U-617

U-617 німецький підводний човен типу VII C Крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 31 травня 1941 року на верфі Blohm + Voss у Гамбурзі. Спущений на воду 14 лютого 1942 року, 9 квітня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини.[1].

U-617
Німецький підводний човен U-617 пошкоджений у результаті повітряних атак британської морської авіації. 12 вересня 1943
Під прапором  Третій Рейх
Спуск на воду 14 лютого 1942 року
Введений до складу флоту 9 квітня 1942 року
Сучасний статус 12 вересня 1943 року сів на мілину в Середземному морі поблизу Мелілья, де був знищений літаками й кораблями британського та австралійського флотів
Основні характеристики
Тип корабля Торпедний ДПЧ
Позначення проєкту типу VII C
Головний конструктор Blohm + Voss
Швидкість (надводна) 17,7 вузлів
Швидкість (підводна) 7,6 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Автономність плавания 8 500 морських миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Водотоннажність надводна 769 т
Водотоннажність підводна 871 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 5,5 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий 533-мм ТА. 14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 20-мм зенітна гармата C/30

Проходив службу у складі 5-ї, 7-ї та 29-ї флотилій ПЧ Крігсмаріне. З 29 серпня 1942 до загибелі 12 вересня 1943 року U-617 здійснив сім бойових походів, у яких потопив 8 суден (сумарний тоннаж 25 879 GRT), два військові кораблі (3 700 тонн) та одне допоміжне військове судно (810 GRT).

Загибель

12 вересня 1943 року підводний човен U-617 був виявлений двома британськими середніми бомбардувальниками/протичовновими літаками «Веллінгтон» у Середземному морі північно-західніше Мелільї в точці 35°13′ пн. ш. 03°21′ зх. д. Використовуючи спеціальне освітлювальне обладнання «Лі-Лайт», британські літаки атакували субмарину, яка дістала пошкоджень та, ухиляючись від глибинних бомб, наразилась на мілину біля мису Три Форкс.

Усі 49 членів команди, на чолі з командиром ПЧ капітан-лейтенантом А. Бранді, залишили пошкоджений підводний човен та згодом були інтерновані іспанськими представниками влади. Пізніше їх репатріювали до Німеччини.

U-617, що перекинувся на бік на мілині, атакували британські бомбардувальники «Хадсон» та «Сордфіш». Остаточно човен знищили вогнем корабельних гармат британський корвет «Гіацинт» та австралійський тральщик «Воллонгонг».

Перелік затоплених U-617 суден у бойових походах

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (29.08—07.10.1942, 40 діб; КільСен-Назер)
1 7 вересня 1942 Tor II[3] траулер  Фарерські острови 292 потоплено
62°30′ пн. ш. 18°30′ сх. д.
21 (18 загинуло та 3 врятовані)
2 23 вересня 1942 MV Athelsultan[4] танкер  Велика Британія 8 882 13 250 тонн меляси та спирту Конвой SC 100 потоплено
58°42′ пн. ш. 33°38′ зх. д.
61 (51 загиблий та 10 врятовані)
3 23 вересня 1942 SS Tennessee (1921)[5] суховантажне судно  Велика Британія 2 342 3 438 тонн пшениці Конвой SC 100 потоплено
58°40′ пн. ш. 33°41′ зх. д.
35 (15 загинуло та 20 врятувалися)
4 24 вересня 1942 SS Roumanie[6] суховантажне судно  Бельгія 3 563 4 586 тонн генерального вантажу Конвой SC 100 потоплено
58°10′ пн. ш. 28°20′ зх. д.
43 (42 загинули та один врятувався)
Другий похід (02.11—28.11.1942, 27 діб; Сен-НазерЛа-Спеція)
Третій похід (21.12.1942—17.01.1943, 28 діб; Ла-СпеціяСаламін)
5 28 грудня 1942 HMS St. Issey (W25)[7] буксир  Велика Британія 810 потоплено
32°37′ пн. ш. 20°22′ сх. д.
36 (36 загинули)
6 15 січня 1943 Annitsa[8] суховантажне судно Королівство Греція 4 324 Військове майно та матеріали потоплено
33°02′ пн. ш. 21°58′ сх. д.
34 (1 загинув та 33 врятовані)
7 15 січня 1943 Harboe Jensen[9] суховантажне судно Норвегія 1 862 Військове майно та матеріали потоплено
33°04′ пн. ш. 21°50′ сх. д.
25 (18 загинуло та 7 врятувалися)
Четвертий похід (27.01—13.02.1943, 18 діб; Ла-СпеціяПола)
8 1 лютого 1943 «Велшмен»[10] мінний загороджувач  Велика Британія 2 650 потоплено
32°12′ пн. ш. 24°52′ сх. д.
289 (165 загинуло та 124 врятовано)
9 5 лютого 1943 Corona[11] суховантажне судно Норвегія 3 264 3 700 тонн військового майна та матеріалів Конвой AW 22 потоплено
32°11′ пн. ш. 24°46′ сх. д.
103 (0 загиблих та 103 врятованих)
10 5 лютого 1943 Henrik[12] суховантажне судно Норвегія 1 350 Військове майно та матеріали Конвой AW 22 потоплено
32°11′ пн. ш. 24°46′ сх. д.
46 (2 загиблих та 44 врятованих)
П'ятий похід (25.03—17.04.1943, 24 доби; ПолаТулон)
Шостий похід (31.05—01.06.1943, 2 доби; ТулонТулон)
Сьомий похід (28.08—12.09.1943, 16 діб; Тулонзагибель)
11 6 вересня 1943 «Пакерідж»[13] ескортний міноносець  Велика Британія 1 050 потоплено
36°06′ пн. ш. 4°44′ зх. д.
191 (62 загиблих та 129 вцілілих) Ескортний міноносець типу «Хант»

Див. також

Примітки

Виноски
    Джерела

    Джерела

    Література

    • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
    • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк, Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
    • Snyder, Gerald (1976), The Royal Oak Disaster, Presidio Press, ISBN 0-89141-063-5

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.