Валон Беграмі

Народився 19 квітня 1985 року в місті Тітова-Мітровіца. У віці п'яти років разом з батьками переїхав у швейцарське місто Стабіо. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Стабіо», «К'яссо» та «Лугано».

Валон Беграмі під час виступів за «Наполі». 22 листопада 2012 року.

У дорослому футболі дебютував 2002 року виступами за команду клубу «Лугано», в якій провів один сезон, взявши участь лише у 2 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу італійського клубу «Дженоа», до складу якого приєднався влітку 2003 року. Відіграв за генуезький клуб наступний сезон своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Дженоа», був основним гравцем команди.

Протягом сезону 2004/05 років на правах оренди захищав кольори клубу «Верона».

25 липня 2005 року уклав контракт з «Лаціо», яке заплатило за футболіста 2,7 млн євро. У складі римлян Беграмі провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Лаціо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

З 23 липня 2008 року два з половиною сезони захищав кольори англійського клубу «Вест Гем Юнайтед».

До складу клубу «Фіорентина» приєднався 26 січня 2011 року, підписавши контракт на три з половиною роки. Відіграв за «фіалок» 48 матчів в національному чемпіонаті.

17 липня 2012 року став гравцем «Наполі», де провів два сезони і в другому з них став з командою володарем кубка Італії.

Влітку 2014 року перейшов до складу «Гамбурга» за 3,5 млн євро[1], проте в команді провів лише один сезон і вже 11 липня 2015 роки перейшов до англійського «Вотфорда». За два сезони встиг відіграти за клуб з Вотфорда 48 матчів у Прем'єр-лізі, після чого 16 серпня 2017 року підписав дворічну угоду з італійським клубом «Удінезе»[2], який належив родині Поццо так само, як і «Вотфорд».

Влітку 2019 року 34-річний гравець повернувся до Швейцарії, ставши гравцем клубу «Сьйон». Утім вже 3 жовтня того ж року контракт гравця з клубом було розірвано за згодою сторін.

2 січня 2020 року досвідчений півзахасник удруге в кар'єрі став гравцем італійського «Дженоа».

8 жовтня 2005 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швейцарії в грі проти збірної Франції, а вже наступного року поїхав з командою на чемпіонат світу 2006 року у Німеччині. На турнірі через травму паха він пропустив два матчі на груповому етапі. У третьому матчі Беграмі вийшов на поле лише на 88 хвилині. В 1/8 фіналу він також не брав участі, а його команда програла збірній Україні у серії пенальті і покинула турнір.

Натомість на наступному чемпіонаті Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії Беграмі вже був основним гравцем, зігравши усі три гри у групі, але команда не вийшла з групи. У цьому ж статусі Валон поїхав і на чемпіонат світу 2010 року у ПАР. На цьому турнірі у другому матчі групового етапу Беграмі отримав пряму червону картку на 31 хвилині за удар ліктем чилійського гравця Артуро Відаля і став першим швейцарцем, який буде вилучений у матчі чемпіонату світу[3][4]. У третій грі без дискваліфікованого Беграмі швейцарці не зуміли обіграти Гондурас (0:0), через що не вийшли з групи.

У травні 2014 року був включений до заявки збірної на тогорічний чемпіонат світу у Бразилії, де також зіграв у всіх чотирьох іграх. Після чого як основний гравець виступав на чемпіонаті Європи 2016 року у Франції та чемпіонату світу 2018 року у Росії.

Після мундіалю-2018 завершив кар'єру у збірній, провівши за цей час у формі головної команди країни 83 матчі, забивши 2 голи.