Теорема синусів
Теорема синусів — наступне тригонометричне твердження про властивості кутів та сторін довільного трикутника: нехай a, b і c є сторонами трикутника, а A, B і C — кути протилежні вказаним сторонам, тоді
Тригонометрія |
---|
|
Посилання |
|
Закони і теореми |
Обчислення |
|
Ця формула корисна при обчисленні решти двох сторін трикутника, якщо відомі сторона та два прилеглі кути; типова проблема, що постає при тріангуляції. Також, якщо відомі дві сторони та один із кутів, що не утворюється цими сторонами, зазначена формула дає два можливих значення для внутрішнього кута. В цьому випадку, часто лишень одне значення задовольняє умові, що сума трьох кутів трикутника дорівнює 180°; інакше отримаємо два можливих розв'язки.
Обернене значення числа в теоремі синусів (тобто a/sin(A)) дорівнює діаметру D (або ж 2-ом радіусам) описаного навколо трикутника кола (єдине коло, що проходить через три точки A, B і C). Таким чином теорему можна переписати у розширеній формі
Доведення
Нехай дано трикутник зі сторонами a, b, і c, з протилежними кутами A, B, і C. Опустимо перпендикуляр довжиною h з C на c.
Бачимо, що, за означенням:
- та
Звідси:
також
Повторимо операцію з кутом A і стороною a, і дістанемо:
- .∎
Доведення розширеної форми теореми синусів
Достатньо довести, що
Проведемо діаметр описаного кола. За властивістю кутів, уписаних у коло, кут прямий, а кут дорівнює або , якщо точки і лежать по один бік від прямої , або в іншому разі. Оскільки , в обох випадках маємо
- .
Повторивши ці міркування для двох інших сторін трикутника, маємо:
Варіації та узагальнення
- У трикутнику навпроти більшого кута лежить більша сторона, навпроти більшої сторони лежить більший кут.
- У симплексі
де — кут між гранями і ; — спільна грань і ; — об'єм симплекса.
Історія
- У першій главі Альмагеста (бл. 140 року н. е.) теорему синусів використано, але явно не сформульовано[1].
- Найдавніше з доведень, що дійшли до нас, теореми синусів на площині описано в книзі Насир ад-Діна ат-Тусі «Трактат про повний чотирибічник» написаній у XIII столітті[2].
- Теорему синусів для сферичного трикутника довели математики середньовічного Сходу ще в X столітті[3]. У праці аль-Джайяні XI століття «Книга про невідомі дуги сфери» наводилось загальне доведення теореми синусів на сфері[4].
Див. також
Примітки
- Florian Cajori. A History of Mathematics : [англ.]. — 5th edition. — 1991. — С. 47.
- Berggren, J. Lennart. Mathematics in Medieval Islam // The Mathematics of Egypt, Mesopotamia, China, India, and Islam: A Sourcebook : [англ.]. — Princeton University Press, 2007. — С. 518. — ISBN 9780691114859.
- Sesiano just lists al-Wafa as a contributor. Sesiano, Jacques (2000). «Islamic mathematics», pp. 137. — Page 157, in Selin, Helaine; D'Ambrosio, Ubiratan (2000). Mathematics Across Cultures: The History of Non-western Mathematics. Springer. ISBN 1402002602.
- Abu Abd Allah Muhammad ibn Muadh Al-Jayyani
Посилання
- Синусів теорема // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.