20-та річниця незалежності України

8 липня 2011 року Президент України Віктор Янукович видав указ про скасування військового параду у містах Києві, Керчі, Одесі, Севастополі, а також містах, де розташовані штаби військових округів і видів Збройних сил України, з нагоди 20-річчя Дня незалежності України, аргументуючи це економією коштів.[1] Київська міська адміністрація відмовилась від на запуску феєрверків з нагоди святкування Дня незалежності.[11] Письменниця Ліна Костенко в саркастичній формі описала ці рішення як «парад української бюрократії і політиканства».[12]

До 20-ліття Незалежності України ініціативна група активістів запропонувала провести святкування цієї знаменної для України дати також і в соціальних мережах.[13] Серед їх пропозицій можна відзначити:

• Написання побажання до 20-ліття України в своєму блозі, ЖЖ, Facebook чи на власному сайті.
• Розсилання його друзям, колегам, знайомим, або в газети, на радіо і телебачення.
• Створення відео-привітань, записавши 60-секундне відео-привітання мобільним телефоном/відеокамерою/фотоапаратом і розмістивши його на YouTube, Bigmir.Video та на сторінках «Україні — 20!» у соцмережах.

Безпосередньо 24 серпня вони пропонували вдягнути святковий одяг чи вишиванки, оздобивши їх цифрою 20, й зібратися разом о 15.00 біля головної пошти чи іншого визначного місця свого міста, містечка чи села, щоб разом заспівати гімн України, обмінятися побажаннями й разом відсвяткувати наш День Незалежності.

Опозиційні партії України, що увійшли в Комітет опору диктатурі, подали спільну заявку на акції протесту 24 серпня 2011 року.[14] Під час акції опозиціонери висвітлювали можливість загрози незалежній демократичній державі Україна внаслідок політики та дій правлячої партії Регіонів та питання згортання демократичних свобод в Україні.

За словами голови однієї з опозиційних партій «Громадянська позиція» Анатолія Гриценко:

Не таку державу ми бачили 20 років тому. І тому усім нам – і журналістам, і політикам, і громадянам – доведеться докласти максимум зусиль для того, щоб наша країна була іншою

24 серпня 2011 року комітет опору диктатурі вирішив організувати Народний марш на честь Дня незалежності України[15] й запросив усіх громадян прийти о 11.00 до пам'ятника Тарасу Шевченку у Києві, щоб звідти разом вирушити на Хрещатик. Проте судовою постановою опозиції заборонили рух Хрещатиком і вихід на цю вулицю також.

24 серпня 2011 року прихильники опозиційних партій зібралися на мітингу біля пам'ятника Тарасу Шевченку, що навпроти червоного корпусу Київського університету ім. Тараса Шевченка, у кількості кількох тисяч і вирішили піти до адміністрації президента щоб вручити йому резолюцію мітингу, хоча підходити до адміністрації президента того дня опозиції заборонив суд.[16] Рух організованої колони розпочався вулицею Володимирською, чого не забороняв жоден суд[8], й біля будинку вчителя святкова колона зустрілася з посиленими загонами міліції, позаду якої за стаціонарними залізними щитами стояли загони «Беркуту» в шоломах та з гумовими кийками. Прорвавши кордон міліції голова колони опинилася безпосередньо перед залізними щитами «Беркуту», в той час як хвіст та центр колони продовжував напирати не відаючи що діється попереду.

Організатори ходи не були готові до такого зіткнення. Після кількох сутичок, один з представників «Беркуту» застосував сльозогінний газ «Кобра», в основі якого лежить речовина алгоген[17]. Розуміючи, що провокується силовий варіант, присутні лідери опозиційних партій та організатори ходи вжили заходів, щоб розділити людей в голові колони та кордон «Беркуту», запропонувавши натомість людям розпорошено й самотужки йти на Хрещатик і там вже продовжувати святкування. Проте міліцейські кордони біля Хрещатика намагалися не пропустити туди людей, з символікою опозиційних партій.[18]

23 серпня 2011 року Донецька міська рада подала позов до Донецького окружного адміністративного суду до громадських організацій «Союз шахтарів-інвалідів і потерпілих на підприємствах Донецької області», «Просвіта» «Ветерани Афганиста» і політичним партіям «Громадянська позиція» і «НРУ», які 23 серпня повідомили міську пораду про проведення своїх заходів в центрі Донецька. Суд задовольнив вимоги міськради. Попри це рішення, 24 серпня в Донецьку пройшов Народний Марш і мітинг, організований політичними партіями і громадськими організаціями, що входять в Комітет опору диктатурі в Донецькій області.

Засідання Ворошиловского райсуду Донецька у справі про незаконне проведення в Донецьку Народного Маршу і мітингу, організованого політичними партіями і громадськими організаціями, що входять в Комітет опору диктатурі в Донецькій області 24 серпня завершилося винесенням ухвали про стягнення штрафу у розмірі 340 гривень з одного з організаторів цього заходу, заступника голови Донецької обласної громадської організації «Просвіта» Марії Олійник[19].

На 20-ту річницю Незалежності України у Харкові вперше відбулося свято вишиванок.[20] Післяобідньої пори 24 серпня 2011 р. на площі Рози Люксембург під пам'ятником Незалежності України почали скупчуватися харків'яни і гості міста. Все як сотні років тому, кругом збиралися дівчата з коралями, вінками і стрічками у волоссі та хлопці у розмаїтих вишитих сорочках зі стародавніми візерунками і символами-оберегами. Потім учасники вишиванкового свята вирушили до пам'ятника Тарасу Шевченку співаючи і «Одну калину», і «Їхали козаки». У Саду імені Шевченка було встановлено імпровізовану сцену, де гостей розважали бандуристка Вікторія та двоє чарівних дівчаток, які виконували українські пісні. З посеред вишиванок вигулькували шаровари та оселедці майстрів бойового гопака та світле вбрання майстрів бразильської боротьби капоейри, які під час свого виступу неодноразово вражали публіку своїми вмінням, силою і вправністю.[21][22] До самої ночі у Саду Шевченка з динаміків лунала українська музика, линули пісні й веселився народ, а під вечірнім небом майоріли жовто-блакитні прапори.

У Полтаві на співочому полі ім. Марії Чурай цього дня відбувся культурно-мистецький захід «Україна — це любов моя!».[23] Полтавська обласна організація партії «За Україну!» відзначила 20-ту річницю незалежності України автопробігом центральними вулицями обласного центру.[24]

На Луганщині населення міста Старобільська 24 серпня 2011 року разом з 20-ою річницею незалежності України святкували також 325-річчя свого міста.[25] У самому Луганську основні святкові події відбувалися на площі біля обласного драмтеатру по вул. Коцюбинського, де мали місце святковий концерт «Моя вітчизна — Україна», феєрверк та інші молодіжно-розважальні заходи.[26]

Офіційні заходи з нагоди 20-ї -річниці незалежності України в Севастополі відбувалися не в центрі міста, а біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Гагарінському районі. Заходи 2011 року пройшли рекордно швидко. В урочистостях взяли участь військовослужбовці ВМС України, активісти українські громади, чиновники Севастопольської МДА і міськради. Разом близько 300 чоловік. Чиновники поклали квіти до пам'ятника, військовий оркестр виконав гімн України. На цьому офіційні заходи завершилися. Ввечері тієї ж доби у центрі Севастополя відбувся святковий концерт і феєрверк[27].

Анонсована на 24 серпня акція української громадської організації «Студентське братство» біля штабу Чорноморського флоту Росії у Севастополі була заборонена місцевою владою в судовому порядку. Вранці вхід в штаб був перегороджений автобусами і вантажівками, виставлені морські піхотинці в бронежилетах. Однак п'ятьом українським студентам з державними прапорами не вдалося навіть наблизитися до будівлі: їм перегородила шлях міліція і активісти «Російського блоку» і «Російської громади Севастополя» під російськими і андріївськими прапорами, які скандували «Севастополь!», «Слава Росії!». Тоді українські активісти спустилися по Синопській сходах і пройшли уздовж моря Приморським бульваром. Біля входу до Катерининського скверу, на території якого розташований спортклуб ЧФ РФ, міліція знову перегородила їм шлях. Проросійські активісти спробували не пустити «братчиків» і на площу Нахімова[28].

В той же час органи охорони правопорядку ніяк не перешкоджали проведенню несанкціонованої акції проросійських організацій. Російські активісти в день святкування 20-річчя незалежності України розгорнули на Північній стороні Севастопольської бухти 20-метровий прапор Росії. Організатор акції, Депутат гагарінської районної ради від партії «Російський блок» Володимир Тюнін заявив журналістам[29]:

Для нас, росіян, День Незалежності України — день жалоби... Нехай міські чиновники, які вже відрапортували в Київ про радісні настрої в місті, побачать, що свята в Севастополі немає...

За словами Тюніна, після закінчення акції міліція запропонувала її організаторам проїхати до райвідділу, однак, пославшись на 39-ту статтю української Конституції, російські активісти робити це відмовилися, після чого правоохоронці дали їм спокій[30].