Жіноча сексуальність

Жіноча сексуальність (англ. Human female sexuality) охоплює широкий спектр поведінки та процесів, включаючи жіночу сексуальну поведінку, фізіологічний, психологічний, соціальний, культурний, політичний та духовний чи релігійний аспекти сексуальної активності жінок, їхню сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. Різні аспекти жіночої сексуальності, як частини сексуальності людини, також розглядаються крізь призму етики, моралі, теології. В будь-яку історичну епоху мистецтво та попкультура транслювали погляди суспільства на жіночу сексуальність.

Будова клітора (внутрішні та видимі у вульві структури)
Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль

У більшості суспільств та юрисдикцій існують правові межі щодо дозволеної жіночої сексуальної поведінки (контроль жіночої сексуальності), що різняться від культури, регіону та епохи. Аспекти жіночої сексуальності стосуються біологічної статі, вигляду тіла (бодіпозитив та об'єктивація), самоповаги, особистості, сексуальної орієнтації, цінностей та установок, гендерних стереотипів та ролей, стосунків, варіантів діяльності та спілкування.[1]

Біологічний субстрат

Жінкам для досягнення оргазму необхідна психологічна та фізична стимуляція, включаючи сексуальні фантазії, розмаїту прелюдію, сексуальні пози, використання секс-іграшок. [2] [3] [4] Прелюдія передує сексу і сексуального збуджує жінок:[5] вони часто отримують сексуальне задоволення від еротичних розмов, коли їх цілують, торкаються, обіймають.[6]

Ерогенні зони

Жіночі соски чутливі до дотику, їх стимуляція викликає збудження.[7] Деякі жінки повідомляють про переживання оргазму внаслідок стимуляції сосків.[8] [9] [10] [11] [12]

Жіночий сексуальний потяг

Жінки, незалежно від сексуальної орієнтації, як правило, цікавляться фізичною привабливістю партнера(-ки) менше за чоловіків.[13] Проте з біологічної точки зору жінок, як правило, більше приваблюють чоловіки, які мають порівняно вузьку талію, V-подібний тулуб і широкі плечі, вищі за них за зростом і з високим ступенем симетрії обличчя, а також відносно чоловічим диморфізмом обличчя.[14] [15]

Жіночий оргазм

Жіночий оргазм забезпечує клітор, гомологічний пенісу[16], голівка якого (чоловічий відповідник: голівка пеніса) містить понад 8000 нервових закінчень, тобто більше, як у всьому пенісі.[17] [18]

Стимуляція клітора може відбуватися прямо (при сексі без проникнення стимулюють голівку клітора, результатом є швидший оргазм, т. зв. "кліторальний") чи непрямо, через вагіну (при проникаючому сексі, стимуляція "точки G" (внутрішньої частини клітора), здатна викликати т. зв. "вагінальний" оргазм).[19]

Оскільки прелюдії та стимуляції клітора зазвичай не приділяється належної уваги, жінкам важко досягти оргазму під час вагінального коїтусу.[20] [21] 70–80% жінок потребують прямої стимуляції голівки клітора для досягнення оргазму,[22] [23] [24] [25] хоча непряма стимуляція клітора також може бути достатньою.[26] [27] Оргазм за виключно вагінальної стимуляції важче досягти[28] [29], тож жінкам може знадобитися більше одного типу стимуляції для оргазму.

Жінки здатні переживати множинні оргазми, оскільки рефрактерний період після першого оргазму у них коротший та слабше виражений, ніж у чоловіків. Хоча жінки не переживають рефрактерний період і можуть мати додатковий або багаторазові оргазми незабаром після першого[30] [31], через гіперчутливість клітора жінки можуть також період після оргазму, коли подальша стимуляція не викликає збудження або неприємна.[32] [33] [34]

Клініка Майо: "Оргазми різняться за інтенсивністю, а жінки різняться за частотою своїх оргазмів і величиною стимуляції, необхідною для оргазму".[35]

Жіноча сексуальність та суспільство

Сексологія, психоаналіз та стигма
  • "Види" жіночого оргазму. З. Фрейд висунув теорію двох видів жіночих оргазмів, "вагінального" та "кліторного". Однак з дослідженням будови та функцій клітора це розмежування відкинули (Мастерс і Джонсон, 1966). Сучасна наукова спільнота одноголосна: за жіночий оргазм відповідають структури клітора, які по-різному стимулюються під час сексу (Хелен О'Коннелл, 2005).[28] [36] [37] [38]
  • "Жіноча еякуляція". Ернст Грефенберг, досліджуючи жіночі геніталії та статеву фізіологію, опублікував "Роль уретри в жіночому оргазмі" (1950), де описав "жіночу еякуляцію".[29] [39] [40].
  • "Точка G": ерогенна зона, також описана Грефенбергом у 1950, де уретра знаходиться найближче до передньої вагінальної стінки. У 1981 році Джон Д. Перрі та Беверлі Уіппл назвали це місце плямою Грефенберга, або точкою G. Медичне співтовариство загалом не сприйняло повну концепцію точки G.[29] [39] [40] Існування точки G як окремої структури залишається суперечливим, оскільки її місцезнаходження відрізняється в різних жінок, і не у свіх існує.[39] [40]

Контроль жіночої сексуальності

Історично багато культур розглядали жіночу сексуальність як підпорядковану чоловічій сексуальності та як щось, що має підлягати контролю через обмеження жіночої поведінки. Традиційні практики, такі як примусова скромність і цнотливість, накладають обмеження на жінок, не накладаючи подібних обмежень на чоловіків.[41]

  • Калічення жіночих геніталій (FGM) без медичних показань у ранньому дитинстві покликані звести нанівець жіночу сексуальність. Практикуються в Африці, на Близькому Сході, у іммігрантських громадах західних країн.[42] [43]
  • Вбивства честі: контроль жіночої сексуальності та поведінки включає погрозу смертю та феміцид, наприклад, жінок та дівчат убивають родичі за відмову від домовленого шлюбу, не схвалені сім'єю стосунки, позашлюбгний секс, неконформний одяг чи якщо їх зґвалтували.[44]
  • Пояс вірності використовувався в Середні віки для контролю сексуальної поведінки жінок: з допомогою залізного ярма жінки мали захистити "цнотливість", що включало запобігання мастурбації та сексуальному доступу чоловіків.[45] [46]
  • Стереотип Мадонни - повії. До європейської колонізації Америки ставлення корінних американців до жіночої сексуальності, як правило, було відкритим, особливо для молодих жінок, які не перебувають у шлюбі. Прибулі європейці застосували жорсткі погляди, особливо обмежувальні для жінок, переважно в пуританських колоніях.[47] Було створено афроамериканські стереотипи Єзавелі (спокусливої розпусниці[48]) та маммі (mammy)/тітки Джеміми, усміхненої, коли біла сім'я забирає її життя.[49] Ці стереотипи виправдовували рабство, зґвалтування та жорстоке поводження з афроамериканками: сексуальність - останнє для жінки, бо її світ займає життя її білих господарів.[50] [51]
  • Культура зґвалтування (міфи про зґвалтування, слатшеймінг, "комендантська година" для жінок, звинувачення згвалтованої та безкарність гвалтівників) виховує в жінках стратегії придушення та відмови від власних сексуальних бажань перед загрозою сексуального насильства.
  • Сексуальна об'єктивація (самооб'єктивація) та порніфікація жінок у медіа, рекламі, мистецтві (чоловічий погляд) посилює дисоціацію жінок з власними тілами, відчужує жіночі сексуальні бажання, роблячи їх пасивним об'єктом фантазій спостерігача, живлячи порноіндустрію та сферу торгівлі жінками для секс-експлуатації.
  • Гендерні стереотипи про секс. Соціальне конструювання маскулінності та фемінності відіграє ключову роль у розумінні того, чому жінки зазвичай несуть відповідальність за результат сексуальних контактів. Суспільства творять різні сексуальні норми та стереотипи для жінок та для чоловіків, жіноча та чоловіча сексуальність розглядаються як протилежні: жінок вчать, що вони "не повинні бажати сексуальної активності або вважати це приємним, мати сексуальні стосунки поза шлюбом", тоді як чоловіків вчать "відчувати право мати сексуальні стосунки та задоволення, а їх власна гідність демонструється через їх сексуальну майстерність та уявлення про владу". Уявлення про "мужність", ніби чоловіки постійно цікавляться сексом, коли чоловіки збуджені, вони нездатні зупинитись чи контролювати себе та неодмінно повинні отримати оргазм.[52] [53] Стереотипи про "жіночність" описують жінку пасивною, індиферентною до сексу та оргазму, що сприяє ігноруванню жіночих сексуальних бажань культурою.[54] [55] [56]

Феміністське звільнення жіночої сексуальності

У 1970-х і 80-х традиційні західні погляди на жіночу сексуальність оскаржили та переоцінили феміністки в рамках сексуальної революції. Фемрух та феміністичні письменниці зверталися до жіночої сексуальності з жіночої точки зору, замість дозволяти визначати її через чоловічу. Одна з перших популярних науково-популярних книг "Мій таємний сад" (1973) Ненсі Фрайдей. Особливо вплинули дослідниці Жермен Грір, Сімона де Бовуар і Каміль Палья. Наприкінці ХХ ст. найважливіший європейський внесок у розуміння жіночої сексуальності зробив психоаналітичний французький фемінізм за участю Люс Ірігаре та Юлії Кристевої.

Сексуальні взаємодії відбуваються за нерівних обставин, у контексті дисбалансу сил між чоловіками та жінками. Феміністські дослідниці, такі як Кетрін Макіннон, заявили, що нерівність, в якій відбуваються гетеросексуальні стосунки, не слід ігнорувати, вона має відігравати вирішальну роль у політиці. "Припущення полягає в тому, що жінки нерівні з чоловіками в економічному, соціальному, культурному, політичному та релігійному плані, але в момент, коли вони мають сексуальні стосунки, вони вільні та рівні. Це припущення - і я думаю, що над цим слід подумати, і зокрема, що тоді означає згода".

Лесбійство та жіноча бісексуальність також цікавлять фемінізм. Політичне лесбійство, пов'язане з фемінізмом другої хвилі та радикальним фемінізмом, включає, зокрема, лесбійський сепаратизм (Шейла Джеффріс, Джулі Біндель).

Сучасні феміністки виборюють доступ для всіх жінок та дівчат до сексуального здоров'я та просвіти, легальної контрацепції та абортів, відстоюють репродуктивні права жінок, особливо контроль народжуваності та планування сім'ї, право не мати дітей та не відчувати за це репродуктивний тиск. Тілесна автономія, згода на секс, свобода від акушерського, сексуального насильства та домагань нині у фокусі фемінізму.

Такі питання, як секс-індустрія (порнографія, проституція, торгівля жінками, секс-рабство), в контексті того, чи можлива згода на секс в умовах домінування чоловіків, культури згвалтування, об'єктивації та економічного утиску жінок; педофілія, дитячі шлюби та вік сексуальної згоди; рух інцелів, трансгендерність, стали суперечливими темами у феміністському дискурсі.[57] [58] [59] [60] [61]

Варіації

Лесбійська сексуальність

Дослідження Герульфа Рігера (2015) показало, що лесбійки відчувають більше типового для чоловіків сексуального збудження до жінок, ніж гетеро-жінки до чоловіків, а також лесбійки були маскуліннішими у несексуальній поведінці.[62]

Література про жіночу сексуальність

Філософинями, сексологинями, психологинями з жіночої перспективи створено корпус як академічної, так і популярної літератури.

  • Ненсі Фрайдей «Мій таємний сад» (Nancy Friday. My Secret Garden: Women's Sexual Fantasies) (1973)
  • Наомі Вульф: «Міф про красу. Стереотипи проти жінок» (1991)[63]
  • Емілі Нагоскі: «Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я» (2015)
  • Наталія Лелюх: Відверта розмова про жіноче здоров’я (2018, КСД)

Див. також

Посилання
  1. Bailey, J. Michael; Vasey, Paul; Diamond, Lisa; Breedlove, S. Marc; Vilain, Eric; Epprecht, Marc (2016). Sexual Orientation, Controversy, and Science. Psychological Science in the Public Interest 17 (2): 45–101. PMID 27113562. doi:10.1177/1529100616637616. Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка)
  2. Wayne Weiten; Margaret A. Lloyd; Dana S. Dunn; Elizabeth Yost Hammer (2008). Psychology Applied to Modern Life: Adjustment in the 21st Century. Cengage Learning. с. 422–423. ISBN 978-0495553397.
  3. Nilamadhab Kar; Gopal Chandra Kar (2005). Comprehensive Textbook of Sexual Medicine. Jaypee Brothers Publishers. с. 107–112. ISBN 978-8180614057. Процитовано 4 вересня 2012.
  4. Taormino, Tristan (2009). The Big Book of Sex Toys. Quiver. с. 52. ISBN 978-1-59233-355-4. Процитовано 9 червня 2014.
  5. Wayne Weiten; Dana S. Dunn; Elizabeth Yost Hammer (2011). Psychology Applied to Modern Life: Adjustment in the 21st Century. Cengage Learning. с. 384–386. ISBN 978-1-111-18663-0.
  6. Sandra Alters; Wendy Schiff (2011). Essential Concepts for Healthy Living Update. Jones & Bartlett Publishers. с. 154. ISBN 978-1449653743.
  7. Harvey, John H.; Wenzel, Amy; Sprecher, Susan (2004). The Handbook of Sexuality in Close Relationships. Psychology Press. с. 427. ISBN 978-1135624705. Процитовано 12 серпня 2017.
  8. Kinsey, Alfred C.; Pomeroy, Wardell B.; Martin, Clyde E.; Gebhard, Paul H. (1998). Sexual Behavior in the Human Female. Indiana University Press. с. 587. ISBN 978-0253019240. Процитовано 12 серпня 2017. «There are some females who appear to find no erotic satisfaction in having their breasts manipulated; perhaps half of them derive some distinct satisfaction, but not more than a very small percentage ever respond intensely enough to reach orgasm as a result of such stimulation (Chapter 5). [...] Records of females reaching orgasm from breast stimulation alone are rare.»
  9. Boston Women's Health Book Collective (1996). The New Our Bodies, Ourselves: A Book by and for Women. Simon & Schuster. с. 575. ISBN 978-0684823522. Процитовано 12 серпня 2017. «A few women can even experience orgasm from breast stimulation alone.»
  10. Merril D. Smith (2014). Cultural Encyclopedia of the Breast. Rowman & Littlefield. с. 71. ISBN 978-0759123328. Процитовано 12 серпня 2017.
  11. Justin J. Lehmiller (2013). The Psychology of Human Sexuality. John Wiley & Sons. с. 120. ISBN 978-1118351321. Процитовано 12 серпня 2017.
  12. Komisaruk, B. R.; Wise, N.; Frangos, E.; Liu, W.-C.; Allen, K; Brody, S. (2011). Women's Clitoris, Vagina, and Cervix Mapped on the Sensory Cortex: fMRI Evidence. The Journal of Sexual Medicine 8 (10): 2822–30. PMC 3186818. PMID 21797981. doi:10.1111/j.1743-6109.2011.02388.x. Проігноровано невідомий параметр |lay-source= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-date= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-url= (довідка)
  13. Bailey & Gaulin & Agyei & Gladue, J.M. & S & Y & B.A (1994). Effects of gender and sexual orientation on evolutionary relevant aspects of human mating psychology. Journal of Personality and Social Psychology 66 (6): 1081–1093. PMID 8046578. doi:10.1037/0022-3514.66.6.1081.
  14. Sex-dimorphic face shape preference in heterosexual and homosexual men and women. Archives of Sexual Behavior 39 (6): 1289–96. December 2010. PMID 19830539. doi:10.1007/s10508-009-9559-6. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  15. Effects of sexual dimorphism on facial attractiveness. Nature 394 (6696): 884–7. August 1998. Bibcode:1998Natur.394..884P. PMID 9732869. doi:10.1038/29772. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  16. Francoeur, Robert T. (2000). The Complete Dictionary of Sexology. The Continuum Publishing Company. с. 180. ISBN 978-0-8264-0672-9.
  17. Carroll, Janell L. (2009). Sexuality Now: Embracing Diversity. Cengage Learning. с. 118. ISBN 978-0-495-60274-3. Процитовано 23 червня 2012.
  18. Di Marino, Vincent (2014). Anatomic Study of the Clitoris and the Bulbo-Clitoral Organ. Springer. с. 81. ISBN 978-3319048949. Процитовано 4 вересня 2014.
  19. Agmo, Anders (2011). Functional and Dysfunctional Sexual Behavior: A Synthesis of Neuroscience and Comparative Psychology. Academic Press. с. 65. ISBN 978-0-08-054938-5.
  20. Rosenthal, Martha (2012). Human Sexuality: From Cells to Society. Cengage Learning. с. 150. ISBN 9780618755714. Процитовано 22 жовтня 2013.
  21. Weiner, =Irving B.; Stricker, George; Widiger, Thomas A. (2012). Handbook of Psychology, Clinical Psychology. John Wiley & Sons. с. 172–175. ISBN 978-1118404430. Процитовано 22 жовтня 2013.
  22. I Want a Better Orgasm!. WebMD. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  23. Joseph A. Flaherty; John Marcell Davis; Philip G. Janicak (29 жовтня 2010). Psychiatry: Diagnosis & therapy. A Lange clinical manual. Appleton & Lange (Original from Northwestern University). ISBN 978-0-8385-1267-8. «The amount of time of sexual arousal needed to reach orgasm is variable – and usually much longer – in women than in men; thus, only 20–30% of women attain a coital climax. b. Many women (70–80%) require manual clitoral stimulation.»
  24. The nature of human orgasm: a critical review of major trends. Clinical Psychology Review 21 (6): 823–56. August 2001. PMID 11497209. doi:10.1016/S0272-7358(00)00069-6. «Women rated clitoral stimulation as at least somewhat more important than vaginal stimulation in achieving orgasm; only about 20% indicated that they did not require additional clitoral stimulation during intercourse.» Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  25. Female sexual function and dysfunction. Obstetrics and Gynecology Clinics of North America 35 (2): 169–83, vii. June 2008. PMID 18486835. doi:10.1016/j.ogc.2008.03.006. «Most women report the inability to achieve orgasm with vaginal intercourse and require direct clitoral stimulation ... About 20% have coital climaxes...» Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  26. Federation of Feminist Women’s Health Centers (1991). A New View of a Woman's Body. Feminist Heath Press. с. 46. ISBN 978-0-9629945-0-0.
  27. Elisabeth Anne Lloyd (2005). The case of the female orgasm: bias in the science of evolution. Harvard University Press. с. 311 pages. ISBN 978-0-674-01706-1. Процитовано 5 січня 2012.
  28. Cavendish, Marshall (2009). Sex and Society, Volume 2. Marshall Cavendish Corporation. с. 590. ISBN 978-0761479079. Процитовано 17 серпня 2012.
  29. Is the female G-spot truly a distinct anatomic entity?. The Journal of Sexual Medicine 9 (3): 719–26. March 2012. PMID 22240236. doi:10.1111/j.1743-6109.2011.02623.x. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-date= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-source= (довідка)
  30. Rosenthal, Martha (2012). Human Sexuality: From Cells to Society. Cengage Learning. с. 133–135. ISBN 978-0618755714. Процитовано 12 травня 2014.
  31. The Sexual Response Cycle. University of California, Santa Barbara. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 12 травня 2014.
  32. Schacter, Daniel L.; Gilbert, Daniel T.; Wegner, Daniel M. (2010). Psychology. Macmillan. с. 336. ISBN 978-1429237192. Процитовано 10 листопада 2012.
  33. Weiner, =Irving B.; Craighead, W. Edward (2010). The Corsini Encyclopedia of Psychology, Volume 2. John Wiley & Sons. с. 761. ISBN 978-0470170267. Процитовано 10 листопада 2012.
  34. Rathus, Spencer A.; Nevid, Jeffrey S.; Fichner-Rathus, Lois; Herold, Edward S.; McKenzie, Sue Wicks (2005). Human Sexuality In A World Of Diversity (вид. Second). New Jersey, USA: Pearson Education.
  35. Mayo Clinic; Women's Health. Mayo Clinic. Процитовано 23 листопада 2010.
  36. Anatomy of the clitoris. The Journal of Urology 174 (4 Pt 1): 1189–95. October 2005. PMID 16145367. doi:10.1097/01.ju.0000173639.38898.cd. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-date= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-source= (довідка)
  37. Archer, John; Lloyd, Barbara (2002). Sex and Gender. Cambridge University Press. с. 85–88. ISBN 978-0521635332. Процитовано 25 серпня 2012.
  38. Charles Zastrow (2007). Introduction to Social Work and Social Welfare: Empowering People. Cengage Learning. с. 228. ISBN 978-0495095101. Процитовано 15 березня 2014.
  39. Greenberg, Jerrold S.; Bruess, Clint E.; Oswalt, Sara B. (2014). Exploring the Dimensions of Human Sexuality. Jones & Bartlett Publishers. с. 102–104. ISBN 978-1449648510. Процитовано 30 жовтня 2014.
  40. Balon, Richard; Segraves, Robert Taylor (2009). Clinical Manual of Sexual Disorders. American Psychiatric Pub. с. 258. ISBN 978-1585629053. Процитовано 21 лютого 2014.
  41. Review of General Psychology, by the Educational Publishing Foundation 2002, Vol. 6, No. 2, 166 –203: Cultural Suppression of Female Sexuality
  42. WHO, February 2014: Female genital mutilation
  43. UNICEF: Female genital mutilation/cutting
  44. Definition of HONOR KILLING. www.merriam-webster.com.
  45. Pitts-Talyor, Victoria (2008). Cultural Encyclopedia of the Body. Greenwood Publishing Group. с. 517–519. ISBN 978-0313341458. Процитовано 13 січня 2014.
  46. Definition of CHASTITY BELT. www.merriam-webster.com (англ.). Процитовано 3 липня 2019.
  47. Lewis, Myrna I. (1 січня 1980). The History of Female Sexuality in the United States. У M.D, Martha Kirkpatrick. Women's Sexual Development. Women in Context (англ.). Springer US. с. 19–43. ISBN 9781468436587. doi:10.1007/978-1-4684-3656-3_2.
  48. The Jezebel Stereotype – Anti-black Imagery – Jim Crow Museum – Ferris State University. ferris.edu.
  49. The Mammy Caricature – Anti-black Imagery – Jim Crow Museum – Ferris State University. ferris.edu.
  50. Stereotypes of Black American Women Related to Sexuality and Motherhood. Psychology of Women Quarterly 40 (3): 414–427. September 2016. PMC 5096656. PMID 27821904. doi:10.1177/0361684315627459. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  51. Benard, Akeia A. F. (2016). Colonizing Black Female Bodies Within Patriarchal Capitalism. Sexualization, Media, & Society 2 (4): 237462381668062. doi:10.1177/2374623816680622. Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка)
  52. Gavey, N.; McPhillips, K.; Doherty, M. (2001). If it's not on, it's not on – or is it?. Los Angeles: Pine Forge Press. с. 323. ISBN 978-1-4129-7906-1.
  53. Just getting off": the inseparability of ejaculation and hegemonic masculinity. Journal of Men's Studies 18 (3): 238–248. 2010. doi:10.3149/jms.1803.238. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  54. Garvey, Nicola, Kathryn McPhillips, and Marion Doherty. Trans. Array The Kaleidoscope of Gender: Prisms, patterns, and possibilities. Joan Z. Spade and Catherine G. Valentine. 3rd ed. Thousand Oaks: Pine Forge Press, 2011. 323–332. Print.
  55. Cook, Catherine. "'Nice girls don't': women and the condom conundrum." Journal of Clinical Nursing. 21. (2011): 535–543. Print.
  56. Bourne, Adam H., and Margaret A. Robson. "Perceiving risk and (re)constructing safety: The lived experience of having 'safe' sex." Health, Risk & Safety. 11.3 (2009): 283–295. Print.
  57. Duggan, Lisa; Hunter, Nan D. (1995). Sex wars: sexual dissent and political culture. New York: Routledge. ISBN 978-0-415-91036-1.
  58. Hansen, Karen Tranberg; Philipson, Ilene J. (1990). Women, class, and the feminist imagination: a socialist-feminist reader. Philadelphia: Temple University Press. ISBN 978-0-87722-630-7.
  59. Gerhard, Jane F. (2001). Desiring revolution: second-wave feminism and the rewriting of American sexual thought, 1920 to 1982. New York: Columbia University Press. ISBN 978-0-231-11204-8.
  60. Leidholdt, Dorchen; Raymond, Janice G (1990). The Sexual liberals and the attack on feminism. New York: Pergamon Press. ISBN 978-0-08-037457-4.
  61. Vance, Carole S. Pleasure and Danger: Exploring Female Sexuality. Thorsons Publishers. ISBN 978-0-04-440593-1.
  62. Sexual arousal and masculinity-femininity of women. Journal of Personality and Social Psychology 111 (2): 265–83. August 2016. PMID 26501187. doi:10.1037/pspp0000077. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  63. Wolf, Naomi (2002). The beauty myth : how images of beauty are used against women (вид. First Perennial edition). New York. ISBN 0-06-051218-0. OCLC 49902995.

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.