Будимля

Польською мовою згадується як Budymle[4].

Село розташоване на відстані 53 км від м. Дубровиця та 174 км від обласного центру м. Рівне.^{[джерело?]}

Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «кризова».[5]

Присільська територія Будимля покрита осоковими болотами та лісами. В більшості склад дерев у лісі — це хвойні: сосна, ялина, вільха, а також береза, рідше дуби. Ліси багаті на ягоди: ожина, чорниця, на болотах зустрічаються журавлина. В лісі багато також лікарських рослин, але після аварії на ЧАЕС 1986 року село потрапило під вплив радіації.^{[джерело?]}

Ґрунти присільської території складаються з торфяно-болотних масивів, так як територія знаходиться в пониженій частині Полісся, і дерново-підзолистів піщаних ґрунтів, у яких знаходяться поклади бурштину.^{[джерело?]}

Ліси тут мають свій тваринний світ: зустрічаються дикі кабани, козулі, заєць-русак, вовк, лисиця, куниця та більш дрібні — лісові миші, полівка сіра, полівка лісова. У водоймах можна побачить бобра та норку.^{[джерело?]}

Будимля на мапах

Будимля[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)

Будимля[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Виникло село 1577 року. За переказами старожилів назва села Будимля походить від вислову мандрівників «будемо тут перебувати», випадкові прохожі, які шукали місце, де перебути до ранку, так і залишилися жити на місці уже нинішнього села.^{[джерело?]}

Перша письмова згадка про село відноситься до 1855 року.[7]

1887 року, коли відбувся російський перепис населення, жителів села, як і всіх жителів Полісся, причислили до білорусів, але звичаї в селі так і залишилися українськими.^{[джерело?]}

У 1915 році в селі Будимля було 7 хат: в більшості це були однокімнатні дерев'яні будівлі з солом'яним або очеретним дахом, з великою пічю в середині.^{[джерело?]}

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9] У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Теребежів Лунинецького повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР.

У 1939 році, з приходом радянської влади, головою сільської ради став Торчило Петро, який загинув під час Другої світової війни.^{[джерело?]} У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[11] У період німецько-радянської війни село було розгромлено, третина хат спалена. Одним із героїв німецько-радянської війни був місцевий житель Денисевич Іван Гнатович 1927 р. н., який 2013 року пішов з життя. Під час війни також загинув житель Будимля Міркевич Федот Власович 1916 р.н., що був членом ОУН-УПА, відправлений до концтаборів та засуджений до смерті комуністичним режимом.^{[джерело?]}

Після війни головою сільської ради став Іван «Молоток» (прізвисько). 1949 року в селі збудували ферму, де відгодували корів, коней, телят. В 1977 році добудували два великі корівники. Ферма проіснувала до 1992 року.^{[джерело?]}

У 1947 році село Будимиля разом з хуторами Дітківка, Залізо, Корчі, Чертежик та Язвине підпорядковувалося Будимильській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[12]

Після війни в селі почало працювати лісове господарство, яке працює і до нинішнього часу. В 1959 році село Будимля віднесли до Дубровицького району. В 1966-1967 роках провели світло і підключили деяким сім'ям.^{[джерело?]}

У 80-х роках в селі почали будувати сільський клуб з актовим залом, бібліотекою та фоє для дискотеки. У 1987 році будівництво закінчилося і відбулося урочисте відкриття клубу. В селі були школа, медичний пункт, продуктові та господарчі крамниці, церква християн-п'ятидесятників.^{[джерело?]}

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[13] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони безумовного (обов'язкового) відселення за розрахунками доз додаткового опромінення.[ком. 3][15] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,41 Кі/км² (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), молока — 22,79 мКі/л (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), картоплі — 4,81 мКі/кг (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 642 мбер, з якої: зовнішнього — 31 мбер, загальна від радіонуклідів — 611 мбер (з них Cs — 600 мбер).[16]

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 741 особа.[1]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 53 будинки та 370 мешканців, з них: 200 чоловіків та 170 жінок; 347 православних та 23 юдеї; 345 записані білорусами, 23 євреями та 2 українцями (русинами).[4]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 679 осіб, з яких 342 чоловіки та 337 жінок.[17] На кінець 1993 року в селі мешкали 692 жителі, з них 263 — дітей.[16]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 633 особи.[18] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[20]

У селі працює Будимлянський сільський клуб на 300 місць.[26] Діє Будимлянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 9547 книг та яка має 4 місця для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 420 осіб.[27]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

У селі діє Будимлянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[29] У 2011 році в ній навчалося 133 учні (із 100 розрахованих) та викладало 14 учителів.[29]

В селі діє медичний пункт, 4 продуктово-господарчі крамниці.^{[джерело?]}

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будимля

• с. Будимля // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.