SMC1A

SMC1A
Наявні структури
PDB	Пошук ортологів: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	2WD5
Ідентифікатори
Символи	SMC1A, CDLS2, DXS423E, SB1.8, SMC1, SMC1L1, SMC1alpha, SMCB, structural maintenance of chromosomes 1A, EIEE85, DEE85
Зовнішні ІД	OMIM: 300040 MGI: 1344345 HomoloGene: 4597 GeneCards: SMC1A
Онтологія гена
Молекулярна функція	• nucleotide binding; • mediator complex binding; • chromatin binding; • GO:0001948 protein binding; • protein heterodimerization activity; • ATP binding; • RNA binding; • GO:0032403 protein-containing complex binding;
Клітинна компонента	• meiotic cohesin complex; • хромосома; • Нуклеоплазма; • condensed nuclear chromosome; • центромера; • клітинне ядро; • Кінетохор; • гіалоплазма; • cohesin complex; • nuclear matrix; • mitotic spindle pole;
Біологічний процес	• chromosome organization; • cellular response to DNA damage stimulus; • stem cell population maintenance; • поділ клітини; • negative regulation of DNA endoreduplication; • mitotic sister chromatid cohesion; • mitotic sister chromatid segregation; • Клітинний цикл; • response to radiation; • Репарація ДНК; • sister chromatid cohesion; • response to DNA damage checkpoint signaling; • GO:0007126 Мейоз; • regulation of mitotic spindle assembly;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	; ;
	Більше даних
Ортологи
	8243
	24061
	ENSG00000072501
	ENSMUSG00000041133
	Q14683; Q68EN4
	Q9CU62
	NM_006306; NM_001281463
	NM_019710
	NP_001268392; NP_006297; NP_006297.2
	NP_062684
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

SMC1A (англ. Structural maintenance of chromosomes 1A) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на X-хромосомі.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 1 233 амінокислот, а молекулярна маса — 143 233[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MGFLKLIEIE	NFKSYKGRQI	IGPFQRFTAI	IGPNGSGKSN	LMDAISFVLG
EKTSNLRVKT	LRDLIHGAPV	GKPAANRAFV	SMVYSEEGAE	DRTFARVIVG
GSSEYKINNK	VVQLHEYSEE	LEKLGILIKA	RNFLVFQGAV	ESIAMKNPKE
RTALFEEISR	SGELAQEYDK	RKKEMVKAEE	DTQFNYHRKK	NIAAERKEAK
QEKEEADRYQ	RLKDEVVRAQ	VQLQLFKLYH	NEVEIEKLNK	ELASKNKEIE
KDKKRMDKVE	DELKEKKKEL	GKMMREQQQI	EKEIKEKDSE	LNQKRPQYIK
AKENTSHKIK	KLEAAKKSLQ	NAQKHYKKRK	GDMDELEKEM	LSVEKARQEF
EERMEEESQS	QGRDLTLEEN	QVKKYHRLKE	EASKRAATLA	QELEKFNRDQ
KADQDRLDLE	ERKKVETEAK	IKQKLREIEE	NQKRIEKLEE	YITTSKQSLE
EQKKLEGELT	EEVEMAKRRI	DEINKELNQV	MEQLGDARID	RQESSRQQRK
AEIMESIKRL	YPGSVYGRLI	DLCQPTQKKY	QIAVTKVLGK	NMDAIIVDSE
KTGRDCIQYI	KEQRGEPETF	LPLDYLEVKP	TDEKLRELKG	AKLVIDVIRY
EPPHIKKALQ	YACGNALVCD	NVEDARRIAF	GGHQRHKTVA	LDGTLFQKSG
VISGGASDLK	AKARRWDEKA	VDKLKEKKER	LTEELKEQMK	AKRKEAELRQ
VQSQAHGLQM	RLKYSQSDLE	QTKTRHLALN	LQEKSKLESE	LANFGPRIND
IKRIIQSRER	EMKDLKEKMN	QVEDEVFEEF	CREIGVRNIR	EFEEEKVKRQ
NEIAKKRLEF	ENQKTRLGIQ	LDFEKNQLKE	DQDKVHMWEQ	TVKKDENEIE
KLKKEEQRHM	KIIDETMAQL	QDLKNQHLAK	KSEVNDKNHE	MEEIRKKLGG
ANKEMTHLQK	EVTAIETKLE	QKRSDRHNLL	QACKMQDIKL	PLSKGTMDDI
SQEEGSSQGE	DSVSGSQRIS	SIYAREALIE	IDYGDLCEDL	KDAQAEEEIK
QEMNTLQQKL	NEQQSVLQRI	AAPNMKAMEK	LESVRDKFQE	TSDEFEAARK
RAKKAKQAFE	QIKKERFDRF	NACFESVATN	IDEIYKALSR	NSSAQAFLGP
ENPEEPYLDG	INYNCVAPGK	RFRPMDNLSG	GEKTVAALAL	LFAIHSYKPA
PFFVLDEIDA	ALDNTNIGKV	ANYIKEQSTC	NFQAIVISLK	EEFYTKAESL
IGVYPEQGDC	VISKVLTFDL	TKYPDANPNP	NEQ

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як клітинний цикл, поділ клітини, пошкодження ДНК, репарація ДНК, мітоз, мейоз, ацетилювання. Білок має сайт для зв'язування з АТФ, нуклеотидами. Локалізований у ядрі, хромосомах, центромерах, кінетохорі.

Література

Nagase T., Seki N., Ishikawa K., Tanaka A., Nomura N. (1996). Prediction of the coding sequences of unidentified human genes. V. The coding sequences of 40 new genes (KIAA0161-KIAA0200) deduced by analysis of cDNA clones from human cell line KG-1.. DNA Res. 3: 17 — 24. PubMed DOI:10.1093/dnares/3.1.17
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
Chen Y., Sharp Z.D., Lee W.-H. (1997). HEC binds to the seventh regulatory subunit of the 26 S proteasome and modulates the proteolysis of mitotic cyclins.. J. Biol. Chem. 272: 24081 — 24087. PubMed DOI:10.1074/jbc.272.38.24081
Zheng L., Chen Y., Lee W.-H. (1999). Hec1p, an evolutionarily conserved coiled-coil protein, modulates chromosome segregation through interaction with SMC proteins.. Mol. Cell. Biol. 19: 5417 — 5428. PubMed DOI:10.1128/MCB.19.8.5417
Sumara I., Vorlaufer E., Gieffers C., Peters B.H., Peters J.-M. (2000). Characterization of vertebrate cohesin complexes and their regulation in prophase.. J. Cell Biol. 151: 749 — 762. PubMed DOI:10.1083/jcb.151.4.749
Gregson H.C., Van Hooser A.A., Ball A.R. Jr., Brinkley B.R., Yokomori K. (2002). Localization of human SMC1 protein at kinetochores.. Chromosome Res. 10: 267 — 277. PubMed DOI:10.1023/A:1016563523208

Примітки

Human PubMed Reference:.
Mouse PubMed Reference:.
HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:11111 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.
UniProt, Q14683 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.

Див. також

Хромосома X

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:11111 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.

[UniProt-4] UniProt, Q14683 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.