Дніпро (станція метро)
«Дніпро́» — станція Київського метрополітену, розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Арсенальна» і «Гідропарк». Відкрита 6 листопада 1960 року в складі першої черги будівництва. До 1965 року була кінцевою. Є найменш завантаженою станцією Київського метрополітену[1].
Дніпро | |
---|---|
Святошинсько-Броварська лінія | |
Загальні дані | |
Тип | естакадна відкрита |
Платформи | |
Кількість | 2 |
Тип | берегові |
Форма | пряма по 1-й колії, дугою по 2-й колії |
Довжина | 124 м |
Будівництво | |
Дата відкриття | 6 листопада 1960 |
Архітектор(и) | С. С. Павловський, Г. І. Гранаткін, А. Ф. Ігнащенко, П. Ф. Красицький, С. Й. Крушинський |
Інженер(и)-конструктор(и) | Г. В. Фукс, Л. Н. Новоборський, Б. А. Ігнатюк |
Скульптор(и) | Ф. А. Коцюбинський, Е. М. Кунцевич |
Будівельник(и) | «Київметробуд» |
Транспорт | |
Район міста | Печерський |
Виходи до | Набережного шосе |
Наземний транспорт | А 115 |
Інше | |
Час відкриття | 05:40 |
Час закриття | 00:12 |
Код станції | 122 |
Святошинсько-Броварська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
З 2008 року станція має статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки (охоронний номер 529/1-Кв)[2].
Конструкція
Конструкція станції: естакадна відкрита з двома береговими платформами, без колійного розвитку.
Опис
Перша київська наземна станція метро з платформами берегового типу, розташована біля крутого схилу Дніпра. З бічних посадкових платформ, що являють собою естакаду над набережною, відкриваються дніпровські простори. Продовженням естакади є міст Метро, суміщений з автотранспортним мостом арочної конструкції. Від посадочних платформ міст зорово і функціонально відділений вертикальними об'ємами із скла та бетону, в яких розміщені сходові марші для пасажирів.
Конструктивні острови-пілони спусків є водночас п'єдесталами для двох монументальних споруд — «Праця» («XX століття») у вигляді робітника (скульптор Е. М. Кунцевич, Б. М. Карловський) і «Мир» у вигляді жінки з голубами (скульптори Ф. А. Коцюбинський, К. А. Кузнецов, І. С. Горовий). У пілонах розташовані сходи, які використовувалися в 1960-ті роки для виходу зі станції.
Цікаві факти
З 1960 по 1965 роки через станцію «Дніпро» здійснювалася передача вагонів, поставлених для Київського метрополітену. Вагони надходили у Київ по залізниці до станції Дарниця. Потім через гейт їх переміщали на трамвайну лінію, через яку йшли через Дніпро по мосту Патона, та набережною до станції «Дніпро».
Під естакадою було змонтоване поворотне коло, розраховане на один вагон. Заїхавши на це коло, вагон повертався на 90° і, опинившись точно під станцією, піднімався нагору спеціальним підйомником. Потрапивши до станції, вагон відганяли у тунель, і піднімали наступний.
Аналогічно здійснювався спуск вагонів в депо «Дніпро» для технічного огляду і ремонту. Депо розташовувалося у невеликому будинку, поблизу від наземного вестибюля станції «Дніпро», і було розраховано на два вагони.
Пасажиропотік
Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 4,2 | 3,0 | 2,8 | 2,9 | 2,8 | 2,8 | 2,8 | 2,7 | 2,6 |
Зображення
- Станція, вигляд з мосту
- Вестибюль станції
- Вестибюль станції
- Потяг на станції метро
- Вигляд станції у напрямку станції метро «Гідропарк»
- Поїзди на мосту Метро
- Монументальна скульптура «Труд»
- Монументальна скульптура «Мир»
- Поштова марка СРСР із зображенням станції
- Міст Метро
Режим роботи
Відправлення першого поїзду в напрямі станції:
- «Лісова» — 06:03
- «Академмістечко» — 05:46
Відправлення останнього поїзду в напрямі станції:
- «Лісова» — 00:32
- «Академмістечко» — 00:16
Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:
- «Лісова» — 22:59, 23:11, 23:23, 23:34, 23:46, 23:57, 0:09, 0:20, 0:32
- «Академмістечко» — 22:23, 22:35, 22:47, 22:57, 23:08, 23:18, 23:28, 23:38, 23:50, 0:03, 0:16
Примітки
- Столична «Лісова» очолила список найбільш завантажених станцій метро — Depo.Київ
- Наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 № 1285/0/16-08. Архівовано 11.08.2013, у Wayback Machine. (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.)
Посилання
Джерела
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену
- Вебенциклопедія Києва.
- Днестров И., Игнаткин И. Киевский метрополитен // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. (рос.)
- Касьянов О. М. Третій метрополітен // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — С. 7—9, іл.
- Тоцкий Олег. Метро, которого нет: станция «Днепр» // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 2 февраля. (рос.)
Лінії Київського метрополітену | |||||||||||
1 | Святошинсько-Броварська | 2 | Оболонсько-Теремківська | 3 | Сирецько-Печерська | 4 | Подільсько-Вигурівська | 5 | Лівобережна | 6 | Вишгородсько-Дарницька |