Бичок жабоголовий

Бичо́к жабоголо́вий[1], бичок-жаба[2], або бичок-кнут (Mesogobius batrachocephalus) — вид риби родини Gobiidae в басейні Чорного моря.

?
Бичок жабоголовий

Mesogobius batrachocephalus з Геленджика, Кавказ
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Бичкоподібні (Gobiiformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Бичкові (Gobiidae)
Рід: Бичок-жаба (Mesogobius)
Вид: Бичок жабоголовий
Біноміальна назва
Mesogobius batrachocephalus
(Pallas, 1814)
Синоніми
  • Gobius batrachocephalus Pallas, 1814
  • Neogobius batrachocephalus (Pallas, 1814)
Посилання
Вікісховище: Mesogobius batrachocephalus
Віківиди: Mesogobius batrachocephalus
EOL: 356650
ITIS: 172177
МСОП: 13232
NCBI: 320561

Ареал
Бичок жабоголовий з Одеської затоки

Природний ареал становить прибережні морські води Болгарії, Грузії, Румунії і України[3]. Мешкає в Босфорі (відзначений в бухті Балта-лиман), оз. Варненському, Керченській протоці, лиманах: Березанський, Григорівський, Тилігульський, Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Молочний, Сиваш. В пониззі Південного Бугу, в Дніпрі до Запоріжжя.

В останні роки бичок жабоголовий розширив свій ареал в Дніпрі, став звичайним видом в районі Києва, Київському водосховищі.

Спосіб життя

Бичок жабоголовий мешкає в прибережних водах, лиманах, солонуватих і прісних лагунах Чорного і Азовського морів. Довжина сягає 35—40 см при вазі до 600 г. Живе до восьми років. Починає нереститися на третьому році життя, в лютому-березні, один раз на рік. Відкладає ікру між камінням.

Віддає перевагу піщаним і кам'янистим ґрунтам, де живиться креветками й іншими ракоподібними, мідіями, іншими молюсками, а також дрібними бичками і іншими дрібно-розмірними рибами.

Голова бичка жабоголового з Одеської затоки

Література
  1. Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
  2. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  3. Смирнов А. И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные // Фауна України. — Киев: Наукова думка, 1986. — 8, № 5. — 320 с. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.