Азербайджанська державна залізниця
Закрите акціонерне товариство «Азербайджанська залізниця» (азерб. “Azərbaycan Dəmir Yolları” Qapalı Səhmdar Cəmiyyəti, "ADY" QSC) — офіційне найменування залізниць Азербайджану, керівним органом якого є Управління Азербайджанської Державної Залізниці (азерб. Azәrbaycan Dövlәt Dәmir Yolu İdarəsi). Компанія створена влітку 2009 року на базі Азербайджанської Державної залізниці, функціонально замінивши її.
ADY | |
---|---|
![]() Головна будівля Азербайджанської Державної залізниці у Баку | |
Тип | бізнес і підприємство |
Форма власності | закрите акціонерне товариство |
Статус | діюча |
Повна назва | Азербайджанська залізниця |
Засновано | 1991 |
Штаб-квартира | Баку |
Роки функціонування | 1991 (31 рік) — понині |
Країна |
![]() |
Продукція | залізниця |
Телеграфний код | АЗ |
Залізничний код приписки (Чисельний код) | 057[1] |
Експлуатаційна довжина колій | 2918 км (2009) |
Ширина колії | 1520 мм |
Сайт | Офіційний сайт ЗАТ Азербайджанські залізниці |
Технічні показники, інфраструктура, організація управління, структура
До 1991 року Азербайджанська залізниця організаційно складалася з трьох відділень (Бакинське, Гянджинське і Нахичеваньске). Після здобуття Азербайджаном незалежності, й відокремлення його залізниць від структури МШС СРСР, було проведено реформи з організації структури: Так із трьох відділень, два (Бакинське і Гянджинське) ліквідовано й передані в пряме управління служби руху. З іншого боку замість раніше існуючих головних управлінь служб локомотивного, вагонного господарства, служби перевезень пасажирів, було створено виробничі об'єднання — ПО, до яких і перепідпорядковувалась інфраструктура, яка раніше належав службам. Так всі локомотивні депо, були введені у правовий склад ВО «Локомотив». Особливістю і позитивною властивістю даних реформ, служила ліквідація, існуючих раніше дублюючих одне одного органів.
- Загальна довжина залізниць — 2125 км[джерело?]
- з них двухпутні — 800 км
- розгорнута довжина — 2995 км
- Електрифіковано (постійний струм 3 кВт) — 1278 км
- Обладнані автоматичним блокуванням — 1600 км.
Рухомий склад
На залізницях експлуатується рухомий склад наступних серій:
Проєкти
![](../I/Baku_railway_station.jpg.webp)
Розвиток швидкісного руху
Проєктом передбачається, створення швидкісного руху від Баку до Беюк-Кясика (кордон зі Грузією) з перспективою створення спільного швидкісного коридору Азербайджан — Грузія — Туреччина. За підсумками міжнародного тендера, ТЕО проєкту провели південнокорейські компанії, і вони ж виграли тендер проєктування. Передбачається три вида виконання проєкту, будівництво окремої швидкісної лінії від Баку до Беюк-Кясика, будівництво додаткових рейок цього разу вже по існуючій ділянці Баку — Беюк-Кясик, та модернізацію існуючої лінії Баку — Беюк-Кясик для швидкісного руху. Проєкту будівництваа окремої лінії було відмовленно, як надмірно дорогий і нерентабельний. У результаті переговорів і консультування, вибір найімовірніше впаде на третій варіант, що передбачає модернізацію існуючих залізниць для швидкісного руху. За цим проєктом, явна швидкість пасажирських поїздів на лінії буде 120 км/год, далі 160км/год, й у остаточному підсумку більш 200 км/год. У проєкті передбачається розвиток швидкісного руху, із залученням до нього залізниць Грузії і Туреччини, до створення єдиного міжнародного швидкісного коридору, з Кавказу до Європи. У далекій перспективі, зі збільшенням пасажирообігу, передбачається також збільшення швидкісті руху до 300км/год, з будівництвом додаткової залізниці.
ТРАСЕКА (транспортний коридор Європа — Кавказ — Азія)
У проєкті передбачається задіяти маршрут Баку — кордон Грузії, довжина якого становитиме 503 км.
Баку — Тбілісі — Ахалкалакі — Карс
За цим проєктом, повинні бути з'єднані залізниці Азербайджану із залізницями Грузії і Туреччини. У проєкті (здійснення якого почалося з 2007 року) має бути побудована залізнця від станції Ахалкалакі у країні, до залізничної станції у місті Карс. Приблизна вартість проєкту оцінюється у 800 млн доларів США, витрати взяли порівну Азербайджан, шляхом надання кредиту Грузії, і Туреччині. Азербайджан по мінімальної відсоткової ставці надав кредит Грузії для будівництва ділянки від Ахалкалакі до кордону з Туреччиною. За власний кошт Азербайджан проводить реконструкцію ділянки Марнеулі — Ахалкалакі. На початковій стадії залізницею планується перевозити до 10 млн т вантажів, з подальшим збільшенням вантажообігу до 25 млн т у найближчій перспективі. Проєкт є також частиною більш грандіозного проєкту з з'єднання залізниць Південного Кавказу з Європою через Туреччину. За програмою розвитку залізниць Туреччини, будується підводний залізничний тунель під протокою Босфор в Стамбулі, що забезпечить прямий з'вязок з загальноєвропейською мережею залізниць. Також у контексті проєкту планується, будівництво залізниці з Карса в Нахічеваньську Автономну Республіку. В перспективі, з виконанням проєктів швидкісного сполучення, проєкт Баку — Тбілісі — Ахалкалакі — Карс стане частиною залізничного швидкісного коридору Європа — Кавказ — Азія.
Північ — Південь
У 2000 році між Росією, Індією і Іраном було укладено угоду про міжнародний транспортний коридор «Північ-Південь». Азербайджан долучився до цього проєкту у 2005 році. Цей транспортний коридор є сукупністю транспортно-інформаційних магістралей від Індії і Оману через море, потім через Іран, Каспійський регіон, до Росії і в зворотному напрямку. За розрахунками експертів, пропускна здатність МТК «Північ-Південь» становитиме на початковому етапі до 10 мільйонів тон вантажів на рік.
Є кілька маршрутів прямування вантажів за допомогою різних видів транспорту, так звана «західна гілка»: напрям Астрахань — Махачкала — Самур, далі по території Азербайджана із виходом в Іран через прикордонне місто Астара. Або від Самура територіями Азербайджану й Вірменії із виходом в Іран через прикордонну станцію Джульфа.
В Азербайджані проєкт передбачає будівництво прикордонного мосту Астара (Іран) — Астара (Азербайджан), прикордонної станції, 8,5 км колій, і навіть пункту зміни колісних пар і іншої інфраструктури в Азербайджані. На реалізацію проєкту, Азербайджан потребує майже 21 млн доларів.
Див. також
Примітки
Джерела
- Офіційний сайт ЗАТ Азербайджанські Залізниці (азерб.)
- Офіційний сайт Міністерства Транспорту Азербайджану (азерб.) (англ.)