Jadrolinija

Ядролінія (хорв. Jadrolinija) — хорватська державна судноплавна компанія, головним завданням якої є сполучення численних хорватських островів із материком шляхом здійснення регулярних перевезень пасажирів і вантажів. Компанія здебільшого експлуатує автомобільні пороми на внутрішніх маршрутах уздовж узбережжя Хорватії та міжнародних шляхах через Адріатичне море в Італію (до портів в Анконі та Барі).[1] Найбільший морський пасажирський перевізник країни (станом на 2015).

Jadrolinija
хорв. Jadrolinija
Тип бізнес і підприємство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь вантажний транспорт
Гасло Odmor počinje na brodu!
(Відпочинок починається на судні!)
Засновано 1947
Штаб-квартира Рієка
Продукція пором
Власник(и) Уряд Республіки Хорватії
jadrolinija.hr
 Jadrolinija у Вікісховищі

Історія

Заснована в Рієці 20 січня 1947 року постановою уряду Федеративної Народної Республіки Югославії під назвою «Jadranska linijska plovidba». Їй тоді було надано 41 корабель, але більшість з них не була готова до негайної роботи.

Її попередницею була пароплавна компанія «Jadranska plovidba d.d.» із Сушака, яка виникла 1922 року як правонаступниця різних менших судноплавних компаній, які діяли уздовж узбережжя Хорватії з 1872 року.[2] Тоді новоутворене пароплавство отримало в розпорядження 79 кораблів. Проте навігацію утруднювала та обставина, що частина узбережжя все ще перебувала під італійською окупацією. Так, навіть у 1923 році пароплави відходили не зі Сушака, а з Бакара, який сполучався із Загребом залізницею через Шкрлєво. 1 червня 1923 року з Бакара було встановлено перші регулярні морські маршрути, серед них — дві швидкісні лінії в Далмацію: Бакар—Котор і Бакар—Меткович, де судна курсували двічі на тиждень. Після 1924 року «Jadranska plovidba» ввела і чотири щотижневі прибережні маршрути, призначені головним чином для туристів, які почали повертатися в Адріатику після Першої світової війни: Сушак—Котор, Сушак—Меткович, Спліт—Дубровник та пасажирсько-вантажна лінія Сушак—Котор. За межі держави пароплави ходили за такими напрямками: Сушак—Патри (раз на тиждень), Сушак—Трієст—Пірей—Салоніки (двічі на тиждень) і Меткович—Трієст (раз на тиждень).

Упродовж Другої світової війни «Jadranska plovidba d.d.» із Сушака втратила 41 судно загальною водотоннажністю 18 638 реєстрових тонн, зустрівши кінець війни лише з 13 кораблями загальною тоннажністю 4 587 реєстрових тонн.

Під час війни Хорватії за незалежність «Ядролінія» перш за все зосередилася на евакуації громадян із постраждалих від війни місцевостей. Попри те, що інтенсивність ведення війни не була однаковою у різних районах, морське сполучення пожвавилося повсюди. У проміжку з 1991 по 1995 рік компанія втратила багато суден, як і чудових моряків, відкриваючи лінії з огляду на потреби населення навіть там, де це було майже неможливо.

Поточний стан

«Jadrolinija» оперує флотом у 55 суден: трьома великими поромами під назвами «Дубровник», «Марко Поло» і «Задар», які використовуються на дальніх і міжнародних маршрутах, 37 меншими поромами, залученими до місцевого пасажирського сполучення, вісьмома катамаранами, одним гідробусом і п'ятьма традиційними кораблями. Загальна вантажопідйомність флоту становить 3600 транспортних засобів і 27 540 пасажирів. 2007 року «Ядролінія» перевезла загалом 9,4 мільйона пасажирів та 2,4 мільйона автомобілів.[3]

У 2014 році її кораблі перевезли 9 981 949 пасажирів і 2 530 414 транспортних засобів.[4]

Плавзасоби і маршрути
КорабельЗбудованийНадійшов
на службу		Напрямок
Adriana19901998Спліт—Хвар—Вела Лука—Убле
Bartol Kašić19891989Вела Лука—Убле
Biokovo20092009Спліт—Рогач
Bol20052008Брестова—Порозина
Brestova19851999Малий Лошинь
Cres20052005Кралєвиця
Dubravka19912001Малий Лошинь—Сусак—Уніє—Мартинщиця—Црес—Рієка
Dubrovnik19791996Дубровник—Барі; Бар—Барі
Hanibal Lucić19931994Дубровник—Лопуд—Шипан—Суджурадж
Hrvat20072007Спліт—Супетар
Ilovik20062007Валбиска—Мераг
Jadran20102010Задар—Преко
Judita19902001Корчула—(Приградиця)—Хвар—Спліт
Juraj Dalmatinac20072007Спліт—Старий Град/Спліт—Супетар
Karolina19892004Спліт—Бол—Єлса
Kijevo19971997Біоград—Ткон
Korčula20072008Спліт—Вела Лука—Убле
Laslovo19971997Дрвеник—Сучурай
Lastovo19691978Задар—Іст—Олиб—Силба—Премуда—Малий Лошинь
Lošinjanka19691969Шибеник—Зларин—Капріє—Жир'є
Lubenice19891998Прапратно—Собра
Marjan20052005Спліт—Супетар
Marko Polo19731988Спліт—Анкона
Mate Balota19881988Задар—Іж—Рава—Мала Рава
Novalja19912004Рієка—Раб—Новаля
Olea19811991Ремонт Пунат
Pelješčanka19711971Макарська—Сумартин
Petar Hektorović19891999Спліт—Вис
Postira19631963Дубровник—Колочеп—Лопуд—Суджурадж—Шипанська Лука
Premuda19571957Малий Лошинь—Веле Сракане—Уніє—Іловик—Сусак—Малий Лошинь
Prizna19701991Призна—Жиглєн
Silba19901998Задар—Молат—Іст
Sis19741997Задар—Преко
Ston19971997Дрвеник—Сучурай
Supetar20042004Призна—Жиглєн
Sveti Juraj19801991Задар—Ривань—Сеструнь—Зверинаць—Молат
Sveti Krševan20042004Оребич—Домінче
Šoltanka19711971Трогір—Сегет-Доній—Дрвеник-Малий—Дрвеник-Велий—Спліт
Tijat19551955Шибеник—Зларин—Првич-Лука—Шепурине—Водице
Tin Ujević20022003Спліт—Старий Град/Спліт—Супетар
Valun19831998Спліт—Супетар
Vladimir Nazor19861986Малий Лошинь
Zadar19932004Задар—Анкона

Галерея

Примітки
  1. The Rough Guide to Croatia. Rough Guides Limited. 1 березня 2016. с. 56. ISBN 978-0-241-27047-9.
  2. Jubileji velikih riječkih brodara: Jadroliniji slavlje, Jugoliniji lumin tuge. Novi list (хорватською). 21 січня 2012. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 15 липня 2013.
  3. Jadrolinija (польською). Promy.pl. Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2016.
  4. Merrigan, Justin (Autumn–Winter 2015). Fleet growth and renewal for Croatian stalwart. Cruise&Ferry.net. Процитовано 31 грудня 2015.

Література
  • «Nacrt za povijest Jadrolinije», Marica Njegovan (хор.)

Посилання
  • Офіційний сайт (хор.)
  • Jadrolinija. Хорватська технічна енциклопедія — портал хорватської технічної спадщини (хор.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.