Філівська лінія
Філі́вська лінія, Фільо́вська лінія (рос. Филёвская линия, раніше носила назву Арбатсько-Філівська) — четверта лінія Московського метрополітену. Єдина лінія московського метро, не рахуючи Бутовської лінії легкого метро, велика частина якої знаходиться на поверхні. Офіційний номер лінії — чотири, проте за датою відкриття вона є шостою (офіційною датою відкриття лінії вважається 7 листопада 1958 року, в той час як Кільцева лінія і Ризький радіус Калузько-Ризької лінії були відкриті раніше). При цьому першу чергу Філівської лінії було відкрито взагалі у складі першої черги як дистанцію Кіровсько-Фрунзенської (Сокольницької) лінії.
Філівська лінія | |
---|---|
Московський метрополітен | |
Відкриття першої ділянки | 15 травня 1935 року |
Довжина, км | 14,9 |
Кількість станцій | 13 |
Час проїзду, хв | до Кунцевської 21 хв. до Міжнародної 11 хв. |
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда | 4 (типу Русич), 6 (стандартного типу) |
Кількість вагонів у складі поїзда | 4 |
Середньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу | 143 (2011) |
Найнапруженіша станція | Кунцевська |
Наземні ділянки | Смоленський метроміст, дистанція «Студентська» — «Кунцевська» |
Електродепо | ТЧ-9 Філі |
Філівська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Історія
Історія будівництва
Лінія має свій початок від дистанції мілкого закладення першої черги «Вулиця Комінтерну» — «Смоленська», побудованої в 1935 році, в 1937 році продовженої до станції «Київська». Між «Смоленською» і «Київською» знаходиться відкрита ділянка і побудований у 1937 році Смоленський метроміст. Дистанція входила до складу Кіровсько-Фрунзенської лінії, де існував вилковий рух від станції «Охотний ряд». В 1938 році дистанція увійшла до складу нової Арбатсько-Покровської лінії. При будівництві тунелів до «Площі Революції» були використані заділи, залишені в 1935 році.
Після попадання бомби[1] у тунель «Арбатська» — «Смоленська» під час одного з бомбардувань 1941 року було прийнято рішення про необхідність будівництва паралельної дистанції глибокого закладення. В 1953 році дистанцію «Калінінська» — «Київська» було закрито.
Проте після приходу Хрущова до влади був прийнятий курс на здешевлення, і Арбатсько-Покровська лінія продовжена не була, замість цього на захід по поверхні землі вирішили будувати новий Філівський радіус. Дистанція «Калінінська» — «Київська» була відкрита повторно (вже у складі нової Арбатсько-Філівської лінії) 7 листопада 1958 року разом з новою наземною дистанцією «Київська» — «Кутузовська».
Спочатку планували відкрити дистанцію від «Київської» відразу до «Філі», але так як тунелі на перегоні «Кутузовська» — «Філі» не встигли здати в строк, було прийнято рішення пустити потяги до «Кутузовської». Станція «Філі» була відкрита тільки через рік, 7 листопада 1959 року.
Надалі лінія була продовжена до «Піонерської» (1961), потім до «Молодіжної» (1965) і тільки в 1989 році — до «Крилатського».
В 1985 році через реконструкцію Смоленського метромоста на кілька місяців знову була закрита дистанція «Калінінська» — «Київська», потяги в цей час ходили від «Молодіжної» до «Київської».
Станція «Крилатське» була побудована як тимчасова кінцева (в подальшому планувалося продовжити гілку в нові спальні райони — Строгіно і Митіно). Цим пояснюється наявність на ній перехресного з'їзду замість повноцінних тупиків. Але економічний спад в країні відклав ці плани на 20 років. Станції «Строгіно» і «Митіно» були відкриті у другій половині 2000-х років у складі Арбатсько-Покровської лінії, а Філівська гілка була «урізана» до «Кунцевської».
В 2005 році від станції «Київська» була прокладена відгалуження до споруджуваного Московського міжнародного ділового центру, організовано вилковий рух на станцію «Діловий центр» (на середину 2010-х Виставкова). В 2006 році була відкрита наступна за «Діловим центром», станція — «Міжнародна».
Після відкриття дистанції Арбатсько-Покровської лінії від станції «Парк Перемоги» до станції «Строгіно» в 2008 році, дистанція Філівської лінії від «Кунцевської» до «Крилатського» відійшла до Арбатсько -Покровської лінії[2]. Станція «Кунцевська» реконструйована, і для Філівської лінії тепер призначено тільки 1 колія. Раніше, в 2007 році, для облаштування «Кунцевської» з метою майбутніх змін, дистанція «Крилатське» — «Піонерська» неодноразово закривалася у вихідні дні або у пізній час з призначенням автобуса «М» між цими станціями з зупинками на всіх проміжних станціях. Закриття 2 січня 2008 — 7 січня 2008 стало останнім і вирішальним, після цього потяги ходили по вже новому напрямку в бік ст. Парк Перемоги.
Хронологія
Черга | Дата відкриття | Довжина |
---|---|---|
Олександрівський сад – Смоленська | з 15 травня 1935 | 1,7 км |
Смоленська – Київська | 20 березня 1937 | 1,4 км |
Олександрівський сад – Площа Революції | 13 березня 1938 | * |
Київська – Кутузовська | 7 листопада 1958 | 2,3 км |
Кутузовська – Філі | 7 листопада 1959 | 1,7 км |
Філі – Піонерська | 31 жовтня 1961 | 3,5 км |
Піонерська – Молодіжна | 5 липня 1965 | 3,8 км**** |
Кунцевська | 31 серпня 1965 | — |
Молодіжна – Крилатське | 31 грудня 1989 | 1,9 км |
Київська – Виставкова | 10 вересня 2005 | 2,2 км** |
Виставкова – Міжнародна | 30 серпня 2006 | 0,5 км |
Кунцевська – Крилатське виведено | 7 січня 2008 | −4,3 км*** |
Загалом: | 13 станцій | 14,7 км |
* ССГ завдовжки 0,9 км була використана для з'єднання станцій Олександрівський сад – Площа Революції
** Відгалуження від основної гілки за маршрутом станція Київська — Міжнародна
*** 7 січня 2008 року Філівська лінія була скорочена до кінцевої зупинки — Кунцевська, в той час як станції Молодіжна та Крилатське були передані на Арбатсько-Покровській лінії
Історія перейменувань
Станція | Попередні назви | Роки |
---|---|---|
Олександрівський сад | Вулиця Комінтерну | 1935—1946 |
Калінінська | 1946—1990 | |
Воздвиженка | 1990 | |
Виставкова | Діловий Центр | 2005—2009 |
Пересадки
Станції
Депо та рухомий склад
Депо, що обслуговували лінію
Депо | роки обслуговування |
---|---|
«Ізмайлово» | 1958—1962 |
«Філі» | з 1962 |
Кількість вагонів у потягах
Кількість вагонів | Роки |
---|---|
4 | 1958—1974 |
6 | 1973—2009, з 2011 |
4 (типу «Русич») | з 2005 |
На 2010 рік, на лінії використовується близько 220 вагонів[5]
Типи вагонів, які використовуються на лінії
Тип вагонів | Роки |
---|---|
А, Ам, Б, Бм | 1935 — 1953 |
В4 | 1958 — 1966 |
Д | 1961 — 1992 |
Е | 1986 — 2007 |
Ем-508, Ем-509, Еж, Еж1 | 1986—2009 |
81-740А/741А | 2005 — 2006 |
81-740.1/741.1 | з 2005 |
81-717/714 | з 2011 |
Технічні подробиці
Система сигналізації: автоблокування з автостопами і захисними ділянками.
Перспективи
Від відкритої 30 серпня 2006 «Міжнародної» планується продовжити лінію до Західного Річкового Порта.
Є заділ під пряму пересадку зі станції «Олександрівський сад» на станцію «Боровицька».
Цікаві факти
- Всі три станції московського метро, платформи яких розташовані на дузі, знаходяться на Філівській лінії — це «Міжнародна», «Олександрівський сад» і «Кутузовська». На всіх інших станціях московського метрополітену платформи прямі.
- Два найкоротших перегони в московському метро також розташовані на Філівській лінії: між станціями «Виставкова» і «Міжнародна», і «Олександрівський сад» і «Арбатська».
- Як, втім, і найкоротші станції (якщо не вважати Бутовської лінії).
- Найдовша наземна дистанція «Філі» — «Кунцевська».
- Найбільший ухил в московському метро знаходиться на перегоні Київська — Виставкова і становить 51 тисячну.
- На жодній кінцевої немає повноцінних оборотних тупиків.
- Лінія з «багатою» історією ділянок: ділянка «Олександрівський сад» — «Київська» спочатку належала Сокольницькій лінії (перша черга Московського метрополітену), потім Арбатсько-Покровській (Друга черга), потім 5 років взагалі не експлуатувалася, і тільки з 1958 року експлуатувалася, але вже у складі новоствореної Філівської лінії. Інша колишня дистанція лінії — «Кунцевська» — «Крилатське» в 2008 році увійшла до складу Арбатсько-Покровської лінії.
- Єдина лінія, на якій є платформа, яка працює за розкладом (друга платформа станції «Олександрівський сад»)
- Єдина, на початок ХХІ сторіччя, у московському метрополітені лінія з вилковим рухом (через це у свій час виникали перебої у русі)
- Єдина лінія, де майже у всіх тунелях включено освітлення.
- Єдина лінія, яка складається з одного радіуса, при цьому не планується будувати другий протилежний через складність трасування, бо лінія впирається в Кремль (у 1930-х такий радіус планувався. Лінія мала будуватися мілким закладенням).
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філівська лінія
- http://russos.ru/img/metro/arbatskaya-fl/arbatskaya-fl-43.jpg
- У Москві відкрилася нова станція метро «Строгіно» (російською). РБК. 7 січня 2008. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 27 березня 2009. (рос.)
- Глибина закладання станцій метро. stroi.mos.ru. Комплекс містобудівної політики та будівництва міста Москви. Процитовано 2 вересня 2018.
- Показано загальний склад пересадного вузла. Прямої пересадки між лініями 4 та 9 немає
- Наумов М. С. Под семью холмами. Прошлое и настоящее Московского метро. — М.: АНО НИЦ «Москвоведение», 2010. С. 448. ISBN 978-5-7853-1341-5