Breitspurbahn

Наслідки Першої світової війни виявилися дуже важкими для економіки Німеччини. І до того ж були ускладненні репараційними виплатами. На німецьких залізницях у 1930-і гостро відчувалась нестача фінансування. Експерти DR усіляко намагалися знайти інвестиції. Але в цей час майже всі засоби у сфері транспорту направлялися на будівництво автобанів.

Приблизно в 1937 Ґюнтер Вінс (нім. Gunther Wiens) підготував проект рейко-шпальної залізничної магістралі з підвищеним навантаженням на вісь і швидкостями до 200 км/год для пасажирських поїздів і до 100 км/год для вантажних поїздів.

З вересня 1939 й особливо з початком в 1941 німецько-радянської війни для виконання планів «Життєвого простору на Сході» (нім. Lebensraum im Osten) намітилася гостра нестача транспортних засобів. Гітлер вважав морські й річкові судна недостатньо ефективним транспортом, особливо для перевезення масових вантажів. Пріоритетним знову став залізничний транспорт. Прагнення Німеччини домінувати в Європі однозначно привело б до необхідності багаторазового збільшення перевезень людей і вантажів.

фриц Тодт

Рейхсміністр озброєння й боєприпасів Фріц Тодт одержав від Гітлера вказівку будувати залізничну магістраль високої провізної спроможності, зі значно ширшою колією. Всі аргументи експертів DR про можливі труднощі реалізації цього проекту й про несумісність такої залізниці зі звичайною залізничною технікою, що зажадало б спорудження додаткової інфраструктури відкидалися. Також відкидалася пропозиція Ґюнтера Вінса про рейко-шпальну магістраль.

Із самого початку Breitspurbahn уважався особистою «іграшкою» фюрера.

Передбачалося використання колії 3000 мм (спочатку навіть 4000 або 4600 мм). Рухомий склад міг бути шириною 8000 мм і висотою 7500 мм. Навантаження на вісь мало становити 30-35 тс; швидкість пасажирських поїздів 200–250 км/год. Електрифікація мала здійснюватися за допомогою третьої рейки.

Пропонований маршрут мапа 1943 року.

• Схід-Захід: Ростов-на-Дону — Донецьк — Полтава — Київ — Львів — Краків — Катовиці — Вроцлав — Котбус — Столиця світу Германія (Берлін) — Ганновер — Білефельд — Рурський регіон — Ахен — Льєж — Сен-Кантен — Париж
• Північно-Південний Схід: Гамбург — Віттенберг — Столиця світу Германія (Берлін) — Лейпциг — Ґота — Бамберг — Нюрнберг — Мюнхен — Зімбах-ам-Інн — Лінц — Відень — Братислава — Будапешт — Белград — Бухарест — Варна/Бургас — Стамбул
• Північ-Південь-Паралель: Столиця світу Германія (Берлін) — Дрезден — Усті-над-Лабем — Прага — Їглава — Зноймо — Відень — Трієст — Рим
• Схід-Захід 2: Мюнхен — Аугсбург — Штутгарт — Карлсруе — Мец — Реймс — Париж — Марсель — Іспанія

Моделі двоповерхових вагонів на DB музей, Нюрнберг.

До кінця 1942 року з'явилася перша експериментальна дистанція колії із шириною колії 3000 мм. Проектування локомотивів для нової залізниці було розпочато в компаніях «Хеншель» (нім. Henschel-Werke) і «Борзиг» (нім. Borsig). Вагонобудівні заводи MAN (нім. Maschinenfabrik Augsburg-Nurnberg) займалися конструюванням вагона вантажопідйомністю до 500 тонн.

• www.Breitspurbahn.de Allgemeine Informationen zu Breitspurbahnen
• Die Reichsspurbahn Informationen zur Breitspur-Fernbahn (mit Bildern)