Алекс де Анджеліс

Алекс де Анджеліс (італ. Alex De Angelis; 26 лютого 1984(19840226), Ріміні, Італія) — мотогонщик з Сан-Марино, учасник чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP. Найкращим результатом кар'єри є друге місце чемпіонату світу в класі 125cc у сезоні 2003 року.

Алекс де Анджеліс
італ. Alex De Angelis
Алекс де Анджеліс на Гран-Прі Австралії, 2010 рік
Алекс де Анджеліс на Гран-Прі Австралії, 2010 рік
Загальна інформація
Національність сан-маринець
Громадянство  Сан-Марино[1]
Народження 26 лютого 1984(1984-02-26) (37 років)
Ріміні, Італія
Зріст 179 см
Вага 68 кг
Вебсторінка alexdeangelis.com
Спорт
Країна  Сан-Марино
Вид спорту мотоспорт
Дисципліна MotoGP: 125cc, 250cc, Moto2, MotoGP
Команда IodaRacing Project
Участь і здобутки
 Алекс де Анджеліс у Вікісховищі

Спортивна кар'єра

Початок кар'єри

Алекс де Анджеліс починав свою кар'єру зі змагань у мінімото в 1995 році.

У чемпіонаті світу MotoGP дебютував у 1999 році, узявши участь у гонці класу 125сс на Гран-Прі Сан-Марино. Перша гонка закінчилась невдало — де Анджеліс не доїхав до фінішу.

У 2000 році він став регулярним гонщиком, підписавши контракт з командою «Chupa Chups Matteoni», де його напарником став Тоні Еліас. Сезон закінчив на 18-му місці з 41 очком, найкращим результатом було два шостих місця на останніх етапах календаря, (Гран-Прі Тихого Океану та Австралії). За підсумками чемпіонату отримав нагороду «новачок року» (англ. Rookie of the year)[2].

У 2001 році виступав знову на Honda, напарником був чех Ярослав Гулеш. Сезон закінчив на 14-му місці з 63 очками, найкращим результатом знову було два шостих місця в кінці сезону (Австралія та Бразилія).

У 2002 році де Анджеліс пересів на Aprilia, перейшовши до команди «LCR Safilo Oxydo», де його напарником став Лючіо Чекінелло. Цього сезону вперше піднявся на подіум, посівши друге місце на Гран-Прі Німеччини, та здобув перший поул в кар'єрі на Гран-Прі Чехії. Сезон закінчив на 9-му місці з 87 очками.

У 2003 виступав за команду «Racing World». Це був його найкращий сезон у кар'єрі. Протягом сезону посів шість третіх місць (Гран-Прі Іспанії, Каталонії, Німеччини, Чехії, Португалії та Бразилії) та здобув чотири поули (Японії, Чехії, Португалії та Валенсії), закінчивши сезон на 2-му місці з 166 очками слідом за іспанцем Дані Педросою.

Дебют у класі 250сс

У 2004 році Алекс де Анджеліс дебютував в класі 250cc з Aprilia, зайнявши друге місце в Австралії, третє — у Німеччині та здобувши один поул у Великій Британії, закінчивши сезон на 5-му місці з 147 очками.

У 2005 році де Анджеліс переходить до команда «MS Aprilia Italia Corse», де його напарником став Сімоне Корсі. У сезоні зайняв два других місця (Німеччина і Малайзія), два третіх місця (Іспанія та Італія) та здобув два поули (Німеччина і Туреччина). У підсумку посів 7 місце, набравши 151 очко.

У 2006 році переходить у команду «Team Master — MVA Aspar», з якою здобуває свою першу перемогу на етапі — це відбулося 29 жовтня 2006 року на Гран-Прі Валенсії. Крім цього, у сезоні здобув ще сім других і три 3-х місця, закінчивши сезон на 3-му місці з 228 очками.

У 2007 році де Анджеліс посів шість 2-х місця, два 3-х, здобув один поул у Великій Британії і закінчив сезон знову на 3-му місці з 235 очками.

Перехід у MotoGP

У 2008 році Алекс де Анджеліс дебютував у класі MotoGP з командою «San Carlo Honda Gresini», де його партнером по команді став японець Шинья Накано. Дебютний сезон у «Королівському» класі завершив на 14-му місці з 63 очками, найкращим результатом було два четвертих місця (Італія та Німеччина).

У наступному році залишився в команді, його напарником став Тоні Еліас. У сезоні здобув свій перший подіум в класі, зайнявши друге місце в Індіанаполісі. У загальному заліку посів 8-ме місце зі 111 очками.

Повернення у Moto2

Алекс де Анджеліс на Гран-Прі Нідерландів, 2010 рік

У 2010 році де Анджеліс повертається у клас 250сс, який став називатись Moto2. Сезон почав з командою «RSM Team Scot», де його напарником по команді був Ніколо Канепа. Після перших семи етапів, він на три гонки перейшов у клас MotoGP в команду «Interwetten Honda MotoGP», замінивши травмованого Хіросі Аояма, після чого повернувся назад у Moto2 в команду «JIR Moto2», з якою встиг виграти Гран-Прі Австралії. За підсумками сезону у класі MotoGP посів 18-те місце, у Moto2 — 11-те.

У сезоні 2011 Алекс продовжив виступати у складі команди «JIR Moto2». Він здобув перемогу на Гран-Прі Австралії та зайняв 3-тє місце на Гран-Прі Німеччини. У загальному заліку де Анджеліс посів 4-те місце зі 177 очками.

У 2012 році перейшов у команду «Forward Racing», яка комплектувалася мотоциклами Suter (після Гран-Прі Нідерландів FTR). Завоював перемогу в Малайзії і посів третє місце на Гран-Прі Німеччини, але був змушений пропустити Гран-Прі Австралії, яке відбулося на Філіп-Айленд (де Алекс виграв перші два етапи категорії Moto2) і Гран-Прі Валенсії через травму руки. Посів у сезоні 12-те місце з 86 очками.

У сезоні 2013 Алекс продовжив виступи за «Forward Racing» у класі Moto2. Йому довелось звикати до нового мотоциклу Speed Up SF13, який не був конкурентноздатним. Найкращими результатами у сезоні стало два 5-х місця у Німеччині та Австралії) сезон же загалом закінчив на 14-му місці.

Сезон 2014 Алекс розпочав у класі Moto2 з командою «Tasca Racing Moto2», з якою провів перші 10 етапів. Після Гран-Прі Індіанаполісу де Анджеліс був запрошений у команду «NGM Forward Racing» для виступів у класі MotoGP, де замінив Коліна Едвардса, який завершив кар'єру. У «королівському» класі Алекс провів 8 гонок.

На сезон 2015 де Анджеліс приєднався до команди «Octo IodaRacing Team» для виступів у класі MotoGP. Конкурувати на застарілому мотоциклі з найкращими гонщиками світу Алексу стало ще складніше, і за сезон він зміг набрати лише 2 очка, а за 4 гонки до закінчення чемпіонату, на Гран-Прі Японії, він потрапив у аварію і вибув до кінця сезону. Після завершення чемпіонату його команда «IodaRacing Project» припинила свою участь у змаганнях класу MotoGP і перейшла до чемпіонату WSBK, а разом із нею — і де Анджеліс[3].

У розрізі сезонів

Сезон Клас Команда Мотоцикл Гонки Пер Под ПП НК Очки Місце
1999 125cc Matteoni Racing Honda 1 0 0 0 0 0
2000 Chupa Chups Matteoni Racing Honda 16 0 0 0 0 41 18
2001 Matteoni Racing Honda 16 0 0 0 0 63 14
2002 Safilo Oxydo Race LCR Aprilia 16 0 1 1 0 87 9
2003 Racing World Aprilia 16 0 6 4 0 166 2
2004 250cc Aprilia Racing Aprilia 16 0 2 1 1 147 5
2005 MS Aprilia Italia Corse Aprilia 16 0 4 2 2 151 7
2006 Master - MVA Aspar Team Aprilia 16 1 11 0 5 228 3
2007 Master - MVA Aspar Aprilia 17 0 8 1 5 235 3
2008 MotoGP San Carlo Honda Gresini Honda RC212V 18 0 0 0 0 63 14
2009 San Carlo Honda Gresini Honda RC212V 17 0 1 0 0 111 8
2010 Interwetten Honda MotoGP Honda RC212V 3 0 0 0 0 11 18
Moto2 RSM Team Scot Force GP210 7 0 0 0 0 95 11
JIR Moto2 Motobi TSR 6 5 1 3 1 0
2011 JIR Moto2 Motobi TSR 6 17 1 2 1 2 174 4
2012 NGM Mobile Forward Racing Suter MMX2 6 0 0 0 0 86 12
FTR Moto M212 9 1 2 0 1
2013 MotoGP Ignite Pramac Racing Ducati Desmosedici GP13 1 0 0 0 0 5 23
Moto2 NGM Mobile Forward Racing Speed Up SF13 17 0 0 0 1 76 14
2014 MotoGP NGM Forward Racing ForwardYamaha 8 0 0 0 0 14 21
Moto2 Tasca Racing Moto2 Suter MMX2 10 0 0 0 0 37 20
2015 MotoGP Octo IodaRacing Team
E-Motion IodaRacing Team
ART 15 0 0 0 0 2 28

Цікаві факти

  • У сезоні 2015 Алекс встановив рекорд із падінь серед гонщиків класу MotoGP: під час 18 Гран-прі він примудрився впасти 19 разів[4].

Примітки

  1. http://www.motogp.com/en
  2. Biografia e carriera (італ.). De Angelis Team. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 25 квітня 2013.
  3. IodaRacing Join WorldSBK with De Angelis and Savadori. worldsbk.com (англ.). Dorna Sports. 04.02.2016. Процитовано 05.02.2016.
  4. Sharleena Wirsing (13.11.2015). Der Crash-Report 2015: 976 Stürze bei 18 Grands Prix. speedweek.com (нім.). Процитовано 17.11.2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.