HMS Sturgeon (73S)

«Старджен» (73S) (англ. HMS Sturgeon (73S) військовий корабель, підводний човен першої партії типу «S» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

«Старджен» (73S)
HMS Sturgeon (73S)
Британський підводний човен «Старджен». 1933
Служба
Тип/клас Підводний човен типу «S»
Держава прапора  Велика Британія/
 Нідерланди
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь третій бойовий корабель флоту на ім'я «Старджен»
Корабельня Chatham Dockyard, Чатем
Замовлено 2 липня 1930
Закладено 3 січня 1931
Спущено на воду 8 січня 1932
Введено в експлуатацію 27 лютого 1933
На службі 1933-1943
Переданий 11 жовтня 1943 року переданий Королівському флоту Нідерландів, під ім'ям HNLMS Zeehond
Прийнятий 17 листопада 1945 року повернутий
Статус у січні 1946 року розібраний на брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Середземномор'я
Арктичні конвої
Конвой PQ 15
Конвой PQ 18
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 640 тонн (надводна)
935 тонн (підводна)
Довжина 61,7 м
Ширина 7,3 м
Осадка 3,2 м
Технічні дані
Рухова установка Дизель-електрична:
2 × дизельні двигуни
2 × електродвигуни
Гвинти 2
Потужність 2 × 900 к.с. (дизель)
2 × 310 к. с. (електродвигун)
Швидкість 13,75 вузлів (25,47 км/год) (надводна)
10 вузлів (18,6 км/год) (підводна)
Дальність плавання 3500 миль (6500 км) на швидкості 8 вузлів (надводна)
26 миль (48 км) на швидкості 8 вузлів (підводна)
Екіпаж 36 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 1 × 76-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt
Торпедно-мінне озброєння 6 × 533-мм носових торпедних апарати
12 торпед
Зенітне озброєння 1 × 20-мм автоматична зенітна гармата «Ерлікон»
1 × 7,7-мм кулемет «Віккерс»

Підводний човен «Старджен» був закладений 3 січня 1931 року на верфі компанії Chatham Dockyard у Чатемі. 8 січня 1932 року він був спущений на воду, а 27 лютого 1933 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; у перші роки ніс патрульну службу в Північному морі, залучався до супроводження арктичних конвоїв PQ 15 та PQ 18, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Європи, Північної Африки, в Арктиці, загалом здійснив 30 бойових походів.

У 1943 році переданий Королівському флоту Нідерландів, під ім'ям HNLMS Zeehond.

Історія служби

На початку Другої світової війни «Старджен» проводив патрулювання в Північному морі. 6 вересня його помилково бомбили британські літаки. Під час свого другого бойового походу він випустив три торпеди в невстановлений підводний човен, який насправді був його однотипним ПЧ «Сордфіш», але торпеди промазали. Під час свого третього патрулювання віна невдало атакував німецький підводний човен U-23, втім дістав пошкоджень, ударившись о дно, після чого встав на ремонт.

20 листопада 1939 року «Старджен» затопив торпедами німецький озброєний траулер V-209. Затоплення було першим успішним нападом британського підводного човна у війні і стало поштовхом для морального стану британських підводників. Під час своїх наступних патрулювань у Північному морі «Старджен» затопив кілька суден, включаючи німецький військовий транспорт «Піонер» та данські торговельні судна SS Sigrun і SS Delfinus.

8 травня 1940 року «Старджен» разом з чотирма британськими та сема французькими підводними човнами[Прим. 1][1] вийшов на патрулювання у Північне море, північніше Фризьких островів, біля узбережжя Нідерландів, для забезпечення прикриття східного входу до Ла-Маншу, в очікуванні можливого вторгнення Німеччини в Англію.

28 березня 1942 року човен разом з іншими кораблями Королівського флоту Британії підтримував проведення спеціальної рейдової операції британських командос на Сен-Назер.

У вересні 1942 року британські командос 2-го загону провели операцію «Мушкетон» спеціальну операцію з нападу на Гломфіордську гідроелектричну електростанцію у центральній Норвегії. Висадка десанту здійснювалася з французького підводного човна «Юнона»[Прим. 2]. Раптовим та стрімким нальотом командос знищили трубопроводи, турбіни, з'єднувальні шахти та розподільчі щити інфраструктури станції, через що алюмінієвий завод, який живився від цієї станції, був зупинений й до кінця війни у стрій не увійшов.

Потім «Старджен» патрулював у Біскайській затоці, виступав у ролі маяка під час операції «Смолоскип», а потім, після повторного помилкового пошкодження літаками союзників, входив до складу ескорту арктичних конвоїв PQ 15[Прим. 3] і PQ 18. У жовтні 1942 року «Старджен» був переведений у 8-му підводну флотилію, яка діяла на Середземному морі для підтримки висадки союзників у Північній Африці.

У травні 1943 року човен був позичений Військово-морському флоту Королівства Нідерланди як RnMs Zeehond. «Зіхонд» був повернутий до британського Королівського флоту після війни і був проданий на металобрухт в 1946 році. Він був одним з чотирьох підводних човнів, що входили до першої групи човнів типу «S», і єдиним з них, що пережив війну.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. У похід виступили британські човни «Старджен», «Шарк», «Сівулф», «Снаппер», «Трайад», французькі «Доріс», «Сірсе», «Каліпсо», «Тетіс», «Антіоп», «Сібил», «Орфей»
  2. Прикриття переходу британських командос морем забезпечували британські підводні човни: «Старджен», «Тайгріс» і «Тандерболт».
  3. Ескорт конвою PQ 15: лінкори «Кінг Джордж V», «Герцог Йоркський», USS «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Лондон», «Вічита» та «Тускалуза», легкі крейсери «Найджеріа» та «Кеніа», есмінці: «Бедсворт», «Боудісіа», «Ескапейд», «Фокнор», «Хашлі», «Інглефельд», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Матчлес», «Міддлтон», «Орібі», «Панджабі», «Сомалі», «Сент-Олбанс», «Медісон», «Планкетт», «Вейнрайт», «Вілсон», «Веномоус», підводні човни «Старджен», «Унісон», «Уредд», «Мінерва» і «Яструб», тральщики «Брамбл», «Леда», «Сігал», корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення, у тому числі нафтовий танкер «Грей Рейнджер».
Джерела

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.