Білий Берег (Коростенський район)
Бі́лий Бе́рег — село в Україні, Малинській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення на 2001 рік становила 74 особи.
| село Білий Берег | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Коростенський район |
| Громада | Малинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060130050063642 |
| Облікова картка | с. Білий Берег с. Білий Берег (до 2020 р.) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1534 |
| Населення | 74 (2001 рік) |
| Площа | 0,572 км² |
| Густота населення | 129,37 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11606[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°45′23″ пн. ш. 29°28′44″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
142 м |
| Водойми | річка Ірша |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | пл. Соборна, 6-А, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601 |
| Карта | |
  Білий Берег | |
 Білий Берег | |
| Мапа | |
| |
Населення
У 1900 році проживало 235 осіб, з них 120 чоловіків та 115 жінок; дворів — 31[2], або, за іншими даними, 218 мешканців та 30 дворів[3].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 113 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 74 особи[4].
Історія
Історичною датою утворення вважається 1534 рік[5]. У 1581 році перебувало у власности Фурсів, у 1628 році належало київському Печерському монастиреві[3].
В середині 19 століття — невелике село в Радомисльському повіті, на річці Ірша, за 13 верст від Малина. Мешканців — 43, православні, церква розміщена у волосному центрі, с. Зарудня, поліційне управління — в Малині. Землі 603 десятини, майже вся під лісом. Жителі займаються лісовим промислом[6].
 |
| Білий Берег на російській мапі 1868 року |
В кінці 19 століття — власницьке сільце Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до центру повіту, м. Радомисль — 23 версти, до центру волості, в містечка Малин, де розміщувалися телеграфна та поштова земська станція — 16 верст, до найближчої пароплавної станції (Чорнобиль) — 76 верст. Землі — 602 десятини, власність нащадків Г. Г. Хмілевського — Юзефа Розаловського та Ірени Кіндрацької; господарюють орендатори, місцеві селяни, за трипільною системою. В поселенні був вітряк, ливарня. Православна парафія — Зарудня (4 версти)[2][3].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Білобережанської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Малинського району Малинської округи; адміністративний центр ради. 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», внаслідок ліквідації Білобережанської сільської ради, с. Білий Берег включене до складу Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області[7].
У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Любовицької сільської ради включено до складу Малинської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[8].
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
- Список населених місць Київської губернії. Інститут історії України НАН України (російська). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1142. Процитовано 25 січня 2022.
- Brzeg Biały (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 243. (пол.)
- Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 25 січня 2022.
- Облікова картка с. Білий Берег на сайті ВРУ
- Białybrzeg // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 198. (пол.)
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. Інститут історії України НАН України (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 135, 202, 550. Процитовано 25 січня 2022.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Процитовано 19 червня 2021.