Х-31

Х-31 (за класифікацією НАТО AS-17 Krypton) радянська/російська тактична керована ракета класу «повітря-поверхня» середньої дальності для таких літаків-винищувачів, як МіГ-29 і Су-27. Існують протикорабельний (Х-31А) і протирадіолокаційний (Х-31П) варіанти ракет. Протирадіолокаційна Х-31П і протикорабельна ракети X-31A перші у світі серійні бойові авіаційні ракети, оснащені комбінованим прямоточним повітряно-реактивним двигуном, який забезпечує підтримку високої швидкості на всій траєкторії польоту[1].

Х-31

Х-31А на МАКС-2003
Тип керована ракета класу «повітря-поверхня» середньої дальності
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні 1989  — по т.ч.
Оператори  Росія
 КНР
 Індія
 Алжир
 Венесуела
 В'єтнам
Історія виробництва
Розробник ОКБ «Зірка», СРСР
Хохлов Г.
Розроблено з 1977 — кінець 1980-х років
Вартість одиниці $ 550 000 (МА-31, експортна, для США на 1998 рік)
Варіанти Х-31П, Х-31ПД, Х-31ПК,
Х-31А, Х-31АД,
МА-31 (ракета-мішень),
МА-31Д, YJ-91 (Китай)

Х-31 у Вікісховищі
Р-27 Т, Х-59 МО і Х-31П на авіасалоні МАКС-99
пасивна радіолокаційна головка самонаведення Л-112Е для ракет Х-31. МАКС-2009

Модифікації

  • Х-31Пвиріб 77П») — базовий варіант протирадіолокаційної ракети з пасивної радіолокацією ГСНЛ-112. Призначена для знищення РЛС зі складу ЗРК великої і середньої дальності, а також для інших РЛС наземного і морського базування різного призначення. Прийнята на озброєння в 1988 році[2].
    • Х-31ПД — збільшена дальність пуску до 180—250 км, збільшена потужність БЧ на 15% (до 110 кг), стартова маса зросла до 715 кг.[3]
    • Х-31ПК — модернізація ракети Х-31П за рахунок оснащення її неконтактним датчиком підриву «Крапля» [4] і БЧ збільшеної ефективності, для ефективного ураження РЛС, в тому числі з винесеними вгору антенними пристроями (до 15 м). Виконана в габаритах Х-31П[5].
  • Х-31Авиріб 77А») — протикорабельна ракета з активною радіолокаційною ГСН АРГС-31(У505). Призначена для ураження кораблів водотоннажністю до 4500 т. Прийнята на озброєння в 1989 році. Поставляється на експорт до Індії. Вперше ракета відкрито продемонстрована в 1991 році на авіаційній виставці в м. Дубай, ОАЕ[6].
    • Х-31АД (Х-31м) — збільшена дальність пуску до 120—160 км, збільшена потужність БЧ на 15% (до 110 кг), стартова маса зросла до 715 кг.[7]
    • МА-31 (М-31) — ракета-мішень на базі Х-31А. Без ГСН, БЧ і радіовисотоміра (за іншими даними з американським радіовисотоміром). Призначена для імітації надзвукових ракет при випробуваннях зенітно-ракетних і артилерійських комплексів та відпрацювання навичок щодо відбиття нальоту надзвукових ракет бойовими розрахунками комплексів ППО. Розроблена на базі ракети Х-31А і здійснювала політ як по низьковисотній траєкторії, для імітації надзвукових протикорабельних ракет, так і з висотної траєкторії для імітації протирадіолокаційних ракет. Поставляється на експорт у США[8].
      • МА-31Д — варіант мішені із збільшеною дальністю польоту[8].
  • YJ-91 (Інцзю-91, заводське позначення KR-1) — китайський варіант Х-31, що розробляється корпорацією "Хунд Авіейшн індастрі корпорейшн" (англ. Hongdu Aviation Industry Corporation) для озброєння китайських літаків Xian JH-7, JH-7, Xian JH-7, J-8B, Су-27, Су-30, J-10.

Тактико-технічні характеристики

Головка самонаведення «Л-112»

  • Діапазони частот слабості РЛС D … F
  • Чутливість приймача ГСН, дБ / мВт 60
  • Пошук і захоплення цілі під носієм за даними цілевказівки або автономно
  • Маса апаратури ГСН, кг 23
  • Габарити відсіку, мм0
    • Діаметр 360
    • Довжина 1065
  • Стан серійне виробництво[9]
Х-31П Х-31ПД Х-31ПК Х-31А Х-31АД МА-31
Заводський індексвиріб 77Пвиріб 77A
Рік прийняття на озброєння19881989
ГСНЛ-112 (Е)
пасивна РЛГСН
АРГС-31
активна РЛГСН
відсутня
ДвигунПрямоточний повітряно-реактивний двигун 31ДПК
бойові характеристики
Мінімальна дальність пуску, км157,5
Максимальна дальність пуску, км110 [2]180—250
(при H = 15 км, M = 1,5) [3]
110 [5]70 [прім. 1]120—160
(при H = 15 км, M = 1,5) [7]
КВО, м5-85-7
Швидкість носія, км / год650-1250 [прім. 2]
Мінімальна висота застосування, км0,10,5
Максимальна висота застосування, км15 [прім. 3]
Максимальна швидкість польоту, м / с1000 (M = 3,1) [прім. 4]~ 1000 (М = 3,1 при Н = 18,3 км)
~ 800 (М = 3,1 на рівні моря) [10]
Середня швидкість польоту, м / с600-700
Можливе перевантаження, g15 [10]
масо-габаритні характеристики
Довжина, мм47005340 [3]4800 [5]47005340 [7]4700
Діаметр, мм360
Розмах крила, мм914954 [3]914914
Розмах рулів, мм1005—11251102 [3]10051150 [10]
Стартова маса, кг600 [2]715 [3]605 ± 10 [5]610 [6]715 [7]600 [6][10]
Маса палива, кг55 [10]
Маса корисного навантаження, кг113 [10]
Маса ракети після завершення роботи стартового двигуна, кг483 [10]
Маса ракети після початку роботи ППРД, кг442 [10]
Маса ракети після вичерпання палива, кг389 [10]
тип БЧфугасно-проникаючавідсутня
Модель БЧ9М2120-
Маса БЧ, кг87 [2]110 [3]немає даних94 [6]110 [7]-
Маса ВР, кг-
Габарити транспортного контейнера, мcolspan = "2"
Маса в стартовому контейнері, кг
сумісність
Катапультні пристрої: АКУ-58, АКУ-58-1, АКУ-58АЕ
Носії: Су-17, Су-24 М, Су-27 К-2, Су-27ІБ, Су-30 МК (МКІ, МКМ, МК2), Су-35, МіГ-27 М, МіГ-29 К, МіГ-29КУБ, МіГ-35, Як-141 та ін
економічні показники
Вартість за одиницю: $ 550 000 на 1998 рік

Оператори

  •  Росія — на озброєнні ВПС РФ, за станом на 2010 рік
  •  Алжир — на озброєнні ВПС Алжиру, за станом на 2010 рік
  •  Венесуела — на озброєнні ВПС Венесуели, за станом на 2010 рік
  •  В'єтнам — на озброєнні ВПС В'єтнаму, за станом на 2010 рік[11]
  •  Індія — на озброєнні ВПС Індії, за станом на 2010 рік[11]
  •  КНР — Х-31 і YJ-91 на озброєнні ВПС КНР, за станом на 2010 рік[11]
  •  США — в 1997 році закуплено 4 мішені МА-31, а в 1998 ще 9[11], на постачанні авіації ВМС США, за станом на 2010 рік[джерело?]. Придбані ракети служили прототипом для розробки надзвукової мішені для систем протиракетної оборони кораблів[12].

Колишні

Бойове застосування

За деякими даними, ракета застосовувалася російськими ВПС під час російсько-грузинської війни 2008 року, зокрема повідомляється, що 10 серпня 2008 року Су-34 російських ВПС протирадіолокаційною ракетою Х-31 вразив РЛС ППО Грузії в районі міста Горі, після чого грузинська ППО була відключена, щоб уникнути подальших втрат.[13]

Див. також

  • YJ-91 — китайський варіант Х-31
  • П-270 «Москіт» — побудована за тією ж схемою, що і Х-31
  • AGM-88 «Харм» — основна американська ПРР
  • ALARM — британська ПРР
  • AGM-136 Tacit Rainbow — американський проект ПРР, відмінено в 1991 році

Примітки

  1. за даними сайту ktrv.ru, ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»; в інших джерелах зустрічається значення 50 км для цілей типу "есмінець «та 25 км для цілей типу» ракетний катер ".
  2. за даними сайту ktrv.ru, ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»; в інших джерелах зустрічається значення 600—1100 км/год.
  3. в деяких джерелах, для Х-31А зустрічається значення 10 км.
  4. в деяких джерелах вказується швидкість рівна 4,5 М (~ 1500 м / с) для висотного польоту і 2,7 М (~ 900 м / с) — на рівні моря.
  1. Керовані тактичні ракети ДНВЦ "Зірка-Стріла".
  2. Ракета Х-31П Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  3. Ракета Х-31ПД Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  4. ТРВ випускає ракети протирадіолокацій Х-31ПК Сайт «ВПК.name»
  5. Ракета Х-31ПК Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  6. Ракета Х-31А Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  7. Ракета Х-31АД Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  8. Ракета-мішень МА-31 Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  9. ЦКБА - Центральне Конструкторське Бюро Автоматики
  10. Jane's Unmanned Aerial Vehicles and Targets / edited by Kenneth Munson. — Issue 18. — Jane's Information Group, 2002.
  11. Сафонов Дмитро (24 липня 1998). США хочуть російські ракети (російською). Газета «Коммерсант» № 133 (1536). Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 24 червня 2010.
  12. Joseph Trevithick (7 травня 2020). Navy Needed Targets To Mimic Supersonic Anti-Ship Missiles So They Bought Real Ones From Russia. The Warzone. The Drive.
  13. Олексій Нікольський (21 грудня 2009). ВВС Росії отримали два нових літаки Су-34 (російською). Електронне періодичне видання «Ведомости». Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 16 червня 2010.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.