Іда Пфайффер

Народилася у Відні в сім'ї багатого купця Реєра. Ще дитиною вона любила спортивні вправи та хлопчачий одяг, окрім того, вона отримувала освіту, яку на той час здебільшого отримували саме чоловіки. Коли Іді було 5 років, батько взяв її у першу подорож — у Палестину та Єгипет. Вочевидь ця мандрівка справила на неї незабутнє враження. Коли Іді було 9 років, помер батько.

1820 року вийшла заміж за львівського адвоката доктора Пфайффера, після чого оселилася у Львові.

Якось Іда вирушила до родичів в Трієст підлікувати морським повітрям хвору дитину, де вперше побачила великі вітрильники в порту. Так вона зацікавилася мореплавством.

Чоловік помер 1838 року. Згодом, після дорослішання синів, тогочасна львівська домашня господиня нарешті отримала змогу здійснити дитячу мрію — податись у подорожі світом.

Відтак 1842 року 45-річна Іда Пфайффер помандрувала кораблем по Дунаю до Чорного моря і далі до Константинополя. Звідти вона вирушила через Палестину до Єгипту і повернулася до Відня через Італію. Цю подорож Іда описала у виданій у Відні через рік книзі «Reise einer Wienerin in das Heilige Land» («Подорож однієї віденки у Святу Землю»). Прибутки від публікації дали їй змогу подорожувати і далі. 1845 року Пфайффер відвідала Скандинавський півострів та Ісландію. Цю подорож вона описала у двох томах під назвою «Reise nach dem skandinavischen Norden und der Insel Island» («Подорож до скандинавської півночі та на острів Ісландію»), які були видані в Пешті 1846 року.

Того ж 1846 року покинула дім на два роки, вирушивши в першу зі своїх двох навколосвітніх подорожей. Шлях проходив через Південну Америку (зокрема Бразилію та Чилі), Таїті, Китай, Індію, Персію, Малу Азію та Грецію. Книгу про цю подорож вона видала під назвою «Eine Frau fährt um die Welt» («Жінка об'їжджає навколо світу»).

1851 року об'їхала світ вдруге. Цього разу вирушила з Англії до Південної Африки, далі на Малайський архіпелаг, Зондські та Молуккські острови. Однією з перших описала батаків. Далі шлях пройшов через Австралію, Каліфорнію, Орегон, Перу, Еквадор, Нову Гранаду та знову на північ, понад Великими озерами. До Відня повернулася 1854 року. Книгу з описом подорожі видала 1856 року під назвою «Meine zweite Weltreise» («Моя друга навколосвітня подорож»).

1857 року вирушила на Мадагаскар, де її привітно прийняла королева Ранавалона I. Згодом, щоправда, вона взяла участь у змові з метою повалення королеви. Королева довідалася про змову; європейці, що взяли участь у змові, уникли смерті завдяки заступництву її сина, принца і майбутнього короля Радами II (він також брав участь у змові), однак їх вигнали з країни 1857 року.

Під час перебування на Мадагаскарі Іда Пфайффер підупала на здоров'ї, якого вже повністю так і не відновила. Померла у Відні 1858 року, скоріш за все від малярії, на яку заразилася на Мадагаскарі. Остання книжка «Reise nach Madagascar» («Подорож на Мадагаскар») видана 1861 року. Вона містить також біографію Іди, написану її сином.