Ільченко Петро Іванович

Петро́ Іва́нович І́льченко (23 лютого 1954, с. Кислиця, Суворовського району, Одеської області) — радянський та український театральний режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2004), заслужений працівник культури АР Крим, доцент, професор, викладач режисури, режисер-постановник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франко.

Петро Іванович Ільченко
Народився 23 лютого 1954(1954-02-23) (67 років)
с. Кислиця, Суворовський район, Одеська область
Громадянство  СРСР→ Україна
Місце проживання  Україна, Київ
Діяльність театральний режисер
Відомий завдяки Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Титул (2004)
Заслужений працівник культури АР Крим
Нагороди

Біографія

Народився 23 лютого 1954 року в с. Кислиця Суворовського району Одеської області.

Навчався у студії при Київському театрі оперети; з 1974 по 1981 роки працював артистом цього театру.[1][2]

Після закінчення театрального інституту ім. Карпенка-Карого (курс Леоніда Олійника, педагог за фахом — Ростислав Коломієць), з 1981 року працює режисером-постановником театру ім. Івана Франко. Запрошення в театр отримав від Сергія Данченка. В результаті спільної роботи з художнім керівником з'явилися такі вистави як «Загибель ескадри», «Бал злодіїв», «За двома зайцями», «Біла ворона» та інші.

У 1989-1991 роках проходив навчання у Всесоюзному інституті підвищення кваліфікації працівників мистецтва на кафедрі режисури музичного театру у Бориса Покровського. Практику проходив у Большому театрі та [[Московський академічний музичний театр імені Станіславського і Немировича-Данченка|Академічному театрі ім. Станіславського і Немировича-Данченка (Москва).

На киностуди «Укртелефільм» поставив художній телефільм «Регіон» (спільно з Рилєєвим). На Всесоюзній студії грамзапису записав казку-мюзикл Сергія Михалкова і Б. Яновського «Сміх і сльози»; здійснив ряд записів радіовистав на «Українському радіо».

В різний час виступав постановників урочистих концертів, творчих вечорів, бенефісів, масових свят на республіканському та міському рівнях.

Викладає в Національній музичній академії України ім. Петра Чайковського, Київському національному університеті культури і мистецтв, Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. Серед його випускників — директор Херсонського обласного театру ім. Миколи Куліша Олександр Книга, художній керівник Житомирського обласного театру ім. В. Кочерги Наталія Тимошкина, режисер київського молодіжного театру «Відкритий Погляд» Ксенія Ромашенко, режисер та художній керівник театру «Золоті ворота» Станіслав Жирков та інші[3].

Режисерські роботи в театрі
ТеатрПрем'єраНазваАвторДраматургХудожникДодаткова информація
Студентська роботаДядя ВаняЧехов Антон Павлович
Театр Франка1980Вікентій ПремудрийСтельмах Ярослав Михайлович
Театр Франка1981Загибель ескадриКорнійчук Олександр ЄвдокимовичСпіврежисер Сергія Данченко
Театр Франка1982РетроГалин А.Співрежисер В. Лизогуба
Театр Франка1984РегіонЗарудний Микола Якович
Театр Франка1986Дванадцять місяцівМаршак Самуїл Якович
Театр Франка1988ЖаннаГалин А.
Театр Франка1992Диво в лісіКозлов Яків Семенович
Театр Франка1990Цар Плаксій та ЛоскотонТульчин В.
Театр ФранкаСльози і сміхМихалков Сергій Володимирович
Театр Франка1998Бал злодіївАнуй ЖанСпіврежисер Сергія Данченко
Театр Франка1991Біла воронаРибчинський Юрій Євгенович
Татарченко Генадій		Співрежисер Сергія Данченко
Театр Франка1992ПривидиФіліппо Едуардо Де
Театр Франка1995Житейське мореКарпенко-Карий Іван
Театр Франка1999
15 жовтня		Шельменко-денщикКвітка-Основ'яненко Григорій Федорович
Театр Франка2000За двома зайцямиСтарицький Михайло ПетровичСпіврежисер Сергія Данченко
Театр Франка2001
28 грудня		Мартин БоруляКарпенко-Карий Іван
Театр Франка2002Хоробрий півникЗабіла Наталя ЛьвівнаЯнівський БогданОпера-казка за мотивами «Коли зійде місяць»
Театр Франка2003Цар ЕдіпСофоклСпіврежисер Р. Стуруа
Театр Франка2003
21 грудня		Ех, мушкетери, мушкетери…Дюма АлександрЄвтушенко Євген ОлександровичЗа п'єсою «Ваш назавжди» (музика Юрія Шевченка, переклад віршів Анатолія Навроцького, переклад Володимира Іконникова та Дмитра Чирипюка)
Театр Франка2004
12 грудня		Сентиментальний круїзКандала Тамара
Театр Франка2007
28 грудня		Кайдашева сім'я[4] Нечуй-Левицький Іван СеменовичАлександрович-Дочевський Андрій Ігорович
Театр Франка2009
26 грудня		Котигорошко. І покотилася горошина…За мотивами народної казкиНавроцький А.
Театр Франка2010Самотня леді [5]Афанасьєв Ігор ЯковичБогатирьова Олена
Театр Франка2011
25 грудня		ПопелюшкаПерро Шарль
Брати Грімм		Шварц Євген ЛьвовичМаркуш Катерина
Театр Франка2014
11 листопада		Хазяїн[6]Карпенко-Карий ІванГавриш Олексій
Театр Франка2017Скупий, або Школа брехні[7]МольєрВакарчук Олексій
Театр Франка2019
12 березня		Сторонні серед нас[8]Аарон БушковскіАнна Духовична
Театр Франка 2021

25 червня

 Комедія на руїнах За мотивами твору "На руїнах" Марка Кропивницького Катерина Маркуш
Київський театр оперети2002Граф Люксембург[9]Легар Франц
Київський театр оперетиПоргі та БессГершвін Джордж
Київський театр оперетиМадмуазель Кло-КлоЛегар Франц
Музакадемія ім. Чайковського
(оперна студія)		Царева нареченаРимський-Корсаков Микола Андрійович

Бібліографія
  • Ільченко П.І. Режисура музичного театру: навч.-метод. посіб. — К. : Науково-методичний відділ КНУКіМ, 2003. — 134 с.
  • Ільченко П.І. Музична режисура як особлива форма художньої діяльності. Функції музичної режисури. — К. : Науково-методичний відділ КНУКіМ, 2004.

Нагороди та визнання

Примітки
  1. Олександра БЕРЕЗЮК (21 февраля 2014). Сергій Данченко врятував мене від Володі Ульянова (ua). Дзеркало тижня. Україна. Процитовано 14 жовтня 2017.
  2. Наталья ПОТУШНЯК (март 2014). Почути себе в контексті часу (ua). Театрально-концертний Київ №3. Процитовано 14 жовтня 2017.
  3. Програма «Рано-вранці» на каналі «КДРТРК». Петро Ільченко. Інтерв'ю (укр.)
  4. Елена КОЛОДРУБСКАЯ (24 декабря 2007). Петр Ильченко: «Театр должен зреть в корень» (рос.). Деловая столица. Процитовано 14 жовтня 2017.
  5. Алла ПІДЛУЖНА (16 листопада 2010). Бенефіс «самотньої леді» (ua). День. Процитовано 14 жовтня 2017.
  6. Театр имени Ивана Франко представит новый спектакль «Хозяин» Карпенко-Карого(рос.)
  7. Анна ВЕСЕЛОВСЬКА (17 травня 2017). Щедрий «Скупий» (ua). «День». Процитовано 13 жовтня 2017.
  8. Сергій ВИННИЧЕНКО (23 лютого 2019). Петру Ільченку — 65! (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-5-6.
  9. Елена РАСКИНА (22 ноября 2002). Визиту посвящается (рос.). Дзеркало тижня. Процитовано 14 жовтня 2017.
  10. Указ Президента Украины № 371/2004 О награждении деятелей театрального искусства. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 13 жовтня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.