Тадеуш Ковальський (фігурист)

Тадеуш Ковальський (пол. Tadeusz Kowalski; нар. 31 травня 1894, Львівпом. 1940, Харків) футболіст і фігурист, капітан артилерії польської армії, жертва катинської різанини.

Тадеуш Ковальський
Народився 31 травня 1894(1894-05-31)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 1940
Харків, Українська РСР, СРСР
·розстріл
Поховання Меморіал жертв тоталітаризму
Країна  Польська Республіка
Діяльність офіцер, футболіст, фігурист
Знання мов польська
Військове звання капітан
Нагороди
'
Особисті дані
Народження 31 травня 1894(1894-05-31)
  Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть 1940
  Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання Меморіал жертв тоталітаризму
Зріст 168 см
Громадянство  Польська Республіка
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1910—1916 «Чарні» (Л) ?(?)
1917 «Легія» (В) ?(?)
1918—1919 «Погонь» (Л) ?(?)
1920—1928 «Чарні» (Л) 1(0)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Тадеуш Ковальський
Тадеуш Ковальський
Зофія Білор і Тадеуш Ковальськи на чемпіонаті
Європи 1934 року
Персональні дані
Громадянство Польська Республіка
Дата народження 31 травня 1894(1894-05-31)
Місце народження Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Дата смерті 1940
Місце смерті Харків, Українська РСР, СРСР
Партнерка Зофія Білор
Найкращі результати за системою ІСУ
Сума:
Картка поновлювалась востаннє: завершив виступи

Життєпис

Син Мечислава та Емілії, уродженої Кубала. Служив у легіонах у 1-му артилерійському полку Легіонів, потім в австрійському 124-му полку важкої артилерії.

Після закінчення війни з більшовиками служив у 5-му польовому артилерійському полку у Львові. 1 грудня 1924 року Президент Республіки Польща Станіслав Войцеховський на прохання міністра військових справ генерал-майора Владислав Сікорський підвищив його до звання капітана за вислугою років 15 серпня 1924 року та 3-го місця в корпусі професійних артилерійських офіцерів[1]. У 1928 році переведений на 2-гу позицію, в 1932 році служив у Командуванні корпусного округу № VI у Львові.

Капітан Ковальський брав участь у вересневій кампанії 1939 року у Львівському міському командуванні. Після того, як його заарештувала радянська влада, став в’язнем Старобільська[2]. Навесні 1940 року убитий співробітниками НКВС у Харкові та похований у П'ятихатках. З 17 червня 2000 року похований на кладовищі жертв тоталітаризму в Харкові.

Міністерство національної оборони Польщі рішенням № 439 / ПН від 5 жовтня 2007 року посмертно підвищив його до звання майора[3]. Підвищення було оголошено 9 листопада 2007 року в Варшаві під час церемонії «Ми пам’ятаємо Катинь — святкуємо пам’ять героїв».

Спортивна кар'єра

Одночасно з військовою кар’єрою займався декількома видами спорту. Був футболістом «Чарні» (Львів) (у 1910–1928 роках), але найбільших успіхів досяг у фігурному катанні.

Разом із сестрою Генрика Білора, футболіста «Чарні» (Львів), Зофією Білор[4], дев'ять разів вигравав титул чемпіона Польщі серед спортивних пар (1927–1935). У 1933 році виграв чемпіонат Слваччиниі, організований в моравській Остраві, а потім змагання у чеській Празі. Вони також були першими призерами Польщі на чемпіонаті Європи 1934 року (бронзова медаль). Під час чемпіонату світу вони зайняли 4-те місце у 1934 році та 5-те місце у 1935 році. Як фігурист, Тадеуш Ковальський виступав у кольорах Львівського ковзанярського товариства.

Досягнення

Фігурне катання - із Зофією Білор
Змагання 1927 1928 1929 1930 1931 1932 1933 1934 1935
Міжнародні[5][6]
Чемпіонат світу45
Чемпіонат Європи3
Національні[7]
Чемпіонат Польщі111111111

Відзнаки

Примітки

  1. Dziennik Personalny M.S.Wojsk. Nr 131 z 17.12.1924 r.
  2. Andrzej Leszek Szcześniak (1989). Katyń. Lista ofiar i zaginionych jeńców obozów Kozielsk, Ostaszków, Starobielsk. Warszawa: Alfa. с. 318. ISBN 83-7001-294-9.
  3. Рішення Міністра національної оборони № 439 / ПОН від 5 жовтня 2007 року про підвищення офіцерів польської армії, вбитих у Катині, Харкові та Твері, до наступних вищих офіцерських чинів. Рішення не опублікували в Офіційному віснику Міністерства національної оборони.
  4. Брат Зофії Білор, Генрик, також став жертвою Катинської різанини 1940 року (вбитий далі на території України)
  5. World Figure Skating Championships 1930–1939 – Pairs – Result (англ.). eskatefans.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 7 березня 2020.
  6. European Figure Skating Championships 1930–1939 – Pairs – Result (англ.). eskatefans.com. Процитовано 11 квітня 2020.
  7. Historia (Wykaz mistrzów Polski w latach 1922–2002) (пол.). PFSA. Процитовано 17 квітня 2020.

Посилання

  • Bogdan Tuszyński, Przerwany bieg, Warszawa 1993.
  • Rocznik Oficerski 1924, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego, Warszawa 1924, s. 646, 746.
  • Rocznik Oficerski 1928, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Warszawa 1928, s. 379, 464.
  • Rocznik Oficerski 1932, Biuro Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych, Warszawa 1932, s. 187, 468.
  • Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego: Charków. Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa. 2003. с. 254. Процитовано 13 stycznia 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.