Єгудін Валерій Григорович

Валерій Григорович Єгудін (1937–2007) — радянський російський оперний співак, театральний режисер, педагог . Народний артист СРСР (1983).

Єгудін Валерій Григорович
Основна інформація
Дата народження 29 серпня 1937(1937-08-29)
Місце народження Подільськ
Дата смерті 4 грудня 2007(2007-12-04) (70 років)
Місце смерті Новосибірськ, Росія
Поховання Заєльцовський цвинтарd
Громадянство СРСР
Професії співак, оперний співак
Освіта Новосибірська консерваторія
Співацький голос тенор
Жанри опера
Нагороди

Життєпис

Валерій Єгудін народився 29 серпня 1937 року в Котовську (нині — Подольськ Одеської області).

Навчався у вечірній школі, потім в Красноярському обліково-плановому технікумі, де брав участь у самодіяльності: спів, конферанс, читання віршів, пародій, участь в драматичних постановках. У 1958 році отримав розподіл на роботу до тресту «Новосибірськвугілля»

У 1965 році закінчив Новосибірську консерваторію імені М. І. Глінки (клас А. П. Здановича та Л. Я. Хинчин).

З 1961 по 1963 роки — артист допоміжного складу, з 1963 по 1992 роки — соліст опери Новосибірського театру опери та балету. Всього виконав близько 60 партій. Один з найкращих виконавців оперної партії Отелло в Російській РСФР.

Як режисер відновив на сцені театру опери «Отелло» (1996) та «Пікова дама» (1998).

З 1992 по 2001 роки обіймав посаду директора Новосибірського театру опери та балету. Під його керівництвом театр досяг значних творчих успіхів, отримав категорію «Ведучий театр Росії», був удостоєний престижних премій і нагород.

Виступав на концертах.

C 1976 по 1992 роки паралельно з виступами на сцені працював завідувачем кафедри сольного співу Новосибірської консерваторії імені М. І. Глінки, з 1979 року — доцент, з 1984 — професор. Розробив курс «Історія вокального мистецтва».

Проводив майстер-класи в Академії музичних і сценічних мистецтв ім. Л. Яначека в Брно (Чехія), у Вищій школі музики Гейдельберга-Мангейма (Німеччина).

Був головою правління Новосибірського відділення Спілки театральних діячів Росії, членом правління СТД РФ .

Член КПРС з 1982 року .

Валерій Григорович Єгудін помер 4 грудня 2007 року в Новосибірську. Похований на Заєльцовському кладовищі[1] .

Родина
  • Донька — Ольга Валеріївна Єгудіна, викладачка Новосибірської консерваторії.

Нагороди та звання

Творчість

Дебютував в партії Проповідника в опері Михайа Магіденка «Стежкою грому» в 1961 році.

Відомі партії:

Фільмографія
  • 1969 — Алкіна пісня (фільм-опера) — вокал
  • 1992 — Божевільний рейс — таксист

Бібліографія
  • Валерий Егудин // Черномор. здравница. Сочи. 1969. 1 августа.
  • «Когда б отрадного сомненья…» / Беседу вел Ю. Ерофеев // Веч. Новосибирск. 1973. 26 января.
  • Корн И. Пьер Безухов, Герман и другие // Сов. Сибирь. Новосибирск. 1975. 2 апреля.
  • Григорьева Т. И классика, и современность // Веч. Москва. 1982. 14 июля.
  • Городецкая И. Светлый талант // Веч. Новосибирск. 1982. 20 февраля.
  • Над чем работают мастера // Сов. Россия. 1982. 2 июля.
  • Александрова О. Игра состоится // Сов. культура. 1983. 30 августа.
  • «Ступени эти — бесконечны…» / Интервью взяла И. Вершинина // Веч. Новосибирск. 1983. 3 декабря.
  • Народные артисты СССР // Театр. 1984. № 3. С. 85.

Примітки
  1. Егулин Валерий Григорьевич (1937—2007)
  2. Егудин_биография. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 12 вересня 2019.
  3. ЕГУДИН в энциклопедии музыки

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.