Фотографія в Україні

У 1850-х pоках уже були в Києві й місцеві фотографи: І. Чехович, Іван Гудовський, Федір Левдик, К. Воюцький (фотографував труну Т. Шевченка), М. Ґрос, Янк та ін. З 1864 року мали фотостудії М. Бенземан, Франц Мезер (Франц де Мезер), автор краєвидів Києва 1860 — 1880-х pоках, Йосип Кордиш (1868), М. Пастернак (1869) та інші.

У 1860 — 90-х pp. відкрилися фотостудії професіоналів в Одесі, Харкові, Полтаві та ін. великих містах. В Києві у 1871 році відкрив фотоательє один з перших українських фотографів Влодзімеж Висоцький, в цьому ательє у 1880—1886 роках працював відомий український фотограф і кінооператор Альфред Федецький.
Найвідомішими фотографами-митцями того часу в Одесі були Філіп Гаас, Мічрі, Федоровець, Хлопонін і К. Мигурський. У 1880 — 1890 роках популярні були Антонопуло, Дімо, Чеховський та механік-винахідник Й. Тимченко, що збудував приладдя для здіймання й проєкції руху об'єктів.
У Харкові з 1870-х pоках відомі О. Іваницький, Є. Трофимов, Р. Биковський. З червня 1886 там працював Альфред Федецький, зачинатель кіномистецтва в Україні і трикольорової фотографії, відзначуваний на закордонних виставках за мистецькі портрети і краєвиди. З 1880 — 90-х pp. відомі О. Сучкова, Г. Серебрин, В. Тимошенко, Р. Тукен та інші.
У Полтаві з поч. 1880-х pp. працював Й. Хмелевський, автор альбому фотографій з місць, пов'язаних з життям М. Гоголя, фотографій з свята відкриття пам'ятника І. Котляревському (1903) і великої серії фотографій будинку Полтавського Земства (1908 —1909).

До 1914 в Києві було чимало фотографів-митців і професіоналістів-науковців: Аршеневський, М. Бобир, І. Гаас, А. Губчевський, І. Єзерський, К. Парчевський, М. Шукін і зокрема викладач фотографії в Київській Політехніці, згодом у Київському художньому інституті та Кіноінституті — М. Петров і дослідник мікрофотографії В. Фаворський.
У кінці 19 століття постали фотоорганізації як відділи при філіях Імператорського Російського Технічного Товариства в Харкові (1891), Одесі (1897) та Києві (1899), а також товариства «Аматорів Фотографії» мистецького і наукового характеру в Одесі, Харкові (1891), Симферополі (1896), Єлисаветграді (1901) та найдіяльніше товариство «Даґер» всеукраїнського характеру у Києві (1901 — 1917; співзасновник і голова 1906 — 1912 М.Петров). Воно влаштовувало доповіді, екскурсії, конкурси, в 1908 році організувало Всеукраїнський з'їзд діячів фотографії і міжнародну виставку мистецької фотографії в Києві, там само 1911 влаштувало міжнародний салон мистецької фотографії

Поряд з мистецькою поширилася комерційна фотографія, особливо після винаходу (1871) англійцем Р. Меддоксом броможелятинових платівок. До 1914 в самому Києві працювало близько 70 комерційних фотографів (в Одесі — близько 40, в повітових містах по бл. 10, у містечках по 2 — 3). У Києві було 6 крамниць з фотоприладдями (у тому числі «Український фотомагазин» І. Коносевича); існували курси практичної фотографії Бернадського; робітники фотостудій Києва мали свої професійні товариства.

У 1891 році в Одесі створено об'єднання фотографів-аматорів «Одеське фотографічне товариство».
У 1901 році у Києві створено товариство фотографів-аматорів «Дагер», яке проіснувало до 1917 року.

Організацію фотоаматорів створено щойно при Пресовій Квартирі УСС наприкінці 1914 у Карпатах. Перші фотографії «в полі» робили Іван Іванець, Ю. Буцманюк, Б. Гнатевич, В. Клим, Т. Мойсеович, М. Угрин-Безгрішний, Т. Яцура та ін. (Виставка 1916 у Відні, повторена 1934 у Львові).
У 1915 р. при Пресовій Квартирі УСС В.Бобинський та Лев Ґец уклали збірник «Стрілецька Антологія», який містив 36 творів ілюстрованих 144-ма фотографіями роботи військових фотографів. Гуртки фотоаматорів діяли також у таборах інтернованих у Чехо-Словаччині в Ліберці (1920), Йозефові (голова — О. Балицький, виставка 1923).

У 1920-х роках постали у Львові:

• Секція фотографічна при Соколі-Батьку (голова — Ю. Вінцковський, Ю. Бонковський, А. Цибульський, В. Савицький та Володимир Голіян; 1926 виставка укр. краєвиду в Станиславові),
• Субреферат світлин при Економічному рефераті Верховної Пластової Ради (голова — Володимир Голіян, Юліан Дорош, який у 1929 р. опрацював перший кінофільм з пластового табору)
• Секція фотографії при Товаристві студентів-техніків «Основа».

У 1930 році постало Українське Фотографічне Товариство (УФОТО або UFT) у Львові (ініціатори — професор Олекса Балицький і доктор Степан Дмоховський — голова товариства) з філіями в Станиславові, Тернополі і Рогатині. Товариство мало 216 членів (1936), свою домівку, робітню й бібліотеку; У 1933 — 39 рр. видавало журнал «Світло й Тінь» (головні редактори Олександр Мох, Степан Щурат). УФОТО влаштовувало щомісячні внутрішні виставки і щорічні репрезентативні.

Члени товариства брали участь у виставках у Чикаго (1933), Всеслов'янській мистецькій фотовиставці у Заґребі (1935) та у фото-конкурсах Альфа, Перуц, Кодак, Філіпс й Еро.

Разом з туристично-краєзнавчим товариством «Плай» влаштувало у 1935 році виставку «Наша Батьківщина у світлині» з 68 учасниками.
Визначніші члени товариства: професор Олекса Балицький, Юліан Дорош (автор книг «Підручник фотоаматора» (1931) і «Побільшення»), Олексадр Пежанський, Ярослав Савка, Володимир Савицький, Данило Фіґоль, Роман Масляк, Володимир Тарнавський.

Комерційно фотографією займалися у Львові Л. Янушевич, Я. Шалабавка.

Після революції, в 1920 — 1930-х pоках і після Другої світової війни, в Україні поширилися фотоаматорські гуртки в установах, громадських орґанізаціях, на фабриках. Вони періодично влаштовують в усіх обласних центрах виставки фотографій і пересувні виставки також поза Україною та конкурси з грошовими преміями. З учасників тих виставок рекрутуються фоторепортери для преси. Відомі з 1930-х pp. фотожурналісти К. Лішко, Білоцерківський, Г. Угринович; після війни популярні Б. Градов, Ф. Федоров, М. Козловський, Ю. Шевцов, Е. Анціс (тепер у США), В. Примаченко, І. Кропивницький, О. Стародуб (натюрморт і портрет), С. Александрович, В. Сметанич, В. Чупринин, А. Куцан, І. Хижняк, Я. Дацюк, І. Охріменко, Ю. Самеляк, Р. Якименко та багато молодших. Короткий час у Харкові з'являлися журнал «Фото-Кіно» (1924), «Фото для всіх» (1928 — 1930) і «Фото соцбудівництву» (1932 — 1934).

У 1920 — 1930-х pоках фототехніків-лаборантів і фотографів готували мистецько-промислові школи; мистецтво Фотографії викладали також у Київському художньому інституті та Київському Інституті Кінематографії. Найвідоміші митці-фотографи того часу учні М. Петрова: Д. Демуцький та П. Новицький, працювали кінооператорами в художніх фільмах; І. Єзерський, Озеров, О. Дмитріев як портретисти.

Після війни фотографію викладають на кінооператорському факультеті Київського Театрального Інституту ім. Карпенка-Карого; техніку фотографії — також у Львівському Поліграфічному Інституті. Для потреб закладів побутового обслуговування населення, у великих містах працюють курси фотографії, які випускають фотографів-техніків. При Міністерстві культури у Києві створюється експериментальна фотостудія.

Виробництво фотоматеріалів (кіноплівки і великоформатної фотоплівки) було організовано у 1931 р. в місті Шостці, Сумської області на ВО «Свема», а фотографічного паперу на ЗАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» у Києві.

Фотоапаратура вироблялася в Києві заводом «Арсенал»— дальномірні та дзеркальні фотокамери для 35 мм плівки марки «Києв».

Також вироблялись дзеркальні середньоформатні (6x6 см) фотоапарати «Салют» та «Києв», компакт-камери «Киев-Вега 2» для малоформатних кадрів (18х24 мм).

У Харкові на Виробничому Машинобудівному Об'єднанні «ФЕД» виготовлялись фотоапарати з оптичними далекомірами серії «ФЕД» («ФЭД-2», «ФЭД-3», «ФЭД-4» та «ФЭД-5»). Спочатку вони повністю копіювали камеру «Leica», а згодом досконаліші моделі власного виробництва.

Фотозбільшувачі вироблялися у Дніпропетровську та Феодосії, освітлювальна апаратура у Києві та в Одесі (фабрика «КИНАП»), де також виробляли кіноапаратуру.