Арбатсько-Покровська лінія

Арбатсько-Покровська лінія — хронологічно друга і найдовша лінія Московського метрополітену.

Арбатсько-Покровська лінія
Московський метрополітен

Відкриття першої ділянки	13 березня 1938 року
Довжина, км	45,1
Кількість станцій	22
Час проїзду, хв	65
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда	5 (типу Русич), 7 (стандартного типу)
Кількість вагонів у складі поїзда	5
Середньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу	733 (2011)
Найнапруженіша станція	«Щолківська»
Наземні ділянки	Митинський метроміст, станції «М'якініно», «Кунцевська», «Ізмайлівська»
Електродепо	ТЧ-3 «Ізмайлово», ТЧ-16 «Митіно»

Легенда

Оборотні тупики

Курська

ССГ до ЗЛ

Площа Революції

ССГ до ФЛ

Арбатська

Смоленська

Київська

Оборотні тупики

ССГ до СолЛ

ССГ до ФЛ

Оборотні тупики

Притунельний об'єкт «Станція Д»

Троїце-Ликово

Строгіно

Оборотні тупики

М'якініно

Митинський метроміст через р. Москву

Оборотні тупики

Східна частина лінії («Щолковська» — «Партизанська») мілкого закладення з однією наземною станцією «Ізмайловська», західна частина («Митино» — «Слов'янський бульвар», не рахуючи дистанції, що прокладено Північно-Західним тунелєм також мілкого закладення з наземною станцією «Кунцевська». Середня частина («Семеновська» — «Парк Перемоги») глибокого закладення. За даними на 2002 рік щоденний пасажиропотік по лінії становить 951 200 чол.

Станція «М'якініно» — на середину 2010-х, побудована на кшталт Західних мультисервісних комерційних мегацентрів напівпідземна станція Московського метро, із загальною глибиною закладення 1,5 м (рівень підземної стоянки). «М'якініно» також є єдиною станцією всього метрополітену, розташованою в Московській області.

З будівництвом останнього перегону в 2009 р. Арбатсько-Покровська стала одночасно найдовшою і розтягнутою в плані інтервалів лінією Московського метро. До цього титул найдовшої лінії мала Серпуховсько-Тимірязєвська, чия протяжність на сьогодні поступається Арбатсько-Покровській лише на 2,5 км.

Історія

Хронологія

Черга	Дата відкриття	Довжина
Київська — Олександрівський сад, відокремлення від Сокольницької лінії	13 березня 1938	4 км
Олександрівський сад — Курська	13 березня 1938	4 км
Курська — Партизанська	18 січня 1944	7.1 км
Електрозаводська	15 травня 1944	—
Площа Революції — Київська	5 квітня 1953	+3.9 км −4 км *
Партизанська — Першотравнева	24 вересня 1954	1.5 км
Партизанська — Першотравнева	21 жовтня 1961	+3.8 km −1.5 km **
Першотравнева — Щолківська	22 липня 1963	1.6 км
Київська — Парк Перемоги	6 травня 2003	3.2 км
Парк Перемоги — Кунцевська	7 січня 2008	4.9 км
Кунцевська — Крилатське відокремлення від Філівської лінії		4.3 км
Крилатське — Строгіно		6.6 км
Слов'янський бульвар	7 вересня 2008	—
Строгіно — Митіно	26 грудня 2009	6.6 км
Митіно — П'ятницьке шосе	28 грудня 2012	1.5 км
Загалом	22 станції	45.1 км

* Після введення нового маршруту до станції Київська замість маршруту через Олександрівський сад

** При продовженні 1961 тимчасова станція Першотравнева була закрита, разом з дистанцією колії.

Історія перейменувань

Сучасна назва	Попередня назва	Час актуальності попередньої назви
Ізмайловська	Ізмайловський парк	з моменту спорудження в 1961 — 1963
Партизанська	Ізмайловська	з моменту спорудження в 1944 — 1963
Партизанська	Ізмайловський парк	1963 — 2005
Семенівська	Сталінська	з моменту спорудження в 1944 — 1961

Пересадки

Пересадка на лінію	Зі станції	На станцію
Сокольницька лінія	Арбатська	Бібліотека імені Леніна
Замоскворіцька лінія	Площа Революції	Театральна
Філівська лінія	Арбатська Київська Кунцевська	Олександрівський сад Київська Кунцевська
Кільцева лінія	Курська Київська	Курська Київська
Калінінська лінія	Парк Перемоги	Парк Перемоги
Серпуховсько-Тимірязєвська лінія	Арбатська	Боровицька
Люблінсько-Дмитровська лінія	Курська	Чкаловська
Велика кільцева лінія	Електрозаводська Кунцевська	Рубцовська Можайська
Московське центральне кільце	Партизанська Парк Перемоги	Ізмайлово Кутузовська

Станції

Назва станції	Дата відкриття	Пере- садки	Глибина, м[1]	Тип конструкції	Координати
П'ятницьке шосе	28 грудня 2012		−11	колонна мілкого закладення двопрогінна	55.8563° пн. ш. 37.3544° сх. д. / 55.8563; 37.3544 (П'ятницьке шоссе)
Митино	26 грудня 2009		−14	односклепінна мілкого закладення	55.8457° пн. ш. 37.3622° сх. д. / 55.8457; 37.3622 (Митино)
Волоколамська	26 грудня 2009	Волоколамська	−14	колонна мілкого закладення трисклепінна	55.8354° пн. ш. 37.3822° сх. д. / 55.8354; 37.3822 (Волоколамська)
М'якініно	26 грудня 2009		0	наземна, крита, однопрогінна	55.8252° пн. ш. 37.3852° сх. д. / 55.8252; 37.3852 (М'якініно)
Строгіно	7 січня 2008		−8	односклепінна мілкого закладення	55.8038° пн. ш. 37.4031° сх. д. / 55.8038; 37.4031 (Строгіно)
Крилатське	31 грудня 1989		−9,5	односклепінна мілкого закладення	55.7567° пн. ш. 37.4081° сх. д. / 55.7567; 37.4081 (Крилатське)
Молодіжна	5 липня 1965		−6,5	колонна мілкого закладення трипрогінна	55.7408° пн. ш. 37.4168° сх. д. / 55.7408; 37.4168 (Молодіжна)
Кунцевська	7 січня 2008	Кунцевська Кунцевська Кунцево I	0	наземна, відкрита	55.7307° пн. ш. 37.4459° сх. д. / 55.7307; 37.4459 (Кунцевська)
Слов'янський бульвар	7 вересня 2008	Слов'янський бульвар	−8,5	односклепінна мілкого закладення	55.7296° пн. ш. 37.4706° сх. д. / 55.7296; 37.4706
Парк Перемоги	6 травня 2003	Парк Перемоги	−73,6[2]	пілонна трисклепінна	55.7362° пн. ш. 37.5182° сх. д. / 55.7362; 37.5182 (Парк Перемоги)
Київська	5 квітня 1953	Київська Київська	−38	пілонна трисклепінна	55.744339° пн. ш. 37.565509° сх. д. / 55.744339; 37.565509
Смоленська	5 квітня 1953		−50	пілонна трисклепінна	55.7474° пн. ш. 37.5823° сх. д. / 55.7474; 37.5823
Арбатська	5 квітня 1953	Бібліотека імені Леніна Олександрівський сад Боровицька	−41	пілонна трисклепінна	55.7522° пн. ш. 37.6061° сх. д. / 55.7522; 37.6061
Площа Революції	13 березня 1938	Охотний Ряд Театральна	−33,6	пілонна трисклепінна	55.7566° пн. ш. 37.6216° сх. д. / 55.7566; 37.6216 (Площа Революції)
Курська	13 березня 1938	Курська Чкаловська Москва-Пасажирська-Курська	−30,7	пілонна трисклепінна	55.758039° пн. ш. 37.658204° сх. д. / 55.758039; 37.658204
Бауманська	18 січня 1944		−32,5	пілонна трисклепінна	55.7730° пн. ш. 37.6806° сх. д. / 55.7730; 37.6806 (Бауманська)
Електрозаводська	15 травня 1944	Електрозаводська	−31,5	пілонна трисклепінна	55.7817° пн. ш. 37.7037° сх. д. / 55.7817; 37.7037 (Електрозаводська)
Семенівська	18 січня 1944		−40	колонно-пілонна трисклепінна	55.7833° пн. ш. 37.7208° сх. д. / 55.7833; 37.7208 (Семенівська)
Партизанська	18 січня 1944	Ізмайлово	−9	колонна мілкого закладення трипрогінна	55.7886° пн. ш. 37.7506° сх. д. / 55.7886; 37.7506 (Партизанська)
Ізмайловська	21 жовтня 1961		0	наземна, відкрита	55.7878° пн. ш. 37.7814° сх. д. / 55.7878; 37.7814 (Ізмайловська)
Первомайська	21 жовтня 1961		−7	колонна мілкого закладення трипрогінна	55.7948° пн. ш. 37.7993° сх. д. / 55.7948; 37.7993 (Первомайська)
Щолковська	22 липня 1963		−8	колонна мілкого закладення трипрогінна	55.8094° пн. ш. 37.7986° сх. д. / 55.8094; 37.7986 (Щелковська)

Депо і рухомий склад

Наземна дистанція Арбатсько-Покровської лінії в Ізмайлівському парку

Депо, що обслуговували лінію

Депо	Роки обслуговування
«Сокіл»	1938—1941, 1942—1950
«Північне»	1941—1942
«Ізмайлово»	з 1950
«Філі»	2008—2018
«Митино»	з 2016

Кількість вагонів у потягах

Кількість вагонів	Роки
4	1938—1947
6	1947—1970
7	1970—2010, 2015—2018
5 (типу «Русич»)	з 2006

На 2010 рік, на лінії задіяно близько 300 вагонів[3].

Типи вагонів, що використовуються на лінії

Тип вагонів	Роки
А, Ам	1938 — 4 лютого 1975
Б, Бм	1938 — 4 лютого 1975
Г	1941—1950, 1954—1958, 1970 — 4 лютого 1975 (сьомий у складі з Ам/Бм)
Д	1973 — 2 липня 1995
Е	1990—2005; лютий-квітень 2008 (вагон Е № 3605)
Еж	1990 — 9 серпня 2010
81-740.1/741.1 «Русич»	з 26 грудня 2006
81-740.4/741.4 «Русич»	з вересня 2009
81-760/761 «Ока»	з 23 вересня 2015—2018

З 9 серпня 2010 р типу вагони Ем і Еж були виведені з регулярної лінійної пасажирської експлуатації. Декілька складів з вагонів даного типу значилися у резерві ще до грудня 2010 р.

З 23 вересня 2015 р почалася тимчасова експлуатація вагонів моделі 81-760/761 «Ока», яка завершилася в серпні 2018 року.

Перспективи

На перегоні між станціями «Крилатське» та «Строгіно» залишений заділ під станцію «Троїце-Ликово», яку планували добудувати, коли на цьому місці побудують житловий масив. На 2017 рік станція працює як технічна платформа, ніяких актуальних планів по її добудування немає.
За станцією «Строгіно» були залишені заділи під організацію кросплатформової пересадки на проектовану лінію з Москва-Сіті.
По Генплану є можливість продовження східного радіусу лінії від станції «Щолковська» в район Гольяново.

Цікаві факти

Найглибша станція в Московському метрополітені — «Парк Перемоги» (84 м).
Найдовший перегін в Московському метрополітені — «Крилатське» — «Строгіно», відстань 6625 м.
На станції «Площа Революції» розташовані 76 бронзових скульптур робітників, селян, солдатів, матросів, школярів тощо. Існує повір'я, що найкращий спосіб скласти іспит — потерти ніс бронзового пса у «Прикордонника із собакою». Також люди загадують бажання, залишаючи монетки у лапок курки в однієї зі скульптур.
Арбатсько-Покровська лінія пов'язана з Фільовською лінією трьома пересадочними вузлами: між станціями «Олександрівський сад» і «Арбатська» Арбатсько-Покровської лінії, між двома «Київськими» і двома «Кунцевськими». Це пов'язано з історичним розвитком двох ліній-дублерів. З цим же пов'язана і той факт, що на лініях існують дві пари станцій з однаковими назвами («Арбатська» і «Смоленська»), між якими відсутній перехід.
При будівництві лінії на перегоні «Площа Революції» — «Курська» проектом було передбачено спорудження станції «Хмельницька» з організацією пересадки на станцію «Китай-город» Калузько-Ризької і Тагансько-Краснопресненської ліній. Ця станція присутня в Генплані, але з урахуванням великої складності та високої вартості будівництва станції на діючому перегоні вона навряд чи буде побудована в найближчому майбутньому.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арбатсько-Покровська лінія

Глибина закладання станцій метро. stroi.mos.ru. Комплекс містобудівної політики та будівництва міста Москви. Процитовано 2 вересня 2018.
Вычислено сложением высоты подъёма эскалаторов двух уровней, подсчётом ступеней прочих лестниц и прибавлением высоты платформы над УГР в 1,1 м
Наумов М. С. Под семью холмами. Прошлое и настоящее Московского метро. — М.: АНО НИЦ «Москвоведение», 2010. С. 448. ISBN 978-5-7853-1341-5

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Глибина закладання станцій метро. stroi.mos.ru. Комплекс містобудівної політики та будівництва міста Москви. Процитовано 2 вересня 2018.

[PP-2] Вычислено сложением высоты подъёма эскалаторов двух уровней, подсчётом ступеней прочих лестниц и прибавлением высоты платформы над УГР в 1,1 м

[naumov-3] Наумов М. С. Под семью холмами. Прошлое и настоящее Московского метро. — М.: АНО НИЦ «Москвоведение», 2010. С. 448. ISBN 978-5-7853-1341-5