Біфобія

Біфобія може призводити людей до заперечення того, що бісексуальність «реальна», стверджуючи, що люди, котрі ідентифікують себе як бісексуальні, не є бісексуальними по-справжньому, або що феномен бісексуальності набагато менш загальний, ніж це стверджується. Одна з форм такого заперечення базується на гетеросексистському переконанні, ніби гетеросексуальність є єдиною справжньою чи природною сексуальною орієнтацією. Тоді все, що відрізняється від неї, є або психологічною патологією, або прикладом антисоціальної поведінки. В таких випадках біфобія багато в чому збігається з гомофобією.

Інша форма заперечення корениться в бінарних поглядах на сексуальність: ніби люди є моносексуальними, тобто виключно гомосексуальними (геї/лесбійки) чи гетеросексуальними. Починаючи з 1980-х, дослідження сексуальності керувалися ідеєю, що гетеро- і гомосексуальність є єдиними можливими орієнтаціями, виключаючи бісексуальність як «вторинну гомосексуальність».[4] В такій моделі бісексуальні люди розглядалися або як геї/лесбійки, що не наважуються зробити камінг-аут та бажають виглядати гетеросексуальними,[5] або люди «обох орієнтацій», що експериментують з сексуальністю поза своїм «нормальним» інтересом.[6][7][8] Афоризми на кшталт «люди або гомо-, або гетеро-, або брешуть» втілюють цей дихотомічний погляд на сексуальні орієнтації.[9]

Деякі люди приймають теоретичне існування бісексуальності, проте визначають її у вузькому смислі, як однаковий потяг до чоловіків та жінок.[9] Завдяки цьому багато бісексуальних людей з нерівним потягом категоризуються натомість як або гомо-, або гетеросексуальні. Інші визнають існування бісексуальності у жінок, але заперечують, що чоловіки можуть бути бісексуальними.[10]

Деякі заперечення стверджують, що бісексуальна поведінка чи ідентичність є всього-на-всього соціальним трендом — з такими прикладами, як «бісексуальний шик» (bisexual chic) чи «гендер-бендінг» (gender bending) — але не є істинною особистісною рисою.[11] Сексуальна активність між людьми одного гендеру замовчується чи опускається як лише замісна форма поряд з міжстатевим сексом чи як доступна форма сексуального задоволення. Аргументом цього погляду приводиться ситуаційна гомосексуальність у статево-сегрегованих просторах, таких як армія, в'язниця чи релігія.

Замовчування бісексуальності (бісексуальне стирання) або «бісексуальна невидимість» (bisexual invisibility) — це тенденція опускати, фальсифікувати чи перепояснювати іншими причинами свідоцтва про бісексуальність в історії, науці, новинах та інших первинних джерелах,[12][13] іноді до точки заперечення існування бісексуальності.[14][15]

Багато негативних стереотипів про бісексуальних людей виростають з заперечення бісексуальності чи її замовчування. Оскільки їхня орієнтація не визнається як достовірна, такі люди стереотипізуються як збиті з пантелику, нерішучі, ненадійні, експериментуючі чи такі, що «просто проходять етап».[16]

Асоціювання бісексуальності з сексуальною нерозбірливістю та розпутністю походить з безлічі негативних стереотипів, що позначають бісексуалів(-ок) як психічно чи соціально нестабільних людей, для котрих сексуальних стосунків тільки з чоловіками, тільки з жінками чи тільки з однією людиною недостатньо. Ці стереотипи можуть бути результатом культурних припущень, ніби "чоловіки та жінки настільки відмінні, що потяг до одних є абсолютно відмінним від потягу до інших (визначальна риса гетеросексизму), або ніби «висловлення потягу неминучо веде до спроб задовольнити цей потяг».[17]

Як наслідок, бісексуальні люди отримують соціальну стигму від звинувачень у зрадах їхніх партнерів чи партнерок, ведінні подвійного життя, «таємній гомосексуальності», поширенні ЗПСШ, таких як ВІЛ/СНІД. Ця приписувана поведінка додатково генералізується як неповага, скритність та обман. Бісексуальних людей характеризують як «розпусних» (slutty), «поступливих» (easy), невибіркових та німфоманіакальних. Більше того, вони тісно асоціюються з поліаморією, свінгом та полігамією[18]. І це незважаючи на факт, що бісексуальні люди настільки ж здатні до моногамії чи серійної маоногамії, як і гомо- чи гетеросексуальні.[19]

Приклади стереотипів, якими найчастіше викликані антибісексуальні настрої[1][20]:

• Загальні упередження:
  • Бісексуальні люди ведуть безладне статеве життя, вони полігамні.
  • Бісексуальні люди частіше беруть участь у сексуальних оргіях, практикують свінг.
  • Бісексуальні люди переносять захворювання, що передаються статевим шляхом, з гомосексуального в гетеросексуальне суспільство.
  • Бісексуальні люди — це люди, котрі не визначилися в своїй сексуальній орієнтації; бісексуальності не існує, тобто сексуальність людини дискретно обмежена альтернативою: або «гомо», або «гетеро».
  • Бісексуальність — всього лише нова мода, спосіб привернути до себе увагу.
• Упередження з боку гомофобних людей:
  • Бісексуальні люди — ті ж гомосексуальні, між ними немає ніякої різниці.
• Упередження з боку гетерофобних людей:
  • Бісексуальні люди — насправді гомосексуальні, які користуються всіма привілеями гетеросексуальних і не піддаються гомофобії, «насолоджуючись» гомосексуальним способом життя.
  • Бісексуальні люди не будують серйозних одностатевих відносин з гомо- або бісексуальними, і залишать їх при перших же підходящих гетеросексуальних партнері чи партнерці.