Термінологія гомосексуальності

Термінологія для позначення гомосексуальності і одностатевих відносин вельми різноманітна. Різні поняття, що виникли в різні періоди часу в різних культурах, можуть охоплювати як гомосексуальну поведінку, так і гомосексуальну ідентичність. При цьому з часом терміни можуть змінювати своє значення і конотацію, застарівати або, навпаки, входити в щоденний обіг. У даній статті наводиться огляд елементарної термінології, яка стосується ЛГБТ+-спільноти.

Двоє чоловіків на мітингу вказують на свою приналежність до слова гей в контексті одностатевої орієнтації та протестують проти його використання у іншому, образливому значенні.

Історична термінологія

Одним з найстаріших найменувань для одностатевих сексуальних контактів є поняття педерастії та содомії[1].

Педерастією в античні часи називалися сексуальні відносини хлопчиків з чоловіками. Починаючи з XVI століття педерастами в Європі стали називати всіх чоловіків, які практикують секс із чоловіками. В жаргонній мові цей термін отримав безліч варіантів - «підор», «педик» та інші[2].

Починаючи з епохи Відродження хлопчиків і юнаків, які перебувають на утриманні у дорослих чоловіків або пропонують послуги чоловічої проституції в Європі називали катамітамі (похідне від Ганімеда - молодого коханого Зевса)[2].

Термін «содомія» або «содомський гріх» в середні віки позначав будь-який «неприродній» сексуальний контакт, однак, найчастіше содомітами називали чоловіків, які практикують одностатеві сексуальні контакти [2] . Зазвичай розрізняли «власне содомію», під якою розумілося злягання з проникненням, і «іншу содомію» [3] . Питання про те, чи відносити сексуальні контакти між жінками до «справжньої» або до «несправжньої» содомії, породжував багато суперечок серед богословів, так як, на їх погляд, між жінками неможливо «справжнє проникнення»[3].

У середньовічній християнській Європі було і безліч інших термінів для позначення одностатевих сексуальних практик. Часто не робилося ніякої різниці між гомосексуальними контактами і єрессю[4]. У давньофранцузькій мові з'явилося слово bougre, що стало синонімом содомії [4] [2] . Цікаво, що це слово походить від латинського позначення болгар і виникло через існувала в середньовічній Франції болгарської секти, членів якої Католицька церква звинуватила в скоєнні ритуальних анальних зносин [4] [2]. Пізніше це слово проникло і в англійську мову, трансформувавшись в buggery [4] [2]. У 1533 році в результаті прийняття в Англії закону Buggery Act це слово стало юридичним терміном [5]. Від нього ж походить і жаргонне слово «бугор» [2] .

У давньоруському церковному праві крім поняття «содомія», що включає будь-які анальні зносини і скотолозтво, існувало також поняття «мужеблудіє», що включає будь-які сексуальні контакти між чоловіками і «мужолозтво», що має на увазі конкретно лише анальні зносини[2]. Пізніше термін «мужолозтво» саме в значенні анальних сексуальних контактів між чоловіками увійшов в російське і радянське антигомосексуальне законодавство [2][2] .

Для позначення жіночої гомосексуальності існує значно менше термінів, ніж для чоловіків[5]. В античні часи жінок, що мали одностатеві сексуальні контакти, називали трібадія[5]. Пізніше від цього слова був утворений термін «трибадизм», який згодом звузив своє значення для позначення конкретної сексуальної практики між жінками[5][6]. У новий час з'явилися й інші терміни - «сапфічне кохання» і «лесбійське кохання» (також «лесбійка», «лесбійство» та інші похідні), утворені від імені давньогрецької поетеси Сапфо і острова Лесбос, на якому вона жила[7][8][9].


Поява першої наукової термінології

З появою і розвитком сексології вчені, які займаються вивченням одностатевого кохання, стали шукати більш нейтральні терміни для позначення таких відносин[10]. Крім того, виникнення в Європі правозахисного руху, спрямованого на декриміналізацію одностатевих відносин, також внесло свою частку в розвиток термінології.

Для опису одностатевих відносин між дорослими стало використовуватися поняття «сексуальної інверсії», яке спочатку виникло у французькій мові [11] .

Поняття сексуальної інверсії було введене в ужиток в 1880-х роках в роботах Шарко, Маньяна і Шевальє[12][11]. При цьому термін «інверсія» вже вживався в німецькій літературі в іншому значенні. Так, Альберт Молль робить відмінність між інверсією і гомосексуальностью, розуміючи під інверсією лише ті випадки, коли чоловік відчуває себе як жінка і його потяг направлено лише на «справжніх» чоловіків[12].

Карл Генріх Ульріхс

У 1864 році Карл Генріх Ульріхс запропонував термін «уранізм» для позначення одностатевого сексуальності[13][14][10]. Карл Генріх Ульріхс також був гомосексуальним і вважав, що між урнінгамі (гомосексуальними чоловіками) і діонінгамі (гетеросексуальними чоловіками) існує настільки величезна різниця, що він навіть зараховував урнінгамів до «третьої статі» [15][16]. Крім того, чоловіків, які відчувають потяг як до чоловіків, так і жінкам, Карл Генріх Ульріхс назвав уранодіонінгамі[17]. Пізніше Карл Генріх Ульріхс поширив ці терміни і на жінок, які відчувають одностатевий потяг, і називає їх урніндамі [13] . Однак терміни Карла Генріха Ульріхса не прижилися в науці[10].

«Що повинен знати народ про третю стать» Магнуса Гіршфельда

Поняття «третьої статі» використовувалося і іншими авторами[18][11]. Однак якщо, наприклад, Карл Карл Генріх Ульріхс відносив до третьої статі гомосексуальних чоловіків, то Магнус Гіршфельд критикував таке вживання і зараховував до третьої статі всіх людей, що відрізняються від «абсолютних статевих типів», і поділяв їх на чотири групи: гермафродити, андрогіни, гомосексуали і трансвестити[19]. Хиршфельд відносив всі перераховані категорії до «проміжниї сексуальниї сходів»[19].

У 1869 році німецьким психіатром Карлом Вестфалем був запропонований термін «контрерсексуальність» (від фр. contraire - протилежний) [13] або «протилежна сексуальність»[20]. Цей термін досить активно використовувався в науковій літературі, зокрема, такими вченими, як Ріхард фон Крафт-Ебінґ, Аьберт Молль, Гевлок Елліс і іншими, проте, і цей термін, як і термін «уранізм», був пізніше повністю витіснений терміном «гомосексуальність» [21] .

Гомосексуальність

Виникнення терміну
Перша згадка слова Homosexual в листі Кертбені

У 1869 році австрійський публіцист угорського походження Карл Марія Кертбені в своїх анонімних брошурах вперше вживає термін Homosexual для позначення чоловіків, які відчувають статевий потяг до осіб тієї ж статі[22][23]. Німецький сексолог, доктор Магнус Гіршфельд в своїй монографії «Гомосексуальність чоловіка і жінки», перше видання якої вийшло в 1914 році, проводить аналіз різної термінології, пов'язаної з одностатевою сексуальністю, і зазначає, що поряд з терміном homosexual для позначення властивості (тобто в якості прикметника)[24].

Слід зазначити, що терміни «гомосексуальність» і «гетеросексуальність» спочатку позначали виключно сексуальну поведінку, а не почуття, бажання або фантазії[25]. Хиршфельд критикує положення, при якому гомосексуальність асоціюється лише з одностатевими сексуальними актами, в першу чергу з анальним сексом, і зазначає, що гомосексуальним може бути і людина, яка жодного разу не вступала в одностатеві сексуальні контакти, так само як і людина, що практикує одностатеві контакти, може же не бути гомосексуальною[26].

Термін «бісексуальність» виник пізніше за допомогою приставки бі- ( «обидва», «два») і доповнив континуум гомосексуальність - бісексуальність - гетеросексуальність[10]. На початку XX століття ці слова і похідні від них міцно зміцнилися в науковій і повсякденній мові[10]. Гомосексуальністю стали називати потяг до представників своєї статі, а гетеросексуальністю - потяг до представників протилежної статі. Бісексуальність означає змішаний потяг до осіб обох статей [10] .

Пізня термінологія

Нова термінологія періоду гей-емансипації
LGBTQ - розширення акронима ЛГБТ словом «квір»

У 1924 році німецьким астрономом, письменником і психоаналітиком Карлом-Гюнтером Хаймзотом був використаний термін «гомофілія» (з грец. φιλία - «любов»)[27]. В кінці 1950-х - початку 1960-х років термін «гомофілія» вже набув широкого поширення[28]. Різні групи, що виникли в цей період, носили загальну назву гомофільного руху. Особливо активно «гомофільні» настрої спостерігалися в Скандинавії, Нідерландах, Франції, США, Великій Британії та ФРН[29][30]. В цей же час був створений і термін «гомотропія» (від грец. τρόπος - «напрям»), однак він не був прийнятий[29].

На початку XX століття в англійській гомосексуальній субкультурі починає активно використовуватися слово «гей», яке потім з'являється в США і в 1950-ті роках отримує також поширення в Західній Європі[31]. У США цей термін перестає бути сленговим словом і наповнюється політичним та ідеологічним значенням[31]. На початку 1990-х років це слово також набуває поширення і в Україні [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] .

В середині-кінці 1980-х років в англійській мові виник акронім ЛГБ для позначення лесбійок, геїв і бісексуалів. З 1990-х років він був розширений до ЛГБТ і став включати і трансгендерів[39][40]. В даний час існують його розширені версії, що включають також і інші групи людей, наприклад, квір, інтерсексуалів, асексуалів і інших - ЛГБТІК+.

У 1990-ті роки деякі американські гей-активісти стали демонстративно називати себе словом «квір» (англ. queer спочатку є одним з найбільш грубих образ для гомосексуалів, наявних в англійській мові[31]. Тим самим вони підкреслювали те, що не тільки не відчувають сором за себе, а й пишаються своєю сексуальністю[31]. Разом з тим, поняття «квір» включає в себе не тільки гомосексуалів незалежно від статі і способу життя, а й всі категорії осіб, які не хочуть називатися словом straight, куди можна також віднести і гетеросексуалів, які не відчувають себе «звичайними гетеросексуалами»[41] (див. квір-гетеросексуальність).

На початку 1990-х років виникло поняття ЧСЧ - чоловіки, які практикують секс з чоловіками, яке використовується, в основному, в області профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом. Термін позначає всіх чоловіків, які постійно або періодично практикують одностатеві сексуальні контакти. Швидкому поширенню терміна сприяли результати досліджень, згідно з якими поширення інфекційних захворювань пов'язано з сексуальною поведінкою людини, а не з його сексуальною ідентичністю і сексуальними уподобаннями. Поряд з ЧСЧ використовується також і термін ЖСЖ для позначення жінок, що мають сексуальні контакти з жінками[42].

Для позначення людей різних сексуальних орієнтацій, відмінних від гетеросексуальности, часто вживатися загальний термін «сексуальні меншини» (або, коротше, «секс-меншини»)[43][44].

Сленг і жаргон

В українській мові для позначення гомосексуальних чоловіків часто використовується слово «голубий». Це позначення є новішим і його етимологія і історія не вивчені. Деякі дослідники пов'язують його з ласкавим зверненням «голубе» (від слова «голуб»), інші - з натяком на аристократизм і «блакитну кров»[5].

На думку Володимира Козловського, що займається вивченням арго російськомовної гомосексуальної культури, слово «блакитний» походить від американізму blueribbon ( «блакитна стрічка»), яке в тюремному сленгу кінця XIX - початку XX століть означало пасивного гомосексуального чоловіка. Згідно Козловському, це слово в 1920-1930-і роки проникло в російську тюремний сленг, а потім в 1960-1970-і роки набуло широкого поширення в молодіжному середовищі, а потім і увійшло в загальновживану лексику[45]. Незважаючи на те, що позиція Козловського виявилася досить слабкою, в лінгвістичних колах вона стала домінуючою. Існує і безліч інших найрізноманітніших версій походження цього позначення.

Стосовно лесбйок і всього, пов'язаного з жіночою гомосексуальностью, в українській розмовній мові інколи вживається прикметник «рожевий».

Див. також

ЛГБТ-сленг

Примітки
  1. Кон, 2003, с. 9.
  2. Кон, 2003, с. 10.
  3. Hirschfeld, 2001, с. 24.
  4. Hirschfeld, 2001, с. 21.
  5. Кон, 2003, с. 11.
  6. Schäfer, 2006, с. 13.
  7. Кон, 2003, с. 11—12.
  8. Hirschfeld, 2001, с. 22.
  9. Schäfer, 2006, с. 14.
  10. Кон, 2003, с. 12.
  11. Schäfer, 2006, с. 10.
  12. Hirschfeld, 2001, с. 27.
  13. Hirschfeld, 2001, с. 5.
  14. Köllner, 2001, с. 69.
  15. Köllner, 2001, с. 69—70, 71.
  16. Кон, 2003, с. 16.
  17. Köllner, 2001, с. 71.
  18. Hirschfeld, 2001, с. 29.
  19. Hirschfeld, 2001, с. 30.
  20. Кон, 2003, с. 15.
  21. Hirschfeld, 2001, с. 5—6.
  22. Köllner, 2001, с. 54.
  23. Claudia Bruns, Tilmann Walter. Von Lust und Schmerz: Eine Historische Antropologie der Sexualität. — Köln : Böhlau Verlag, 2004. — С. 155. — ISBN 3-412-07303-2.
  24. Hirschfeld, 2001, с. 4.
  25. Nationalsozialistischer Terror gegen Homosexuelle: verdrängt und ungesühnt / Burkhard Jellonnek, Rüdiger Lautmann (Hrsg.). — Paderborn : Ferdinand Schöningh Verlag, 2002. — С. 98. — ISBN 3-506-74204-3.
  26. Hirschfeld, 2001, с. 33.
  27. Volkmar Sigusch, Günter Grau. Personenlexikon der Sexualforschung. — Campus Verlag, 2009—813 S. — S. 272(нім.)
  28. Köllner, 2001, с. 55.
  29. Köllner, 2001, с. 56.
  30. Verqueere Wissenschaft, 2005, с. 28.
  31. Кон, 2003, с. 13.
  32. Григоренко О. В. Новые словообразовательные гнезда с вершиной-неологизмом со значением лица // Известия Уральского государственного университета. Сер. 2, Гуманитарные науки. — 2011. — № 1 (87). — С. 145-155.
  33. Плотникова Л. И. Словотворчество как феномен социальной коммуникации // Гуманитарные технологии в современном мире: Материалы Второй всероссийской научно-практической конференции с международным участием. — Калининград, 2013. — С. 34-36.
  34. Плотникова Л. И. Лексические новообразования в текстах газетной публицистики: лингвокреативная специфика // Человек. Культура. Образование. 2012. № 5. С. 72-82.
  35. Намитокова Р. Ю., Нефляшева И. А. Окказиональное слово на газетной полосе: механизмы экспрессивности // Русский язык: исторические судьбы и современность: Сборник тезисов. — 2001. С. 180-181.
  36. Скворцов Л. И. Большой толковый словарь правильной русской речи: 8000 слов и выражений. — М.: Оникс: Мир и Образование, 2009. — 1104 с.
  37. Дьяков А.И. Статика и динамика англицизмов в системе русского языка: многоаспектное лингвистическое моделирование. — Омск: Омский государственный университет им. Ф. М. Достоевского, 2015. — 444 с.
  38. Радченко М. В., Пехар Р. Морфологическая адаптация новейших русских и хорватских англицизмов // Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия «Философия. Филология», № 1 (5), Самара, 2009. С. 133-141.
  39. Acronyms, initialisms & abbreviations dictionary, Volume 1, Part 1. Gale Research Co., 1985, ISBN 978-0-8103-0683-7
  40. Factsheet five, Issues 32-36, Mike Gunderloy, 1989
  41. Verqueere Wissenschaft, 2005, с. 29.
  42. Юрий Саранков. Медицинские потребности и проблемы мужчин, имеющих сексуальные отношения с мужчинами. — Киев : СПИД Фонд Восток-Запад, 2006. — С. 5.[недоступне посилання з Июнь 2019]
  43. Rebekka Wiemann. Sexuelle Minderheit // Sexuelle Orientierung im Völker- und Europarecht. — Berlin : BWV, 2013. — ISBN 978-3-8305-3121-0.
  44. Kenneth H. Mayer, M. D., Judith B. Bradford, PhD, Harvey J., Makadon, M. D., Ron Stall, PhD, MPH, Hilary Goldhammer, M. S., и Stewart Landers. JD. MCP. Sexual and Gender Minority Health: What We Know and What Needs to Be Done. — P. 990. Архівовано з джерела 24 серпня 2013. Процитовано 2013-08-22.
  45. Марк Пашков. Об этимологии слова «голубой» в гомосексуальной коннотации, или почему российских геев называют «голубыми»?. Тезисы статей и докладов на сайте сексолога Михаила Бейлькина Sexolog-ru.narod.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 29 грудня 2011.

Література
  • Warren Johansson. Etymology // Encyclopedia of Homosexuality : [англ.] / Edited by Wayne Dynes. — N. Y. : Garland Publishing, 1990. — P. 373—374. — 1522 p. — ISBN 0-8240-6544-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.