Air China

Штаб-квартира Air China

Air China розпочала свої польоти 1 липня 1988 року; до того вона була міжнародною частиною Управління цивільної авіації Китаю (англ. Civil Aviation Administration of China), яке було засновано 1939 року, щоб припинити військові польоти з тодішньої Республіки Китай до Центральної Росії. Першими рейсовими літаками Управління були Лі-2, після того Іл-14, які швидко були замінені на Іл-18.

Першим реактивним літаком підрозділу став Hawker Siddeley Trident, замовлений 1970 року. Перші довгі перельоти здійснювали Іл-62М та Boeing 707. Перший Boeing 747 Управління отримало у жовтні 1989 року, перший Boeing 737—300 — у березні 1991, 737—700 — у червні 2003, а 737—800 — у серпні 1999 р.[2]

1988 року Управління було розділено на окремі регіональні авіалінії та на міжнародного оператора Air China.

Сьогодні основний флот Air China складається з обох версій Airbus A330, Boeing 777—200 та 777-300ER, а також з 747–400 та 747-8, які мають замістити 747—400[3].

З грудня 2007 року Air China є членом Star Alliance. 2014 року вона перевезла 51,01 мільйон пасажирів (у цю цифру не входять пасажири інгих авіаліній, які входять до концерну Air China (Air China Group), але не носять назву «Air China»); завантаження рейсів того ж року склало в середньому 80 %[4].

Air China має частку у різних авіакомпаніях, серед яких Air China Cargo, Cathay Pacific, Shenzhen Airlines, Air Macau, Shandong Airlines, Dalian Airlines, Beijing Airlines, Tibet Airlines та Air China Inner Mongolia[5]; концерн Air China, до якого входять всі авіалінії Air China Group, мав на 31 грудня 2014 року 540 літаків із середнім віком 6,08 років[5] та в цілому перевіз 83,01 млн пасажирів[6].

У листопаді 2013 року Skytrax понизило статус Air China до тризіркової авіакомпанії, оскільки якість її перевезень більше не відповідала мінімальним вимогам для 4-х зірок[7].

7 липня 2014 президент Air China, Сонг Жийонг (Song Zhiyong) та голова правління Lufthansa Карстен Шпор підписали угоду про наміри стратегічної співпраці. Передбачається, що обидва партнери у спільному підприємстві будуть тісніше співпрацювати у певних з'єднаних рейсах та послугах, розподіляти доходи від такої спільної діяльності між авіакомпаніями та визнавати квитки один одного[8]. Крім того, обидві авіакомпанії хочуть інтенсифікувати спільну роботи у напрямку послуг MRO (англ. Maintenance, Repair & Overhaul — технічне обслуговування, ремонт та капремонт)[9]

Оскільки разом обидві авіакомпанії забезпечують 84 % всіх польотів між Німеччиною (що відповідає 35 % всіх польотів Європа-Китай) та КНР та 88 % пасажирів[10], таке об'єднання потребує дозволу антимонопольного контролю[8], який поки не отриманий, хоча більш тісна співпраця між авіакомпаніями мала початися наприкінці 2015[11].

Air China, поруч з China Eastern, China Southern, Hainan Airlines та Grand China Air, є однією з небагатьох китайських авіакомпаній, які мають рейси до пунктів призначення у Азії, Австралії, Європі, Північній та Південній Америці[12].

У Пекіні Air China разом з Lufthansa має спільне підприємство «Aircraft Maintenance and Engineering Corporation» (скор. «AMECO Beijing»), яке на сьогодні є найбільшим провайдером технічного обслуговування формату MRO (Maintenance, Repair & Overhaul — технічне обслуговування, ремонт та капітальний ремонт) у КНР. Крім штаб-квартири в Пекіні, AMECO має ще 9 пунктів технічного обслуговування літаків — у Ченду, Чунціні, Ханчжоу, Тяньцзіні, Хух-Хото, Шанхаї, Ґуйяні, Ухані та Гуанчжоу[22].

AMECO Beijing була заснована у травні 1989 р.; Air China має 60 % долі в компанії, Lufthansa — 40 %[22]. AMECO обслуговує не лише флот Air China та Lufthansa, а і численних інших національних та міжнаціональних авіакомпаній[22].

З 1 серпня 2014 AMECO виконує для Airbus A380, що використовуються Singapore Airlines за маршрутом Пекін-Сінгапур, так звані завдання з обслуговування лінії (передпольотне обслуговування); це технічне обслуговування і тестування, що повинні виконуватися перед кожним рейсом або щодня або через короткі проміжки часу до одного тижня[23].

Вантажні перевезення здійснює дочірня компанія Air China — Air China Cargo, в якій Air China має 51 %. Air China Cargo перевозить вантажі не тільки своїми власними вантажними літаками, а й має виняткове право на використання трюмів всіх пасажирських літаків Air China[24], щоб мати можливість заповнювати всі багажні відсіки, не зайняті речами пасажирів.

«PhoenixMiles» (піньїнь: Fènghuáng Zhīyīn, буквально «Найкращі друзі фенікса») — це бонусна програма накопичення миль, яка діє в Air China з 1994 року[25], в якій на кінець 2014 року брало участь 32,96 мільйонів осіб[5]. До цієї системи також долучилися інші китайські перевізники — Shenzhen Airlines, Shandong Airlines та Dalian Airlines.

Оскільки авіакомпанія є членом Star Alliance, її бонусна програма сумісна з бонусними програмами інших членів альянсу — учасники PhoenixMiles можуть накопичувати милі і на авіалініях партнерів.

• У серії «Будда, що посміхається» мультсеріалу «Сімпсони» (2005) родина Сімпсонів летить в Китай літаком «Air China»;
• у фільмі «Карате кід» (2010) як продакт-плейсмент показують зліт та посадку Boeing 747—400 авіакомпанії Air China, а у іншій сцені, де герой Джейдена Сміта намагається у салоні літака говорити китайською з нібито китайцем-пасажиром, на задньому фоні видно стюардес у формі Air China, а на стінах салону — логотипи Air China.
• у фільмі "Інтерв'ю (2014) присутній літак вигаданої авіакомпанії «Zhangzhou Air», однак напис повністю відповідає шрифту на Boeing 747—400 Air China[26];
• у логотипі Air China з трьох латинських літер V.I.P. складається стилізований червоний фенікс[27].

• 15 квітня 2002 року літак Boeing 767-300ER на рейсі з Пекіна до Пусана під час спроби посадки у погану погоду врізався у пагорб. Загинуло 128 з 166 людей на борту[28].

• Сайт Air China (нім.)