Ходан Михайло Михайлович

Михайло Михайлович Хода́н (нар. 28 червня 1948, Старий Косів) — український архітектор, член Спілки архітекторів України з 1978 року, дійсний член Української академії архітектури з 2002 року, президент Прикарпатського центру Української академії архітектури[1].

Михайло Михайлович Ходан
Народження 23 червня 1948(1948-06-23) (73 роки)
Країна  Україна
Навчання Львівський сільськогосподарський інститут
Діяльність архітектор
Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури

Біографія

Народився 28 червня 1948 року в селі Старому Косові[2] Косівського району (тепер Івано-Франківська область, Україна). У 19671972 роках навчався на архітектурному відділенні землевпорядного факультету Львівського сільськогосподарського інституту (викладачі: С. М. Соколов, В. П. Базарник, Ю. Ф. Соломін, М. Д. Лисечко, М. С. Павлік та інші)[1].

Після закінчення навчання працював головним архітектором міста Калуша. З 1987 по 2008 рік був головним архітектором Івано-Франківської області.

У 1995 році пройшов стажування в галузі архітектури у Гарвардському університеті (США). Був професором Московського відділу Міжнародної академії архітектури. Протягом 19952008 років очолював кафедру архітектури та викладав в Івано-Франківському університеті права імені Короля Данила Галицького (нині Університет Короля Данила)[1].

Професійна діяльність

Автор понад 150 реалізованих архітектурних проєктів. Серед них:

«Возз'єднання українських земель»
  • В Івано-Франківську:
    • проєкт пам'ятника «Возз'єднання українських земель» (1989);
    • пам'ятник «2000-річчя Різдва Христового» (2001).

Був співавтором генплану і проєкту детального планування Тисмениці (1990), програм ремонтно-реставраційних робіт і благоустрою історико-заповідної зони міст Галича (1998), Коломиї (2000), Косова (2002)[1].

Був керівником авторських колективів спорудження пам'ятників Т. Шевченку в Тисмениці, Рожнятові, Богородчанах і Верховині. За його сприяння було відтворено в камені першу із церков давнього Галича церкву Святого Пантелеймона — пам'ятку архітектури національного значення. Також реставровано низку церков дерев'яного зодчества церкву Різдва Пресвятої Богородиці 1615 року в смт Ворохті (реставровано без жодного цвяха), дерев'яну пам'ятку архітектури Благовіщенську церкву в Коломиї[3].

Відзнаки

Нагороджений орденами:

  • Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня (2001);
  • Святого Архістратига Михаїла (2006);
  • «Лицар Вітчизни» (2008)[1].

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.