VIAF

VIAF (англ. Virtual International Authority File — Віртуальний міжнародний авторитетний файл[3]) — віртуальний каталог міжнародного нормативного контролю (інформації про твори та їх авторів). У розробці проєкту брало участь декілька найбільших світових бібліотек, у тому числі Німецька національна бібліотека, Бібліотека Конгресу США.[4][5]

Virtual International Authority File (VIAF)
Virtual International Authority File (VIAF)
Посилання viaf.org
Комерційний ні
Тип нормативний контроль
набір даних
онлайн-сервісd
пошукова система (інтернет) і електронний каталог
Мови англійська
Власник OCLC
Автор спільний проєкт чотирьох бібліотек
Започатковано 2012
Стан діючий
Ліцензія контенту Open Data Commons Attribution Licensed[1][2]
 Virtual International Authority File (VIAF) у Вікісховищі

VIAF є міжнародно визнаною системою класифікації. Це спільний проєкт декількох національних бібліотек і управляється Онлайновим комп'ютерним бібліотечним центром (OCLC).[6] Проєкт був ініційований Німецькою національною бібліотекою і Бібліотекою Конгресу США. Був заснований у 2000 році.[7]

Стисла історія проєкту[5]

У квітні 1998 року Бібліотека Конгресу США (LC), Німецька бібліотека (DNB) і OCLC приступили до створення концептуального проєкту, щоб зв'язати бібліографічні записи для власних імен в єдину систему.

VIAF Консорціум було сформовано за письмовою згодою LC, DNB і OCLC у серпні 2003 року. Угода була підписана на 69-й Генеральній конференції IFLA, що відбулася у Берліні.

Національна бібліотека Франції (BNF) приєдналася до угоди про консорціум 5 жовтня 2007 року.

Ці чотири організації — LC, DNB, BnF і OCLC — узяли на себе роль керівників в консорціумі, маючи загальну відповідальність за VIAF, хостинг VIAF та постачання програмного забезпечення, а також бібліографічний зміст даних. Додаткові організації пізніше приєдналися до консорціуму, надаючи початкові файли і досвід для просування VIAF.

У 2010-му серед керівників установ почалися серйозні переговори й дискусії з відповідної довгострокової організаційної домовленості для VIAF. Після розгляду різних варіантів і принципів роботи автори погодилися віднести VIAF до служби OCLC. У 2011 році були обговорені деталі переходу і після згоди усіх учасників у 2012 році почався такий перехід.

Опис проєкту

Мета системи полягає в тому, щоб зв'язати декілька національних ідентифікаторів (таких, як німецький GND, (раніше PND для персоналій), американський LCCN, французький BNF та інші) в єдину систему класифікації і пошуку інформації. Запис VIAF отримує стандартний унікальний номер, містить увесь набір первинних записів з первинника, а також посилається на оригінальні джерела. Дані знаходяться у вільному доступі через інтернет і можуть бути використані для досліджень і обміну даними та через фонди бібліотек в електронному вигляді. Взаємне оновлення здійснюється по протоколу Ініціативи відкритих архівів (OAI).

Номери файлів також додаються в біографічні і інші статті Вікіпедії.

Використовуючи інтерфейс сайту VIAF, система дозволяє здійснювати пошук бібліографічних записів мовою оригіналу, або на мовою користувача. Виведення даних відбувається шляхом злиття записів з однаковими іменами. Під час пошуку використовується внутрішня індексація. Це було зроблено для того, щоб виключити накладення й уникнути перевантаження сайту. Алгоритми збору і пошуку діляться на три категорії: сильний, помірний і слабкий, для забезпечення більшої безпеки у будівництві віртуально розширеного запису VIAF. Процедура використовує OAI протокол з центральним сервером збору авторитетного файлу метаданих з національних та регіональних агентств. Система є віртуальною надбудовою, оскільки повний запис залишається в первиннику авторитетного файлу, в той час як лише невелика частина даних зібрана на центральному сервері. На даний момент у проєкті беруть участь 38 каталографічних установ, у тому числі 11 у тестовому режимі (серед них Вікіпедія англійською мовою). З часом їх кількість збільшується. Хоча функції VIAF точні лише завдяки якості даних, наданих агентствами, VIAF стає ще більше послідовною і надійною системою.[8]

Бібліотеки-учасники

Фото будівлі Українська назва Назва мовою оригіналу Розташування Країна Код класифікації Приклад покажчика
1Інститут єдиного каталогу італійських бібліотекIstituto Centrale per il Catalogo UnicoРимІталіяICCUIT/ICCU/RAVV/088390
2Німецька національна бібліотекаDeutsche NationalbibliothekФранкфурт-на-МайніНімеччинаGNDDNB/11864291X
3Getty Research InstituteGetty Research InstituteЛос-Анджелес, КаліфорніяСШАJPGULAN/500327036
4Бібліотека та архів КанадиBibliothèque et Archives CanadaОттава, ОнтаріоКанадаLACLAC/0040H0370F
5Бібліотека АлександрінаBibliotheca AlexandrinaАлександріяЄгипетEGAXAEGAXA/vtls000791617
6Бібліотека Конгресу + 8 бібліотекLibrary of Congress (NACO consortium)Вашингтон (округ Колумбія)СШАLCCNn/79/068416
7 Національна парламентська бібліотека Японії国立国会図書館Токіо і КіотоЯпоніяNDLNDL/00458898
8Національна бібліотека АвстраліїNational Library of AustraliaКанберраАвстраліяNLANLA/000036180076
9Національна бібліотека ФранціїBibliothèque nationale de FranceПарижФранціяBNFcb11926775j
10Національна бібліотека Ізраїлюהספרייה הלאומיתЄрусалимІзраїльNLINLI/000131866
11Національна бібліотека ПортугаліїBiblioteca Nacional de PortugalЛісабонПортугаліяBNPPTBNP/56654
12Національна бібліотека ІспаніїBiblioteca Nacional de EspañaМадридІспаніяBNEBNE/XX933715
13Національна бібліотека ШвеціїKungliga BiblioteketСтокгольмШвеціяSELIBRSELIBR/97268
14Національна бібліотека Чеської РеспублікиNárodní knihovna České republikyПрагаЧехіяNKCNKC/jn19981002230
15Національна бібліотека імені СеченіOrszágos Széchényi KönyvtárБудапештУгорщинаNSZLNSZL/000000001730
16RERO: Бібліотечна мережа Західної ШвейцаріїRéseau des bibliothèques de Suisse occidentale or Westschweizer BibliothekverbundШвейцаріяRERORERO/vtls013481645
17Французький бібліотечний консорціум університетівSystème universitaire de documentationФранціяSUDOCSUDOC/085948470
18Швейцарська національна бібліотекаSchweizerische Nationalbibliothek, Bibliothèque nationale suisse, Biblioteca nazionale svizzera, Rete delle bibliotheche della Svizzera occidentaleБернШвейцаріяSWNLSWNL/vtls000204495
19NUKAT: Єдиний каталог наукових бібліотек ПольщіNUKAT: katalog zbiorów polskich bibliotek naukowychВаршаваПольщаNUKATNUKAT/n/94202820
20Ватиканська апостольська бібліотекаBibliotheca Apostolica VaticanaВатиканBAVBAV/ADV10242315
21BIBSYS: Постачальник бібліотечних та інформаційних систем для усіх бібліотек норвезьких університетів і коледжівBIBSYSТронхеймНорвегіяBIBSYSBIBSYS/x90952390
22Фламандські публічні бібліотекиFlemish Public LibrariesБрюссельБельгіяBIBNETBIBSYS/x90952390
23Королівська бібліотека Данії + 1 бібліотекаDanish Library CenterКопенгагенДаніяВBС8709791159102x
24Національна бібліотека ЛатвіїLatvijas Nacionālā bibliotēkaРигаЛатвіяLNB-LNCLNB-LNC10-000012145
25Національна бібліотека ПольщіBiblioteka Narodowa w WarszawieВаршаваПольщаNLPNLP-a21143511
26Бібліотека КаталоніїBiblioteca de CatalunyaБарселонаІспаніяBNCBNC-a10604303
27Люксембурзька національна бібліотекаBibliothèque nationale de LuxembourgЛюксембургЛюксембург

Бібліотеки та проєкти, що беруть участь у режимі тестування

Фото будівлі Українська назва Назва мовою оригіналу Розташування Країна Код класифікації Приклад покажчика
1Російська державна бібліотекаРоссийская государственная библиотекаМоскваРосіяRSLRSL/nafpn-000084026
2Королівська бібліотека НідерландівKoninklijke BibliotheekГаагаНідерландиNTANTA/068808658
3Бібліотека Національних зборів国家图书馆管理局СінгапурNLBNLB/18487957
4Національна бібліотека Лівануالمكتبة الوطنية اللبنانية‎БейрутЛіванLNLLNL/33485
5Проєкт Персей‎‎Perseusуніверситет Тафтса (товариство Макса Планка)США (Німеччина)PERSEUSPERSEUS/author.236.1
6Вікіпедія‎‎WikipediaСан-ФранцискоСШАWikipedia
7International Standard Name IdentifierISNIЛондонВелика БританіяISNIISNI/0000 0001 2137 6443
8Національна та університетська бібліотека в ЗагребіNacionalna i sveučilišna knjižnica u ZagrebuЗагребХорватія
92 недокументовані проєкти

Див. також

Примітки

  1. Basic Register of Thesauri, Ontologies & Classifications, Basel Register of Thesauri, Ontologies & Classifications / за ред. A. Ledl, H. Papatheodorou, Z. Park та ін. — Verbundzentrale des GBV, 2013.
  2. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File)[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  3. http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea2005/disk/140.pdf
  4. Kelley, Michael; Schwartz, Meredith (2012). VIAF service transitions to OCLC. Library Journal (Media Source) 137 (8): 16.
  5. VIAF. OCLC..
  6. About OCLC. OCLC. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 18 березня 2010.
  7. Analysis and Reflections on VIAF, Virtual International Authority File // JLIS, Vol. 1, No. 2 (2010), Manzotti, DOI:10.4403/jlis.it-4520: «Virtual International Authority File (VIAF) is a joint experiment of the Library of Congress (LC), the Deutsche Nationalbibliothek (DNB), and the Bibliothèque Nationale de France (BNF) with Online Computer Library Center (OCLC). Started in 2000, VIAF is a linking between authority records of the participant national agencies»
  8. Analysis and Reflections on VIAF, Virtual International Authority File // JLIS, Vol. 1, No. 2 (2010), Manzotti, DOI:10.4403/jlis.it-4520, «Abstract»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.