Хатха-йога

Слово «хатха» (हठ, haţha) перекладається з санскриту як «зусилля», «насильство», «натуга», «інтенсивність».[1] Слово «йога» (योग, yoga) перекладається з санскриту як «союз», «єднання», «злиття», «контроль»[1]. Таким чином, словосполучення «хатха-йога» (हठयोग, haţhayoga) можна перекласти як «зусилля з злиття», «посилене єднання», «зусилля з контролю» і т. д.

Інше трактування вказує, що окрім значення Сонце, корінь ха означає також один із наді (пінґала) — каналів потоку енергії в тонкому тілі людини, який називають сонячним. Відповідно, корінь тха означає місячний наді (іда). Однак разом два корені утворюють слово хатха, що означає дужий, натякаючи на складну працю з очищення тіла. Слово йога означає упряж або союз, таким чином хатха-йога набирає значення запрягання Сонця, як активного, чоловічого начала, та Місяця, як пасивного, жіночого, утворюючи в людині рівновагу сил та силу рівноваги.

«Все в Хатха-йозі існує

для Раджа-йоги.»

Хатха йога прадіпіка

Найдавнішу згадку терміну «хатха-йога» відносять до тексту Ґух'ясамаджа Тантри датованого 8 ст. н. е.^{[джерело?]} Автор вказує, що в разі відсутності успіху у практиці тантри, слід звернутися до хатха-йоги, аби досягти «пробудження» та «досконалого знання». Текст, щоправда, не пояснює суті терміну хатха-йога. Подібні згадки знаходять також у буддистських коментарях того часу. У традиції Калачакра Тантри (10-11 ст. н.е) термін «хатха» (сила) відноситься до вольового зусилля, щодо спрямування прани у центральний канал. Шайвістські джерела того часу описують техніки, що нагадують хатха-йогічні, не вживаючи однак цього терміну.[2]

Особливої уваги заслуговує манускрипт Амрітасіддхі (Amritasiddhi)) датований XII ст, який містить опис багатьох фундаментальних принципів і практик хатха-йоги[3]. Текст містить символічний опис тіла опис тіла, що складається з місяця, сонця та вогоню, тілесних субстанцій — бінду та раджасу, центрального каналу та вузлів (ґрантхі). Пояснюється зв'язок між мисленням, диханням та бінду. Описуються три практики: махамудра, махабандха та махаведха, що включають контроль дихання та позиції тіла необхідні для введення дихання (прани) у центральний канал та підняття вгору. Трактат широко цитують більш пізні джерела: Йога-чінтамані, Хатха-прадіпіка, Ґоракша-шатака, Вівека-мартанда, Амарауґхапрабодха та Шива-самхіта.

У текстах Амрітасіддхі, Даттатрейя-йога-шастра та Амарауґхапрабодха згадуються чотири типи йоги: Мантра-йога, Лайя-йога, Хатха-йога та Раджа-йога. Судячи з контексту, кожен вид йоги призначався для учнів відповідних здібностей. Мантра-йога — для слабких, Лайя — для середніх, Хатха — для сильних і Раджа-йога для найбільш здібних. Також, прослідковується ідея переваги Раджа-йоги над усіма іншими. В подальшому, ці знання були узагальнені в праці Хатха-йога-прадіпіка.

Майже у всіх езотеричних вченнях існували спеціальні системи, спрямовані на роботу з фізичним тілом, що є додатковою відмінністю від релігій[4]. Найдревнішим текстом з хатха-йоґи є «Хатха-йога-прадипіка» Йоґі Сватмарами. Ця книга є компіляцією із древніших, втрачених текстів та власного досвіду Йогі Сватмарами. В трактаті описані шаткарма (очищення), асана (пози), пранаяма (дихальні вправи), чакри (енергетичні центри), кундаліні, бандхи (вправи із скороченням м'язів), крія (способи очищення тіла), шакті (типи енергій), наді (канали), мудри (символічні жести) та у четвертому розділі — типи медитацій для набуття стану самадхі.

За традицією авторство хатха-йоґи приписують богу Шиві. Розповідають, що сидячи на безлюдному острові й думаючи, що його ніхто не чує, Шива поділився знаннями зі своєю дружиною Парваті, але розмову підслухала риба. Бог Шива пожалів рибу, й зробив її сіддха, який став знаменитим як Матсієндранаатха. Цей мудрець навчив хатха-йозі Чауранґі, каліку, руки та ноги якого відновилися від самого тільки погляду на Матсієндранаатху.

Багато сучасних шкіл хатха-йоґи походять від школи йога Шрі Тірумалай Крішнамачар'я, який викладав з 1924 до смерті в 1989. Серед його учнів популяризаторів йоги на Заході Шрі К. Паттабхі Джойс, що розповсюджував жорсткий стиль аштанга-віньяса-йога, Б.К.С. Айєнгар, Індра Деві та інші.

• Хатха Йога прадіпіка
• Шива-самхіта
• Гхеранда-самхіта
• Сіддха-сіддханта паддхаті
• Амрітасіддхі

^{[джерело?]}

• Шрі Тірумалаї Крішнамачар'ї: йогашала і її відгалуження Айєнгар-йога, Аштанга-віньяса йога;
• Свамі Шивананда Сарасваті: школа йоги Свамі Вішну Девананда, біхарської школа йоги;
• Делійська школа йоги, заснована Свамі Дхірендри Брахмачарі.
• Інститут Йогатерапії Санта Круз, Мумбаї Шрі Йогендра.

• Iyengar B. K. S.. Light on Yoga. — New York : Schocken Books, 1977. — ISBN 0-8052-1031-8.
• Йога-сутра Патанджали. Комментарии — Минск: «Ведантамала», 2006 г., 388 стр. ISBN 987-3517-03-0 (рос.)
• Анатолій Пахомов. Хатха Йога. Коректний підхід до хребта. Київ: ТОВ НВП Інтерсервіс, 2017 р. ISBN 978-6176-696-588-6
• Сафронов, А. Г. (2016). Йога : физиология, психосоматика, биоэнергетика ((рос.)) (вид. 3). Харків: Ритм-плюс. с. 248. ISBN 9789662079463. OCLC 1034644022.
• Книга «Хатха-йога. Ілюстрована енциклопедія асан». Автор Ігор Ткачов , Валентина Малиновська / Видавництво Віват, 2017. - 272 с. ISBN 978-617-690-689-6

• Аналіз ролі уддіяна бандга і наулі крія у поліпшенні викладання та засвоєння фундаментальних теоретичних та клінічних дисциплін DOI: https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2020.189, 2020