Хлівище (Білорусь)

Хлі́вище (біл. Хлевішча) село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області. Орган місцевого самоврядування Верховицька сільська рада[1].

село Хлівище
В'їзд у село
В'їзд у село
Основні дані
52°29′26″ пн. ш. 23°24′40″ сх. д.
Країна  Білорусь
Область Берестейська область
Район Кам'янецький район
Рада Верховицька сільська рада
Засновано XIII століття
Перша згадка 1566
Населення 40 (2009[1])
Часовий пояс UTC+3
Транслітерація назви Chlievišča
Поштовий індекс 225071
Телефонний код +375-1631
Автомобільний код 1
Висота 185 м.н.р.м.
Хлівище
Хлівище
Хлівище (Берестейська область)

 Хлівище у Вікісховищі

Назва

  • Хлі́вище (біл. Хлевішча, Хлявішча; рос. Chlewiszcze ; рос. Хлевище) — сучасна назва; від слова «хлів»[2].
  • Хлі́виське (біл. Хлявіскае, Хлевіскае) — стара назва села в ХVII ст[3].
  • Хлі́вищі (біл. Хлевішчы) — альтернативна назва[3].

Географія

Хлівище розташоване за 34 км на північний захід від Кам'янця, за 56 км на північ від Берестя. Село лежить за 12 км на північ від залізничної станції Високе-Литовське (лінія БерестяБілосток). 500 м на північний захід від Хлівища проходить державний кордон Білорусі з Польщею. Селом пролягає місцева автодорога Н-349 (ВерховичіПрикордонна).

Історія

Засноване у ХІІІ ст. як одне з поселень половців хана Тегака, яких переселив руський король Данило Галицький для захисту своєї держави від нападів ятвягів та литовців[4].

Вперше згадується 1566 року в ревізії Берестейського староства[3].

1667 року польський король і великий князь литовський Ян ІІ Казимир подарував 24 волоки в селі Хлівище римо-католицькій церкві в Милейчицях[3]. Вони залишалися у церковній власності до реформи 1861 року[3].

1778 року в Хлівищах була збудована греко-католицька філіальна церква при парафії архангела Михаїла з сусіднього села Голя. 1864 року в селі збудували православну Церкву святого Олександра Невського.

У 1921 році село входило до складу гміни Половце Берестейського повіту Поліського воєводства Польської Республіки[5].

Під час Німецько-радянської війни (19411945) загинуло 5 мешканців села.

Адміністративна історія

Населення

До початку XVІ століття місцеві жителі згадувалися як половці[4]. У XIX столітті польський історик Юзеф Ярошевич, зазначав, що вони асимілювалися й нічим не відрізнялися від русинів[3].

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 59 будинків та 237 мешканців, з них[5]:

Динаміка зміни чисельності населення:

  • 1857: 304 осіб.
  • 1897: 490 осіб, 73 двори (церква, хлібна крамниця, 3 вітряки, кузня).
  • 1905: 498 осіб.
  • 1921: 237 осіб[5].
  • 1950: 267 осіб, 69 дворів (колгосп імені Верховної Ради СРСР)
  • 1960: 370 осіб
  • 1970: 224 особи (колгосп імені Дзержинського).
  • 1999: 63 особи
  • 2005: 56 осіб, 32 двори.
  • 2009: 40 осіб[1].

Примітки

  1. Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 24 лютого 2020. (англ.)
  2. Куліковіч У. Гучанне беларускага слова. Асновы фанетыкі, арфаэпіі, графіікі. — Минск: Пачатковая школа, 2017. — С. 29.
  3. Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі… С. 33—35.
  4. Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
  5. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 8. (пол.)

Джерела

  • Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35.
  • Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973.
  • Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006.
  • Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
  • Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мінск: Тэхналогія, 2010. — 318 с. ISBN 978-985-458-198-9.
  • Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя ў 15 тамах. Т. 4, кн. 2. Брэсцкая вобласць / Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Менск: БелЭн, 2007. — 608 с. — С. 94. ISBN 985-11-0303-0.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хлівище (Білорусь)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.