USS Kitty Hawk (CV-63)

Після вступу у стрій авіаносець здійснив навчально-підготовче плавання в Західній Атлантиці, після чого, обійшовши мис Горн, у 1962 році перейшов на Тихий океан, де в подальшому базувався в Сан-Дієго. Корабель здійснив ряд походів до берегів Японії, Філіппін, в Гонконг. 6 червня 1963 року на борт авіаносця прибув президент США Джон Кеннеді з групою осіб вищого військового та цивільного керівництва для демонстрації виконання бойових вправ літаками авіагрупи корабля.

Протягом 1963–1975 років «Кітті-Хок» здійснив 10 походів до берегів Індокитаю, в 6 з них брав активну участь у бойових діях з авіагрупою CVW-11 (17.10.1963—20.07.1964, 12.1964—06.1965, 12.1965—06.1966, 05.11.1966—6.1967, 18.11.1967—28.06.1968, 30.12.1968—04.09.1969, 06.11.1970—17.07.1971, 17.02—28.11.1972, 23.11.1973—09.07.1974, 21.05—15.10.1975).

Під час бойових дій літаки з «Кітті-Хок» завдавали бомбових ударів по цілях у Північному В'єтнамі, по колонах вантажівок, що постачали зброю та військове спорядження партизанам у Південному В'єтнамі. Авіаносець брав участь у ряді військових операцій, зокрема під час «Великоднього наступу» 1972 року, повітряних наступальних операціях «Linebacker» і «Linebacker II», операції з мінування портів Північного В'єтнаму «Pocket Money».

12 жовтня 1972 року, під час переходу в Тонкінську затоку, на авіаносці сталося заворушення на расовому ґрунті, в якому взяли участь близько 100 чоловік, з яких близько 50 отримали поранення. Інцидент широко висвітлювався у пресі, наслідком чого стало розслідування Конгресу США про проблеми з дисципліною на флоті[1].

У січні 1973 року почалась реконструкція корабля, внаслідок якої 29 квітня 1973 року він був перекласифікований з ударного авіаносця (CVA-63) у багатоцільовий (CV-63). В ході модернізації були додані 10 постів обслуговування вертольотів, центр збору та обробки акустичної інформації та супутнє обладнання (англ. ASCAC), призначенням якого була координація дій протичовнової авіації 11-го авіакрила.

Система стандартного флотського палива (мазут) була змінена системою сепарованого палива. Були збільшені відбивачі реактивного струменя (англ. JBD) та встановлені потужніші катапульти для запланованого до наступного походу переозброєння на винищувачі F-14 «Томкет».

Після модернізації «Кітті-Хок» здійснив декілька походів в західну частину Тихого океану та брав участь у декількох навчаннях, зокрема у спільних RIMPAC 1973 та 1975 років. У грудні 1973 року корабель постраждав від пожежі в машинно-котельному відділенні, внаслідок якої загинуло 6 чоловік.

В період з березня 1976 року по квітень 1977 року «Кітті-Хок» пройшов ремонт та модернізацію в П'юджет-Саунд вартістю 110 млн доларів. Після мод авіаносець зміг приймати літаки F-14 «Томкет» та S-3 «Вікінг», здійснюючи концепцію «контролю над морем». Під ці літаки були також переобладнані сховища боєзапасу, авіаційні майстерні, а також стенди та майстерні для палубного обладнання, та елеватори для нових, важчих зразків зброї. Крім того, ЗРК Convair RIM-2 Terrier була замінена на RIM-7 Sea Sparrow.

У 1979 році авіагрупа була замінена на CVW-15. У жовтні 1979 року «Кітті-Хок» ніс службу поблизу берегів Кореї після вбивства президента Південної Кореї Пак Чон Хі. Потім перейшов в Аравійське море, де брав участь в невдалій операції зі звільнення американських заручників у Тегерані «Орлиний кіготь» (англ. Eagle Claw) у січні 1980 року, після чого у лютому того ж року повернувся у Сан-Дієго.

У 1981 році авіаносець здійснив похід в Південно-Китайське море, потім протягом січня 1982 — січня 1986 року пройшов ремонт в П'юджет-Саунд.

У 1984–1985 роках «Кітті-Хок» здійснив 2 дальніх походи в Аравійське море з авіагрупою CVW-9, де здійснював охорону судноплавства у Перській затоці. 21 березня 1984 року, наприкінці навчань «Тім Спіріт» (англ. Team Spirit) в Японському морі авіаносець зіткнувся з радянським підводним човном К-314 (проект 671), яких сплив від днищем авіаносця. Припускають, що на борту корабля було декілька десятків ядерних боєприпасів, а на підводному човні, ймовірно, були дві торпеди з ядерною головною частиною[2]. Корабель прийшов в базу Субік-Бей на Філіппінах для видалення гвинта підводного човна, що застряг у корпусі, а також для поточного ремонту.

У 1987 році здійснив навколосвітнє плавання, суміщене зі 106-денним патрулюванням в Індійському океані (03.01—03.07.1987).

Протягом 1988–1991 років авіаносець у Філадельфії пройшов модернізацію за програмою SLEP. 29 березня 1991 року вступив у стрій і з авіагрупою CVW-15 перейшов навколо мису Горн на Тихий океан, прибувши 11 грудня 1991 року у Сан-Дієго.

Авіаносець брав участь в операції «Відродження надії» в Сомалі (12.1992—03.1993), завдавав ударів по іракських позиціях ППО (13.01.1993). У 1994–1997 роках здійснив 2 дальніх походи в Індійський океан, ніс патрульну службу в Аравійському морі та біля узбережжя Кореї. Протягом квітня 1997 року — липня 1998 року корабель пройшов ремонт та модернізацію в П'юджет-Саунд, після чого прийняв авіагрупу CVW-5 і з 11 серпня 1998 року базувався в Йокосука як авіаносець передового базування, де до нього цю роль виконував «Індепенденс».

У період з 2 березня по 25 серпня 1999 року авіаносець здійснив похід в Аравійське море, в якому завдавав ударів по військових об'єктах на півдні Іраку. Літаки з «Кітті-Хок» здійснили більше 8 000 вильотів, у тому числі, 1 300 бойових, в яких скинули 20 тонн бомб. На зворотньому шляху авіаносець вдвідав порти Таїланду та Австралії. З жовтня 1999 року по квітень 2000 року оперував у Тихому океані, в кінці 2000-го року брав участь у спільних навчаннях з ВМС Сінгапура та Таїланду «Кобра Голд» (англ. Cobra Gold).

17 жовтня 2000 року літаки Су-24 та Су-27 зі складу 11-ї армії ВПС Росії помітили авіаносець «Кітті-Хок», який перебував в Японському морі, та пролетіли повз нього на висоті близько 60 м. Фотографії авіаносця, зроблені з російських літаків, були викладені в інтернеті[3]. Обльоти повторились 20 жовтня та 9 листопада. В російській пресі цей факт був названий як «умовне знищення».

У 2001 році авіаносець «Кітті Гок» був задіяний в антитерористичній операції Сполучених Штатів та їхніх союзників в Афганістані. З'явились повідомлення, що найбільший американський авіаносець «Кітті Гок» вирушив з Японії до району можливих бойових дій та приєднався до понад 40 американських та британських військових кораблів у Перській затоці[4].

У 2001–2003 роках авіаносець здійснив походи в Аравійське море та Перську затоку. У 2003 він взяв участь в операції «Свобода Іраку».

Протягом 2003–2008 років «Кітті-Хок» здійснив декілька походів в Індійський океан, де взяв участь у ряді міжнародних навчань. 28 травня 2008 року корабель востаннє покинув Японію. Його місце зайняв «Джордж Вашингтон».

1 грудня 2005 року було оголошено, що «Джордж Вашингтон» у 2008 році замінить «Кітті-Хок» як авіаносець передового базування та стане базою для 5-го авіакрила. Планова дата заміни — 30 січня 2009 року. Враховуючи принцип утримання 11 боєздатних авіаносців, це повинно було статись в момент вводу у стрій авіаносця «Джордж Буш».

22 травня 2008 року на авіаносці «Джордж Вашингтон» сталась пожежа, внаслідок якої корабель отримав серйозні пошкодження та був змушений повернутись в Сан-Дієго для ремонту. Його місце в навчаннях RIMPAC зайняв «Кітті-Хок».

31 січня 2009 року «Кітті-Хок» був виведений в резерв. Офіційна церемонія відбулась 12 травня 2009 року в П'юджет-Саунд, де корабель перебуває й досі.[5].

Громадськість міста Вілмінгтон (Північна Кароліна) домагалася постановки корабля на прикол в цьому місті як плавучого музею, поряд з лінкором «Північна Кароліна». Флот планував тримати корабель в резерві мінімум до 2015 року — до моменту вступу в стрій авіаносця «Джеральд Форд».

Наприкінці січня 2022 року авіаносець був направлений в Техас на утилізацію[6].