214-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

Німецькі солдати атакують крізь палаюче норвезьке село. Квітень 1940

Німецькі війська ведуть бій. Норвегія. Квітень 1940

214-та піхотна дивізія розпочала формування 26 серпня 1939 року напередодні вторгнення німецьких військ до Польщі. Формування здійснювалося керівництвом ландверу в Ганау в IX військовому окрузі під час 3-ї хвилі мобілізації Вермахту за територіальним принципом у складі 3 піхотних полків. Полки, відповідно, формувалися: 355-й — у Бюдінгені, 367-й — в Ганау, 388-й у Ашаффенбурзі. Особовий склад дивізії поповнявся за рахунок військовозобов'язаних похилого віку й прибував в основному з Франкфурта-на-Майні. Протягом осені-зими 1939—1940 року дивізія виконувала другорядні завдання на саарському фронті. З початком активних дій французької армії на цьому напрямку, з'єднання разом з 79-ї генерал-майора К. Штрекера та 34-ї піхотними дивізіями генерал-майора Г. Белендорффа оборонялося на напрямку наступу 3-ї французької армії армійського генерала Ш.-М. Конде.

8 лютого 1940 року в кожному полку були сформовані кулеметні роти.

На початку квітня 1940 року дивізію перекинули до Норвегії, де після висадки в Крістіансанні та Арендалі, її частини у взаємодії з 163-ю дивізію розпочали наземну фазу операції з окупації цієї країни. Після успішного виконання замислу операції «Везерюбунг» 214-та піхотна дивізія залишилася в Норвегії нести окупаційні функції. 5 листопада 1940 року на фондах дивізії була сформована 199-та піхотна дивізія вермахту.

22 серпня 1941 року частина з'єднання (388-й піхотний полк, I дивізіон 214-го артилерійського полку та 2-га рота 214-го інженерного батальйону відбули до Фінляндії, де на їхній основі почалося формування 388-ї гренадерської бригади і 930-го артилерійського дивізіону.

Німецькі війська під Нарвою. 1944

2 лютого 1944 року 214-ту піхотну дивізію (двохполкового складу) терміново перекинули до Східної Пруссії, де вона зазнала реорганізації. У березні 1944 року її вивели на оборонні рубежі під Нарвою, де точилися запеклі бої проти радянських військ, на заміну розгромленої 227-ї піхотної дивізії генерала артилерії В. Берліна.

Однак, вже у квітні дивізію знову перекинули на загрозливу дільницю німецько-радянського фронту, цього разу під Ковель, де велися затяті бої. З'єднання увійшло до XXXXII армійського корпусу генерала від інфантерії Ф. Маттенклотта 4-ї танкової армії, та вело бої на утриманні позицій поблизу міста Володимир-Волинський.

Під ударами радянських військ у стратегічній Львівсько-Сандомирській операції німецькі війська відступили на захід на рубіж річки Вісла, де 214-та дивізія вела оборонні бої до січня 1945 року. 12 січня 1945 року радянські війська 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів розпочали стратегічний наступ на цьому напрямку, маючи за мету розгром групи армій «А». 214-та піхотна дивізія була практично знищена за час цих боїв, лише невеличкі рештки з'єднання змогли відступити до Сілезії.

• генерал-лейтенант Теодор Гроппе (нім. Theodor Groppe) (26 серпня 1939 — 30 січня 1940);
• генерал-майор Макс Горн (нім. Max Horn) (30 січня 1940 — 31 грудня 1943);
• генерал-лейтенант Карл Вале (нім. Carl Wahle) (31 грудня 1943 — 15 лютого 1944);
• генерал-майор Макс Горн (15 — 28 лютого 1944);
• генерал-лейтенант Гаррі фон Кірхбах (нім. Harry von Kirchbach) (28 лютого 1944 — 16 січня 1945).