893—1937 | Заарештований і розстріляний 1937 року[9]. | ||
| Крушевський Георгій Степанович | 1863—1938 | живописець[10] | ||
| Кузьмін Євген Михайлович | 1871—1942 | мистецтвознавець[11] |  | |
| Лапін Петро | 1887—1937 | |||
| Липківський Іван | 1892—1937 | |||
| Макаренко Микола Омелянович | 1877—1938 | археолог, мистецтвознавець | репресований та страчений через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря | |
| Макаренков Олексій | 1886—1942 | |||
| Михайлів Юхим Спиридонович | 1885—1935 | художник, поет і мистецтвознавець | 1934 року заарештований за звинуваченням у підготовці збройного повстання, помер у засланні 1935 року |  |
| Мурашко Олександр Олександрович | 1875—1919 | живописець, педагог і громадський діяч | Вбитий 1919 року вночі неподалік від власного будинку на Лук'янівці пострілом в потилицю | |
| Налепинська-Бойчук Софія | 1884—1937 | |||
| Обозненко Леонід | 1884—1937 | |||
| Онацький Никанор | 1874—1937 | живописець, мистецтвознавець, громадський діяч |  | |
| Падалка Іван Іванович | 1894—1937 | художник |  | |
| Пилипенко Борис | 1892—1937 | художник | ||
| Пустовійт Гаврило Михайлович | 1900—1947 | художник-графік | Заарештовний 1942 року, звинувачений у націоналізмі та антирадянській агітації, засуджений до 10 років. У таборі захворів на туберкульоз, звільнений у 1943 році як смертельно хворий без права повертатися в Україну. | |
| Риженко Яків | 1892—1974 | |||
| Розвадовський В'ячеслав Костянтинович | 1875—1943 | художник | ||
| Рубан Олександр Якович | 1900—1943 | графік | ||
| Седляр Василь Теофанович | 1899—1937 | художник | ||
| Ситнянський Євген | 1907—1937 | |||
| Кость Сліпко-Москальців | 1901—? | художник, мистецтвознавець | У 1930-х роках репресований, подальша доля невідома | |
| Спаська Євгенія Юріївна | 1891—1980 | етнограф, мистецтвознавець | ||
| Струхманчук Яків Михайлович | 1884—1937 | графік, карикатурист | ||
| Шміт Федір Іванович | 1877—1937 | мистецтвознавець | ||
| Шульга Ілля Максимович | 1878—1938 | художник | заарештований у 1938, помер того ж року на засланні | |
Музиканти, композитори
| Ім'я | Роки життя | Діяльність | Репресії | Портрет |
|---|---|---|---|---|
| Андрійчик Григорій Ісайович | 1892—1941 | бандурист, майстер бандур | репресований у 1937 році | |
| Андрусенко Дмитро Васильович | 1895—1965 | диригент, бандурист | У 1932 році був репресований, після реабілітації продовжив професійну діяльність | |
| Андрусенко Михайло | бандурист | Репресований у 1937 році, термін ув'язнення не встановлено | ||
| Арнаутов Олексій Васильович | 1907—1937 | композитор | ||
| Ахшарумов Дмитро Володимирович | 1864—1938 | скрипаль, диригент, педагог |  | |
| Бажул Григорій Іванович | 1906—1989 | бандурист | Засуджений в 1933 році на два роки, повернувся із заслання у 1938 році |  |
| Базилевський Ераст | бандурист | Арештований 1934, розстріляний в 1937 році | ||
| Байда-Суховий Данило | бандурист | Репресований в 1937 році | ||
| Балацький Дмитро Євменович | 1902—1981 | хоровий диригент, керівник капели бандуристів | Арештований в 1938, повернувся із заслання у 1942 році. В 1943 знову арештований, засуджений до 10 років ув'язнення, звільнений у 1944 році | |
| Барташевський Юрій Пилипович | 1905—1962 | бандурист, майстер дитячих бандур | Заарештований в 1936 році, у 1939 році переїхав до Луцька | |
| Верховинець Василь Миколайович | 1880—1938 | композитор, диригент, хореограф, перший теоретик українського народного танцю | ||
| Горілий Олександр Леонтійович | 1863—1937? | Один із засновників (1918) і диригент Державного симфонічного оркестру в Києві. | Репресований, дата й місце загибелі невідомі | |
| Леонтович Микола Дмитрович | 1877—1921 | композитор | убитий агентом ВЧК Грищенком[12] |  |
| Нестеренко Ольга Миколаївна | 1890—1969 | оперна співачка | репресована | |
| Хоткевич Гнат Мартинович | 1877—1938 | бандурист, автор музичних творів та музикознавчих праць | Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській області і розстріляний за «участь у контрреволюційній організації» |
Діячі театру та кіно
| Ім'я | Роки життя | Діяльність | Репресії | Портрет | |
|---|---|---|---|---|---|
| Дробинський Борис Костянтинович | 1904-1937 | режисер, студент КДІКу[13] | Репресований 1937 за звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі. | ||
| Курбас Лесь | 1887—1937 | режисер, актор, основоположник українського національного модерного театру | Репресований 1933 року, розстріляний разом з 1111 представниками художньої і духовної еліти «на відзнаку 20-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» в урочищі Сандормох поблизу Петрозаводська (Карелія)[14]. |  | |
| Нікітін Юрій Васильович | 1905-1940 | режисер, студент КДІКу[13] | 4 січня 1938 року був заарештований за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини. Винним себе не визнав, був ув'язнений на 5 років. Помер 1940 року в Північно-Східному таборі (Бухта Нагаєва) через сухоти і недокрів'я. | 
| |
| Параджанов Сергій Йосипович | 1924—1990 | кінорежисер, працював на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Серед фільмів: «Наталія Ужвій», «Золоті руки», «Думка», «Перший хлопець», «Українська рапсодія», «Квітка на камені», «Тіні забутих предків» | Заарештований 1973, засуджений до 5 років, звільнений у 1977 році[15]. | ||
| Сасим Микола Станіславович | режисер, студент КДІКу | Заарештований 1937 року[13] | |||
| Ференц Теодозій Михайлович | режисер, студент КДІКу | Заарештований 1937 року, загинув у сталінських таборах[13] | |||
| Ходимчук Олексій Остапович | 1896—1938 | режисер[16] |
Примітки
- З ПОРОГА СМЕРТІ. Письменники України — жертви сталінських репресій
- Петро Костянтинович Губер // Історія Полтави
- Лаврін Дяченко // Історія Полтави
- «Шістдесятник Іван Коваленко. Біогр.нарис» (Сергій Білокінь, Марія Кириленко (Коваленко)
- Дмитро І. Ангельський // Історія Полтави
- Іванова-Артюхова Аделаїда Володимирівна // Сергій Білоконь. Словник музейників України (1917—1943)
- Сергій Білокінь. Смерть Миколи Касперовича // Розбудова держави. 1992. № 2. (стор. 49-54)
- Тимченко Т. Микола Касперович // Образотворче мистецтво. 1998. — N 2, (стор. 14)
- Сергій Білокінь. Альбоми Кам'янець-Подільської профшколи.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Оксана Ременяка. Євген Кузьмін — «Работа: исскуствовед, архитектор». Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 3 травня 2012.
- http://memorial.org.ua/education/music/leontovuch/2.htm Кузик В. Як загинув Микола Леонтович.
- Олександр Безручко. Єдина вціліла розповідь О. Довженка про власну режисерську лабораторію // Кіно Театр 2006, № 6
- Світлана Попель, Галина Скляренко. Пам'ятник Курбасу О.-З. С.// Звід пам'яток історії та культури України, том Київ, частина 2 (стор. 859)
- Галина Скляренко. Пам'ятник Сергію Параджанову С. Й.] // Звід пам'яток історії та культури України, том Київ, частина 2 (стор. 864)
- Олена Леонтович. [Вони були учнями великого майстра] // Кіно Театр 2009, № 1
Див. також
Антології творів репресованих письменників
- Обірвані струни: антологія поезії поляглих, розстріляних, замучених і засланих 1920—1945. Упор. Кравців Б. 1955, Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Т. Г. Шевченка в Америці
- Розстріляне Відродження. Шедеври української репресованої прози. Упор. Заготова С. М. 2008, Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО»
- Розіп'ята Муза: Антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю: У 2 т. Упор. Винничук Ю. П., 2011, Львів: ЛА «Піраміда»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.