Будимля

Буди́мля село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади.[2] [3]Населення становить 741 особа (2011).[1]

село Будимля
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Сарненський район
Громада Миляцька сільська громада
Облікова картка с Будимля 
Основні дані
Засноване 1577[джерело?]
Населення 741 (01.01.2011)[1]
Площа 0,79[джерело?] км²
Густота населення 826,58[джерело?] осіб/км²
Поштовий індекс 34130[джерело?]
Телефонний код +380 3658[джерело?]
Географічні дані
Географічні координати 51°39′58″ пн. ш. 26°58′13″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
140[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради 34131, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Переброди[джерело?]
Карта
Будимля
Будимля
Мапа

 Будимля у Вікісховищі

Назва

Польською мовою згадується як Budymle[4].

Географія

Село розташоване на відстані 53 км від м. Дубровиця та 174 км від обласного центру м. Рівне.[джерело?]

Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «кризова».[5]

Присільська територія Будимля покрита осоковими болотами та лісами. В більшості склад дерев у лісі — це хвойні: сосна, ялина, вільха, а також береза, рідше дуби. Ліси багаті на ягоди: ожина, чорниця, на болотах зустрічаються журавлина. В лісі багато також лікарських рослин, але після аварії на ЧАЕС 1986 року село потрапило під вплив радіації.[джерело?]

Ґрунти присільської території складаються з торфяно-болотних масивів, так як територія знаходиться в пониженій частині Полісся, і дерново-підзолистів піщаних ґрунтів, у яких знаходяться поклади бурштину.[джерело?]

Ліси тут мають свій тваринний світ: зустрічаються дикі кабани, козулі, заєць-русак, вовк, лисиця, куниця та більш дрібні лісові миші, полівка сіра, полівка лісова. У водоймах можна побачить бобра та норку.[джерело?]

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 622 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 30 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,6 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[6]

Клімат Будимлі
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,7 −1,4 3,4 12,5 19,4 23,0 23,9 23,2 18,4 11,7 4,7 −0,1 11,3
Середня температура, °C −5,7 −4,7 −0,3 7,6 13,8 17,5 18,6 17,7 13,4 7,7 2,2 −2,6 7,1
Середній мінімум, °C −8,7 −7,9 −3,9 2,8 8,3 12,1 13,3 12,3 8,4 3,8 −0,2 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 37 30 30 43 57 90 84 65 57 45 42 42 622
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

Будимля на мапах
Будимля[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Будимля[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Виникло село 1577 року. За переказами старожилів назва села Будимля походить від вислову мандрівників «будемо тут перебувати», випадкові прохожі, які шукали місце, де перебути до ранку, так і залишилися жити на місці уже нинішнього села.[джерело?]

Перша письмова згадка про село відноситься до 1855 року.[7]

1887 року, коли відбувся російський перепис населення, жителів села, як і всіх жителів Полісся, причислили до білорусів, але звичаї в селі так і залишилися українськими.[джерело?]

У 1915 році в селі Будимля було 7 хат: в більшості це були однокімнатні дерев'яні будівлі з солом'яним або очеретним дахом, з великою пічю в середині.[джерело?]

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9] У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Теребежів Лунинецького повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР.

У 1939 році, з приходом радянської влади, головою сільської ради став Торчило Петро, який загинув під час Другої світової війни.[джерело?] У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[11] У період німецько-радянської війни село було розгромлено, третина хат спалена. Одним із героїв німецько-радянської війни був місцевий житель Денисевич Іван Гнатович 1927 р. н., який 2013 року пішов з життя. Під час війни також загинув житель Будимля Міркевич Федот Власович 1916 р.н., що був членом ОУН-УПА, відправлений до концтаборів та засуджений до смерті комуністичним режимом.[джерело?]

Після війни головою сільської ради став Іван «Молоток» (прізвисько). 1949 року в селі збудували ферму, де відгодували корів, коней, телят. В 1977 році добудували два великі корівники. Ферма проіснувала до 1992 року.[джерело?]

У 1947 році село Будимиля разом з хуторами Дітківка, Залізо, Корчі, Чертежик та Язвине підпорядковувалося Будимильській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[12]

Після війни в селі почало працювати лісове господарство, яке працює і до нинішнього часу. В 1959 році село Будимля віднесли до Дубровицького району. В 1966-1967 роках провели світло і підключили деяким сім'ям.[джерело?]

У 80-х роках в селі почали будувати сільський клуб з актовим залом, бібліотекою та фоє для дискотеки. У 1987 році будівництво закінчилося і відбулося урочисте відкриття клубу. В селі були школа, медичний пункт, продуктові та господарчі крамниці, церква християн-п'ятидесятників.[джерело?]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[13] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони безумовного (обов'язкового) відселення за розрахунками доз додаткового опромінення.[ком. 3][15] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,41 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 22,79 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 4,81 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 642 мбер, з якої: зовнішнього — 31 мбер, загальна від радіонуклідів — 611 мбер (з них Cs — 600 мбер).[16]

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1921[4] 370
1989[17] 679 +83.5%
1993[16] 692 +1.9%
2001[18] 633 −8.5%
2011[1] 741 +17.1%
2017[19] 589 −20.5%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 741 особа.[1]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 53 будинки та 370 мешканців, з них: 200 чоловіків та 170 жінок; 347 православних та 23 юдеї; 345 записані білорусами, 23 євреями та 2 українцями (русинами).[4]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 679 осіб, з яких 342 чоловіки та 337 жінок.[17] На кінець 1993 року в селі мешкали 692 жителі, з них 263 — дітей.[16]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 633 особи.[18] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[20]

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[21]

Статевий склад серед основних вікових груп
ВікЧоловіківЖінокРазом
0-17165146311
18-3911897215
40-597456130
60+325385
Разом389352741

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)[22]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 741
ос.  % ос.  % ос.  % ос.  % ос.  % ос.  %
1902612818318453446189513
Зайнятість (станом на 2011 рік)[23]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 741
ос.  % ос.  % ос.  % ос.  % ос.  % ос.  %
81312762089516223121382835
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[24]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
401273151--3632450235-3-

Політика

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.[2]

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155.[25] У селі розташована виборча дільниця № 560282.[25] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 434 особи.[1]

Культура

У селі працює Будимлянський сільський клуб на 300 місць.[26] Діє Будимлянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 9547 книг та яка має 4 місця для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 420 осіб.[27]

Релігія

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громадиРелігійна організаціяДата реєстраціїОрієнтовна кількість парафіянТип ритуальної будівліДжерела
Релігійна громада Помісної церкви ХВЄ П'ятидесятників ХВЄ 29 жовтня 1991 180 Молитовний будинок [28]
     протестантські.

Освіта

У селі діє Будимлянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[29] У 2011 році в ній навчалося 133 учні (із 100 розрахованих) та викладало 14 учителів.[29]

Інфраструктура

В селі діє медичний пункт, 4 продуктово-господарчі крамниці.[джерело?]

Примітки

Коментарі

  1. рос. Будымля, 8 дворів.
  2. нім. Budymlja, 9 дворів.
  3. «Зона безумовного (обов'язкового) відселення — це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км² та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км² та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км² та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період..»[14]

Джерела

  1. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. с Будимля // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 3 жовтня 2021.
  4. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 42. (пол.)
  5. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 16 жовтня 2019.
  6. Budymlia climate: Average Temperature, weather by month, Budymlia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019. (англ.)
  7. (рос.) Чертков М. И. Военно-топографическая карта Волынской губернии. — К. — 1855.
  8. ІАУ, 1980, с. 55.
  9. Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
  10. ІАУ, 1980, с. 57.
  11. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019.
  12. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 439.
  13. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  14. Термін «Зона безумовного (обов'язкового) відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
  15. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  16. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. Рівне, 1996. — С. 270.
  17. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
  18. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  22. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  23. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  24. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  25. Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  28. Паспорт Дубровицького району, 2011.
  29. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.

Книги

  • Пура Я. О. Походження назв населених пунктів Ровенщини. — Львів: Світ, 1990 г. — С. 11.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Інші

  • Матеріал взято з переказів місцевих старожилів. Торчило Василя Мироновича.[неавторитетне джерело]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будимля

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.