Club Run

В період з 1 по 4 серпня 1940 британцями була терміново організована та проведена операція «Гаррі» (англ. Operation Hurry). Головною метою операції було спроба якомога скоріше доставити на обложений острів 12 винищувачів Hawker Hurricane, де вони були вкрай необхідні для посилення авіації воюючого гарнізону. В операції були задіяні майже усі військові кораблі Королівського флоту у Середземному морі, як від Середземноморського флоту адмірала Ендрю Каннінгема, що базувався в Александрії, так і від З'єднання Н адмірала Джеймса Сомервілля, з базою в Гібралтарі.

Основні зусилля флотського керівництва на цьому стратегічному напрямку були зосереджені на такій діяльності своїх сил, щоб максимально приховати сам факт перекидання «ураганів» на борту авіаносця HMS «Аргус» та запобігти ймовірності нападу італійців на З'єднання Н, яке супроводжувало носій. Командувач Середземноморським флотом адмірал Каннінгем перекинув оперативне угруповання, яке включало авіаносець «Ігл» та лінкори «Малайя» і «Воспайт», на позиції західніше від Криту, друга група бойових кораблів імітувала спробу атакувати італійський острів Кастелорізо, й трете угруповання несподівано з'явилося поблизу протоки біля грецького острова Кітера, і вирушило в напрямку Егейського моря. Італійці були збентежені такою активністю противника і головні сили італійського флоту залишилися на своїх базах.

20 липня 1940 «Аргус», вивантаживши власну авіаційну групу і прийнявши на борт 12 Харрикейнів, вийшов з шотландської бази Клайд і попростував на Мальту в супроводі есмінців «Енкаунтер», «Галант», «Ґрейгаунд» і «Готспар». З'єднання було зустрінуте лінкорами «Резолюшн» і «Валіант», крейсером «Аретюза» і есмінцями «Ескапейд» і «Велокс». Комбіноване з'єднання потім пішло до Мальти до точки підйому, де 2 серпня «Харрікейни» злетіли з «Аргуса», разом з двома літаками Blackburn Skua, а авіаносець з групою супроводу повернувся в Гібралтар.

Всі літаки успішно прибули на острів, але при посадці один Харрікейн сильно побився. Два винищувачі-бомбардувальники Skua передбачалося повернути на «Аргус», але вони були затримані на Мальті для подальшого використання в системі протиповітряної оборони острова. Пошкоджений Харрикейн був відновлений до працездатного стану аеродромною командою Мальти з використанням наявних запчастин.

Наземні команди зі складу Королівських ВПС з цих літаків були переправлені на Мальту підводними човнами «Пандора» і «Протеус», як перша спроба подальших перекидань на острів таким чином.

Протягом операції лінійний крейсер HMS «Гуд», авіаносець «Арк Роял», есмінці «Фолкнор», «Форестер», «Форсайт» і «Фоксгаунд» здійснювали операцію повітряного нальоту на Кальярі, одночасно легкий крейсер «Ентерпрайз» відокремився і шукав французьке судно, яке ймовірно знаходилося в тому районі.

Проведення цієї операції не було пов'язане із забезпеченням Мальти військовими літаками. Операція Coat проводилася з метою супроводу конвою, який доставляв підкріплення безпосередньо з Великої Британії на Мальту, з військами, припасами і зенітними гарматами. Конвой складався з лінкора HMS «Барем», важких крейсерів «Бервік» і «Глазго», і трьох есмінців супроводу.

У ході дій авіаносець «Арк Роял» підняв три винищувачі «Фулмар», які приземлилися на Мальті для дозаправки, де вони і залишилися. Пізніше вони перебазувалися на авіаносець «Іластріос» Середземноморського флоту, підсиливши його винищувальне прикриття.

Старий авіаносець «Аргус» знову знадобився, щоб відшкодувати втрати авіації на Мальті і, прийнявши на борт 12 винищувачів «Харрікейн» і два «Скуа» в ролі ведучих, вийшов з військово-морської бази Клайд 11 листопада в супроводі крейсера «Діспатч» і есмінців «Дункан», «Фьюрі» і «Вішарт». Зустрівшись зі З'єднанням «H» західніше Гібралтару (лінійний крейсер «Рінаун», авіаносець «Арк Роял», легкий крейсер «Шеффілд» і есмінці «Фолкнор», «Файрдрейк», «Форестер», «Форчун» і «Фоксгаунд»), він пройшов до точки підйому авіації, де 17 листопада літаки злетіли двома групами.

Через виявлення в морі великих італійських сил точка підйому була оголошена значно західніше, ніж при проведенні операції «Гаррі». Це та інші фактори призвели до вимушеної посадки на воду восьми «Харрікейнів» через нестачу палива, тоді як один з ведучих «Скуа» заблукав і був збитий над Сицилією. Літаючі човни «Сандерленд» і бомбардувальники-розвідники «Мартін Меріленд», також вислані в ролі ведучих, не зустріли своїх літаків і продовжили автономний політ на Мальту.