Берестя (Сарненський район)

Походження села Берестя має декілька версій. Одна з головних версій походження села — це те, що в давнину, коли наша місцевість не мала назви, то тут росло дуже багато рослин бересту, саме завдяки йому прославилась ця місцевість і отримала назву «Берестя».^{[джерело?]}

Польською мовою згадується як Bereście,[4] російською — як Берестье.[5]

Розташоване за 5 км від Дубровиці, за 7 км від залізничної станції «Дубровиця»,[6] за 132 км від Рівного.[7] Через Берестя проходить шосейна дорога.[6] Поблизу села протікає річка Горинь,[1] село лежить на її лівому березі.^{[джерело?]} У селі річка Безіменна впадає у річку Горинь.^{[джерело?]} Площа села — 2,03 км².[1]

Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «передкризова».[8]

Берестя на мапах

Село Берестя[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)

Берестя[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)

Берестя[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Вперше згадується 1501 року.[1][6]

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[10][11]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[12] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[13] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали селище Антонин та хутір Шепель.[14]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[15]

У 1947 році село Берестя разом з хуторами Антонів та Шепель підпорядковувалося Берестівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[16] Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 4 господарства колгоспу ім. Ворошилова села Берестя були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР.[17] З 13 липня до 3 серпня 1953 року маршрутна експедиція під керівництвом М. Ломової, обстежуючи Рокитнянський та Дубровицький райони Рівенської області, серед низки інших населених пунтктів відвідала Берестя.[18]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[19] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][21] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,81 Кі/км² (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), молока — 3,34 мКі/л (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), картоплі — 0,39 мКі/кг (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 127 мбер, з якої: зовнішнього — 37 мбер, загальна від радіонуклідів — 90 мбер (з них Cs — 79 мбер).[22]

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 2807 осіб.[2] Густота населення — 1339.41 особи/км².[1]

Наприкінці XIX століття у селі було 136 домів і 726 жителів.[7] За переписом населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 990 осіб, з них: 487 чоловіків та 503 жінки; 949 православних.[27] Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 148 двори та мешкало 994 особи.[5] Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 148 дворів та мешкало 994 особи.[5]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 215 будинків та 1400 мешканців, з них: 702 чоловіки та 698 жінок; 1341 православний, 44 юдеї, 14 римо-католиків та 1 євангельський християнин; 701 «тутейший», 639 українців (русинів), 44 євреї, 14 поляків та 2 особи іншої національності.[4]

Відповідно до енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР» (1973) населення тоді складало 2609 осіб, було 582 двори[6]. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2791 особа, з яких 1381 чоловік та 1410 жінок.[24] На кінець 1993 року в селі мешкали 2733 жителі, з них 842 — дітей.[22]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2687 осіб.[25]

У селі працює Берестівський сільський будинок культури на 400 місць.[34] Діє Берестівська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 20 279 книг та яка має 18 місць для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 745 осіб.[35]

У Бересті серед низки інших сіл було поширене виготовлення серпанкових тканин.[36]

У березні 1991 року в селищі був створений фольклорно-етнографічний колектив «Серпанок». Вже у січні 1992 колектив став переможцем у районному огляді, а також лауреатом обласного конкурсу колядок і щедрівок. У 1995 році у м. Рівне проводився Міжнародний фестиваль «Древлянські джерела». У репертуарі «Серпанку» понад 100 пісень, це в основному місцеві суспільно-побутові поліські пісні, веснянки, стрілецькі, повстанські, жнивацькі, купальські, колядки та щедрівки. У 1997 році колективу присвоєно звання народного.^{[джерело?]}

У селі діє православна Свято-Покровська церква.[37] 3 березня 2019 року громада села на парафіяльних зборах майже одноголосно прийняла рішення про перехід з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України[38][37][39].

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Святого Миколая містечка Домбровиця Ровенського повіту,[42] а в 1840-х роках та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Святого Миколая містечка Домбровиця Домбровицької волості.[43]

У селі діє Берестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[44][45] У 2011 році в ній навчалося 351 учень (із 250 розрахованих) та викладало 39 учителів.[44]

Нещодавно^[коли?] було побудовано нову школу, що може вміщати в себе близько 500 осіб.^{[джерело?]}

Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Берестівський дошкільний навчальний заклад „Берізка“»,[46][47] у якому станом на 2011 рік навчалося 60 дітей і працювало 7 учителів та вихователів.[46]

У селі наявний сквер площею 800 м².[48] Наявне відділення поштового зв'язку.[49]

• Цинкаловський О. Берестє або Берестя // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 90.
• Берестя // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 287. — 15 000 прим.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берестя (Сарненський район)

• с. Берестя // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Берестівський НВК