Степаненко Тарас Миколайович

Почав грати за молодіжну команду запорізького «Металурга» у сезоні 2006—2007. Зіграв 16 матчів і забив один гол, перш ніж перейти до основного складу. Він дебютував за дорослу команду 4 березня 2007 року у віці 17 років у матчі з «Динамо». «Металург» поступився 3-1. Він закінчив свій перший сезон у старшій команді з 12 виступами. У своєму другому сезоні, за місяць до свого 18 дня народження, він забив свій перший гол за клуб 21 липня 2007 року в переможному матчі чемпіонату з «Кривбасом». Цей гол став переможним. Він пішов, щоб зробити 23 матчів за клуб в цьому сезоні, з 1 гол. У третьому сезоні, провівши 29 матчів за клуб, став його невід'ємною частиною. А наступного сезону він зіграв 17 матчів за клуб. Наприкінці сезону існувала домовленість, що він приєднається до чинних чемпіонів України, донецького «Шахтаря». Він зіграв загалом 81 матч за першу команду «Металурга», забивши 1 гол.

11 травня 2010 року півзахисник підписав контракт із «Шахтарем» на п'ять років за невідому суму, залишивши «Металург» разом із Сергієм Кривцовим, який також приєднався до клубу на п'ять років. Він дебютував за клуб у Суперкубку України, коли донеччани перемогли сімферопольську «Таврію» з рахунком 7-1. Це був його перший трофей у команді. Він забив свій перший гол за клуб 23 листопада 2010 року в груповому етапі Ліги Чемпіонів у матчі проти «Партизана». Він зіграв 20 матчів за Шахтар у своєму першому сезоні, забивши 1 гол. Він допоміг Шахтарю в потрійному виграші національних турнірів.

У своєму другому сезоні з клубом він зіграв 12 матчів. Вийшов на 109-й хвилині фіналу Кубка України в матчі проти донецького «Металурга». Голами у цьому сезоні не відзначився. Також разом з «гірниками» переміг у чемпіонаті країни.

Він зіграв усі 90 хвилин у суперкубку. Коли «Шахтар» переміг той самий «Металург». Отримав жовту картку на 60-й хвилині. 6 серпня 2012 року забив 2-й гол за клуб, у ворота «Волині», з передачі Генріха Мхітаряна. Віддав гольовий пас Олександру Кучеру і той відкрив рахунок у матчі проти київського «Динамо» 2 вересня 2012 року. 28 вересня того ж року він отримав червону картку на 89-й хвилині в матчі проти «Дніпра», однак це не вплинуло на «гірників» і вони виграли матч з рахунком 2-1. 19 жовтня він віддав ще один гольовий пас на Дмитра Чигринського, який відзначився переможним голом у матчі проти «Іллічівця».

У цьому сезоні він зіграв 27 матчів і відзначився двома голами. Обидва голи були в чемпіонаті країни. У четвертому турі чемпіонату, в матчі проти «Олімпіка», забив 1400-й гол «Шахтаря» в чемпіонатах України на 91-й хвилині. У квітні 2013 року в матчі з «Динамо» мало не зазнав дуже важкого перелому ноги після фолу Андрія Ярмоленка. А в сезоні 2014—2015 зіграв 35 матчів і забив аж 5 голів.

Перший матч у чемпіонаті зіграв проти «Ворскли». В матчі проти «Рапіда» дістав травму й вибув на декілька матчів. Став найкращим гравцем чемпіонату в 13-му турі. Він оформив дубль у ворота «Зорі». Другий гол був ударом через себе на останніх хвилинах. Узимку дістав пропозицію від «Евертона», але відмовився. Допоміг клубу дійти до півфіналу Ліги Європи. На другий матч із «Зорею» вийшов з капітанською пов'язкою. Цей матч став для нього 100-м у чемпіонаті України за «Шахтар».

У останньому матчі 1-го кола чемпіонату 2015/16 після матчу з київським «Динамо» Степаненко обмінявся футболками з Андрієм Ярмоленком. Після цього Андрій викинув його футболку на поле перед трибунами вболівальників «Динамо».[5]

У наступній зустрічі цих двох команд 1 травня 2016 року після третього гола «гірників» у ворота київського клубу Тарас підбіг до трибуни, де сиділи фанати «Динамо», і поцілував перед ними емблему свого клубу. Під час того, як він повертався на свою половину поля, Андрій ударив його ззаду ногою. У післяматчевому інтерв'ю Тарас сказав, що його дружба з Ярмоленком завершилась, бо той не вперше некоректно діяв.[6] 19 травня, напередодні оголошення складу збірної України на Євро-2016 у будинку ФФУ Ярмоленко визнав свою провину перед Степаненком і обидва потиснули руки одне одному.[7] Обидва футболісти потрапили до складу збірної на міжнародному турнірі, що пройшов у Франції[8].

Станом на 12 грудня 2021 року

Команда	Сезон	Чемпіонат			Кубок країни			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2006—2007	«Металург-2» (Запоріжжя)	Друга ліга	16	1	—	—	—	—	—	—	—	—	—	16	1
2006—2007	«Металург» (Запоріжжя)	Вища ліга	12	0	КУ	0	0	—	—	—	—	—	—	12	0
2007—2008		Вища ліга	23	1	КУ	1	0	—	—	—	—	—	—	24	1
2008—2009		Прем'єр-ліга	29	0	КУ	1	0	—	—	—	—	—	—	30	0
2009—2010		Прем'єр-ліга	17	0	КУ	0	0	—	—	—	—	—	—	17	0
Всього за «Металург» (Запоріжжя)			81	1		2	0		—	—		—	—	83	1
2010—2011	«Шахтар» (Донецьк)	Прем'єр-ліга	15	0	КУ	2	0	ЛЧ	2	1	СКУ	1	0	20	1
2011—2012		Прем'єр-ліга	9	0	КУ	3	0	ЛЧ	0	0	СКУ	0	0	12	0
2012—2013		Прем'єр-ліга	18	0	КУ	3	0	ЛЧ	3	0	СКУ	1	0	25	0
2013—2014		Прем'єр-ліга	18	2	КУ	4	0	ЛЧ/ЛЄ	3+1	0	СКУ	1	0	27	2
2014—2015		Прем'єр-ліга	22	4	КУ	5	0	ЛЧ	7	1	СКУ	1	0	35	5
2015—2016		Прем'єр-ліга	18	2	КУ	5	0	ЛЧ/ЛЄ	9+7	0+1	СКУ	1	0	40	3
2016—2017		Прем'єр-ліга	27	1	КУ	3	1	ЛЧ/ЛЄ	2+8	0+2	СКУ	1	0	41	3
2017—2018		Прем'єр-ліга	26	0	КУ	3	0	ЛЧ	8	0	СКУ	1	0	38	0
2018—2019		Прем'єр-ліга	26	4	КУ	2	0	ЛЧ/ЛЄ	6+1	0	СКУ	1	0	36	4
2019—2020		Прем'єр-ліга	24	1	КУ	1	1	ЛЧ/ЛЄ	6+5	0+1	СКУ	1	0	37	3
2020—2021		Прем'єр-ліга	18	2	КУ	0	0	ЛЧ/ЛЄ	4+1	0	СКУ	1	0	24	2
2021—2022		Прем'єр-ліга	13	2	КУ	0	0	ЛЧ	8	0	СКУ	1	0	22	2
Всього за «Шахтар» (Донецьк)			234	18		31	2		81	6		11	0	357	26
Всього за кар'єру			331	20	—	33	2	—	81	6	—	11	0	456	28

Станом на 16 листопада 2021 року