Боголюбов Микола Миколайович (режисер)
Микола Миколайович Боголю́бов (нар. 25 січня 1870, поблизу Бугуруслана — пом. 4 березня 1951, в потязі) — російський і український оперний режисер, педагог; заслужений артист РРФСР з 1927 року.
| Боголюбов Микола Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 (25) січня 1870 Бугуруслан, Самарська губернія, Російська імперія |
| Помер |
4 березня 1951 (81 рік) РРФСР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Діяльність | режисер, театральний режисер, педагог |
| Нагороди |
 |
Біографія
Народився 13 [25] січня 1870 року поблизу міста Бугуруслана (тепер Оренбурзька область, Росія). Здобув музичну освіту 1894 року у Казанському музичному училищі, після чого працював режисером в оперних трупах Казані, Саратова, Одеси, Пермі. Впродовж 1907–1910 років — режисер Київського оперного театру; впродовж 1911–1917 років — у Маріїнському театрі у Санкт-Петербурзі.
З 1923 року — професор Бакинської, з 1929 року — Тбіліської, з 1945 року — Одеської консерваторій. У 1932–1934 роках — головний режисер Одеського театру опери та балету. Водночас здійснював постановки в оперних театрах Дніпропетровська, Вінниці, Горького, Свердловська, Баку, Тбілісі. Впродовж 1934–1937 років працював у Луганському оперному театрі. У 1944–1949 знову головний режисер Одеського театру опери та балету. З 1949 року жив у Пермі. Помер 4 березня 1951 року в поїзді.
Творчість
Поставив понад 150 опер, зокрема:
- «Два П'єро», «Мададжара» («Сестра Беатриса») Бориса Яновського (1907);
- «Борис Годунов», «Сорочинський ярмарок» Модеста Мусоргського;
- «Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова;
- «Валькірія», «Нюрнберзькі мейстерзінгери» Ріхарда Ваґнера;
- «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччині;
- «Орлиний бунт» Андрія Пащенка;
- «Степан Разін» Олександра Касьянова;
- «Тарас Бульба» Миколи Лисенка (1924);
- «Броненосець „Потьомкін“» Олеся Чишка (1937);
- «Тихий Дон», «Піднята цілина» Івана Дзержинського (1939);
- «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського (1939).
Автор праць:
- «Полвека на оперной сцене». Москва, 1957 (рос.);
- «Шестьдесят лет в оперном театре». Москва, 1967 (рос.).
Література
- Боголюбов Николай Николаевич // Энциклопедический музыкальный словарь. Авторы-составители Б. С. Штейнпресс и И. М. Ямпольский. Издательство «Советская энциклопедия». Москва, 1966, сторінка 58 (рос.);
- Боголюбов Николай Николаевич // Хейнце — Яшугин. Дополнения А — Я : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1982. — Ствп. 689. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 6). (рос.);
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 76. — ISBN 5-88500-042-5.;
- О. В. Ємець. Боголюбов Микола Миколайович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 219;
- О. В. Ємець. Боголюбов Микола Миколайович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.