Волоколамська (станція метро)

«Волокола́мська» (рос. Волоколамская) — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену. Названа по розташованому поруч Волоколамському шосе. Знаходиться між станціями «М'якініно» і «Митино» за МКАД, поблизу 1-го мікрорайону Митина та мікрорайону 1-А «Митинський парк».

Волоколамська
Арбатсько-Покровська лінія
Загальні дані
Тип колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 14,2 м
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Довжина 162 м
Ширина 12 м
Дата відкриття 26 грудня 2009 року
Архітектор(и) А. Ю. Орлов (рос.), О. В. Некрасов, В. О. Сичова, Д. С. Рзянін, А. И. Бурлаков (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Л.А. Лысенкова (рос.), Р.Є. Жеребцов, Н.С. Авдєєва, В.А. Шмерлинг (рос.)
Будівельник(и) «Мосметробуд» (БМУ-2)
Пересадка на Волоколамська
А: 248, 252, 741, 837, с11; обласні: 26, 26к, 857к, 1095,
Виходи до Новотушинський проїзд , Цариків провулок
Час відкриття 5:35
Час закриття 1:00
Арбатсько-Покровська лінія
Легенда
Оборотні тупики
Щолковська
Первомайська
Ізмайловська
ТЧ-3 «Ізмайлово»
Партизанська
Семеновська
Електрозаводська
Бауманська
Курська 
     
Площа Революції
Арбатська
Смоленська
Київська
Оборотні тупики
Парк Перемоги
Слов'янський бульвар
Кунцевська
Молодіжна
Оборотні тупики
Крилатське
Строгіно
Оборотні тупики
М'якініно
Волоколамська
Митино
Оборотні тупики
ТЧ-16 «Митино»

Історія

Волоколамська була відкрита 26 грудня 2009[1] у складі пускової дільниці «Строгіно»-«Митино» і стала 179-ю станцією Московського метрополітену.

Будівництво станції розпочато ще в 1990-х роках. Спочатку вона планувалася як пересадна для хордової лінії Митино-Бутово. Передбачалося побудувати відразу два станційних зали, щоб забезпечити кросплатформову пересадку (на кшталт станції «Китай-город»). Потяги Арбатсько-Покровської лінії мали використовувати внутрішні тунелі двостанціонного комплексу. Для хордової лінії призначалися зовнішні колії[2]. Було викопано котлован станції, забетоновано лоток і встановлено фундаменти під колони. Також були побудовані відкритим способом відрізки тунелів на половині перегону в бік «Митино» і розпочато прокладання закритим способом правого тунелю під Митинською вулицею. До кінця 1990-х будівництво було заморожено і закинуто, консервацію зроблено лише у 2004. Для продовження Митинської вулиці були засипані побудовані відкритим способом відрізки тунелів. Будівництво вже за новим проєктом поновилося лише у 2007.

Режим метро на станції діє з 16 грудня 2009 року. Перший потяг з пасажирами — чиновниками, журналістами і співробітниками метро — пройшов 19 грудня. Станція відкрита 26 грудня 2009 року[3]

Вестибюлі і пересадки

Станція безпересадочна, має два наземні вестибюлі (південний і північний), які розташовані симетрично з обох сторін платформи. Потоки пасажирів на вхід і вихід розділені. Обидва входи на станцію оснащені ескалаторами (по три стрічки з кожного боку). В одному з вестибюлів є ліфт для доступу на платформу маломобільних пасажирів.

Технічні характеристики

Конструкція станції колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 14,2 м) в монолітному виконанні. Уздовж платформи з кроком 9 м встановлені колони з монолітного залізобетону перетином 600×1200 мм, на які спираються монолітні склепінні перекриття висотою 8,1 м. Довжина платформи — 163 м.

«Волоколамську» зводили за індивідуальним проєктом. Через значну для станції такого типу глибиною закладення в переробленому проєкті було запропоновано знизити навантаження на конструкцію за рахунок збільшення висоти перекриттів і зменшення товщини ґрунту зворотної засипки. Використання конструкцій з монолітного залізобетону, що мають високу несучу здатність, дозволило звільнити внутрішній простір станційного залу за рахунок збільшення кроку колон з 6 до 9 метрів. Це одне з принципових відмінностей конструктивного рішення «Волоколамської» від станцій мілкого закладення Московського метрополітену, які будувалися в радянський час[4].

Колійний розвиток

Станція без колійного розвитку.

Архітектура та оздоблення

«Волоколамська» стала однією з найкрасивіших станцій московського метрополітену пострадянського періоду. Проєкт, розроблений колективом архітекторів ВАТ «Метрогіпротрас», став переможцем конкурсу Союзу московських архітекторів «Золотий перетин 2011»[5]. Високі склепіння (8,1 м) з аркадами утворюють розвинену по вертикалі неоготичну тринавну композицію. Збільшений крок колон і велика висота склепіння в поєднанні з арочною триневною конструкцією надають образу станції відчуття простору і відкритості. Образно-художнє вирішення враховує розташування станції в природоохоронній зоні. Колони, оздоблено темним мармуром і гранітом, нагадують стовбури дерев. У центральному прогоні над колонами на склепіннях розташовані чотири симетричні світлові ніші-кесони у формі листя дерев. У бічних нефах світлові ніші мають форму еліпса. Світильники, розміщені в нішах, створюють рівне природне світло. Горизонтальна текстура світло-сірого мармуру на колійних стінах співвідноситься з напрямком руху потягів і задає розвиток архітектурної композиції станції по горизонталі. Підлога платформ оздоблено світло-сірим гранітом. Оздоблення стін станції виконано з мармуру «Santa Sofia» за технологією «навісний вентильований фасад». Колони оздоблено мармуром «Grigio Carnico».

Вестибюлі станції виконано у формі паркових павільйонів трикутної в плані форми з дугоподібними входами, зверненими до житлового району. Фасади і стіни оздоблені полірованим світло-коричневим гранітом. Світильники з люмінесцентними лампами вбудовані в алюмінієву підвісну стелю.

Примітки

Посилання

Попередня станція Лінія Наступна станція
М'якініно   Арбатсько-Покровська лінія   Митино
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.