Волощенко Станіслав Анатолійович
Станіслав Анатолійович Волощенко (нар. 24 травня 1992, м. Володимир-Волинський) — український дослідник кириличних стародруків, кандидат історичних наук, історик, кодиколог, реставратор, палеограф та писанкар. Здійснює опис стародруків і рукописів, займається реставраціє пам'яток письма та друку. Екс-директор Музею мистецтва давньої української книги (сектор Львівської національної галереї мистецтв). Стипендіат програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща Gaude Polonia у 2020 році. Член The Balkan History Association[1]. З жовтня по грудень 2020 року проходив наукове стажування у Варшавському університеті. У травні-липні 2021 року проходив стажування у Бібліотеці Яґеллонського університету.
| Волощенко Станіслав Анатолійович | |
|---|---|
 Станіслав Волощенко | |
| Народився |
24 травня 1992 (29 років) Володимир-Волинський, Волинська область, Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Відомі учні | Наукове товариство юнких медієвістів імені Джона Роналда Руела Толкіна, Михайла Драгоманова та Станіслава Волощенка |
| Відомий завдяки: | кодикологія, писанкарство |
| Нагороди | Книжка року-2017 (номінація "Обрії": спеціальна література,довідкові видання) |
Біографія
Навчався на кафедрі давньої історії України та архівознавства історичного факультету Львівського університету. В студентські роки для навчання та з власної ініціативи багато часу проводив у бібліотеці, де і почав працювати з 2011 року. У бібліотеці Онуфріївського монастиря УГКЦ спочатку вивчав періодику та історичну літературу, а згодом опрацьовував колекцію кириличних стародруків. У 2014 році закінчив навчання, захистивши дипломну роботу на тему Василіанського шкільництва у Володимирі на Волині. Предметом дослідження стала освітня діяльність монахів-василіан, для збору інформації працював з джерелами у архівах Литви, Польщі та України.
Після навчання почав працювати реставратором книжок у Науковій бібліотеці Львівського національного університету. Натомість результатом роботи у бібліотеці Онуфріївського монастиря став каталог «Кириличні стародруки у фондах бібліотеки Отців Василіян» (Жовква, 2015).
У серпні 2017 року, маючи досвід у роботі зі стародруками та авторитет серед колег-науковців, був призначений завідувачем Музею мистецтва давньої української книги. До 2019 року займався описом колекції, яка зараз налічує близько 12 тисяч експонатів.
З 1 лютого по 31 липня 2020 року в межах програми Gaude Polonia проходив стажування в Бібліотеці Князів Чарторийських, де описував кириличні рукописні книги.
У вересні 2020 року успішно захистив дисертацію на тему "Устав церковний Єрусалимський XV-XVII ст.: кодикологічне дослідження кириличних списків, збережених в Україні". За матеріалами кандидатської дисертації у квітні 2021 року було видано монографію "Устав церковний Єрусалимський останньої третини XV - другої третини XVII ст.: кодикологічне дослідження кириличних списків, збережених в Україні". В ній презентовано результат дослідження 64 кириличних рукописних списків Уставу церковного Єрусалимського. Усі манускрипти були виявлені у наукових бібліотеках і музейних установах Києва, Львова, Ужгорода і Харкова.
У жовтні 2020 року отримав стипендію Польського Комітету ЮНЕСКО (Polski Komitet ds UNESCO) і до кінця грудня проходив наукове стажування на Катедрі інтеркультурних студій Центрально-Східної Европи Відділу лінґвістики Варшавського університету (Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej Wydziału Lingwistyki Stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego).
Від 1 травня 2021 року отримав стипедію Thesaurus Poloniae від Міністра культури, національної спадщини і спорту Республіки Польщі, реалізацію якої здійснює Міжнародний Центр Культури в Кракові. Завдяки їй протягом трьох місяців проходив стажування у Бібліотеці Яґеллонського університету
В результаті власних досліджень, віднайшов у колекції Бібліотеки князів Чарторийських у Кракові досі невідому частину Христонопільського Апостола[2]. Таким чином, відкривши її для наукової спільноти.
Наукові праці
Каталоги
- Кириличні стародруки у фондах бібліотеки Отців Василіян при Свято-Онуфріївському монастирі у Львові XVI—XIХ століть (Жовква, 2015). Каталог є результатом науково-бібліогафічного опрацювання кириличних стародруків XVI–ХІХ століть, що зберігаються у фондах бібліотеки Отців Василіян при Свято-Онуфріївському монастирі у Львові. У каталозі вміщено детальні описи книг та покажчики, що надійшли у бібліотеку протягом 1989–2015 рр. Описана колекція кириличних стародруків нараховує 69 примірників і є однією з найбільших бібліотечних колекцій відроджених василіанських монастирів, а також й інших чернечих чинів та згромаджень Української Греко-Католицької Церкви. У каталозі описано книжкові пам'ятки, що вийшли друком в Острозі, Львові, Києві, Почаєві, Уневі, Супраслі, Москві та в старообрядницьких друкарнях. Видання вводить у науковий обіг новий книгознавчий матеріал, який може бути джерелом для історико-книгознавчих досліджень та різнобічних гуманітарних студій.
- Колекція Митрополита Володимира (Сабодана): рукописи, стародруки і рідкісні видання. Каталог (Київ, 2017). Праця включає детальні науково-бібліографічні описи 129 примірників рукописів та стародруків ХVІ — початку ХIХ ст. і рідкісних видань ХІХ — початку ХХ ст. Значну частину — 88 позицій — становлять стародруки. Ця колекція зберігається в музеї митрополита, проте до каталогу увійшли також декілька книжок (стародруки та видання початку ХХ ст.) подаровані у 2007 році митрополитом Володимиром Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.Серед описаних примірників Новий Завіт і Псалтир друку Івана Федоровича (Острог, 1580), Требник Петра Могили (Київ, 1646), Патерик Печерський (Київ, 1678), твори українських авторів ХVІІ — ХVІІІ ст. Інокентія Ґізеля (Київ, 1669), Лазаря Барановича (Київ, 1674), Василя Григоровича-Барського (Санкт-Петербург, 1778), окремі томи «Книги житій святих» Димитрія Туптала (Київ, 1689, 1764; Москва, 1759, 1767). Також привертає увагу праця Йоганна Гербінія, присвячена печерам і мощам святих Києво-Печерської лаври («Religiosae Kijoviensis cryptae, sive Kijovia subterranea»: Йена, 1675). Крім нових примірників відомих видань, каталог вводить до наукового обігу й детальну інформацію про книги, досі не зафіксовані у книгозбірнях України. Наприклад, у колекції представлено повним примірником Каноник почаївського друку 1776 р., який досі був знаний лише за бібліографічними згадками, і то без деталей щодо обсягу та оформлення. Важливою складовою каталога є частина, що охоплює рідкісні видання ХІХ— початку ХХ ст.: наприклад, серед них, окрім богослужбових та богословських книг, є видання поезій Віктора Гюґо (Париж, 1835). Що ж до рукописів, то в каталозі представлено як рукописні книги, так і розпорядчі документи київських митрополитів Рафаїла Заборовського (1731–1746), Арсенія Могилянського (1757–1770) і Гавриїла Кременецького (1770–1783). Каталог переміг в одній з номінацій премії «Книжка року-2017» і отримав схвальні відгуки науковців:
 |
Ґрунтовні описи видань і примірників включають усі традиційні позиції. Особливо варто наголосити на детально розписаному змісті видання за сторінками… Упорядник відтворював покрайні записи з дотриманням автентичного написання… Заслуговують на особливу увагу детальні описи оправ — з характеристикою матеріалів та оздоблення, а також переліком використаних інструментів тиснення, встановлених за відбитками. Поглиблену увагу до особливостей оправ і фізичного стану примірників, що нечасто трапляється в бібліографічних описах, зумовлено підходом упорядника не тільки як книгознавця, а і як професійного реставратора.. |  |
— Наталія Заболотна, Рецензія на книгу | ||
Монографії
- Устав церковний Єрусалимський останньої третини XV - другої третини XVII ст.: кодикологічне дослідження кириличних списків, збережених в Україні: монографія / Станіслав Анатолійович Волощенко; НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ, 2021. 252 с.; іл.
Статті
- Світські викладачі Володимирської василіанської повітової школи в першій третині ХІХ століття. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Історичні науки, 2014.
- Крехівський устав XVII ст.: Кодикологічний опис пам'ятки. Рукописна та книжкова спадщина України, 2016.
- Устав церковної служби: Білостоцький Устав. Рукописна та книжкова спадщина України, 2017.
- Світські викладачі Володимирської василіянської повітової школи в першій третині ХІХ століття: реконструкція «Колективного портрету». «Чин Святого Василія Великого: із народу — народові»: збірка наукових статей, 2017.
- Поменник Лаврівського Свято-Онуфріївського чоловічого монастиря 1661—1896 рр.: кодикологічний та археографічний опис. Дрогобицький краєзнавчий збірник, 2017.
- Устав церковний Єрусалимський: кодикологічне дослідження рукописних списків XVІІ ст. із колекції Інституту рукопису НБУВ. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Історичні науки, 2018.
- Списки Уставу церковного Єрусалимського XVII ст.: датування, переписувачі, локалізація, побутування (За матеріалами Інституту рукопису НБУ імені В. І. Вернадського). Рукописна та книжкова спадщина України, 2018.
- Иерусалимский Устав 1603 г. из коллекции Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Здабыткі: дакументальныя помнікі на Беларусі, 2018.
- Устав церковний із фондів Наукової бібліотеки Київського університету: атрибуція рукописної пам'ятки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія», 2018.
- Історія створення і побутування кириличних кодексів Єрусалимського Уставу на теренах Волині. Острозький краєзнавчий збірник, 2018.
- Єрусалимські Устави XV—XVII сторіч як джерельна база досліджень і перспективи їх подального вивчення. Етнічна історія народів Європи: збірник наукових праць, 2019.
- Jerusalem Typikon of the 15th Century from the Collection of the Andrey Sheptytskyi National Museum in Lviv. Konštantínove listy, 2019.
- Between the Man's Hands and God's Eyes: The Psalter Of 1437 from the Collection of the Vernadskyi National Library of Ukraine (написана у співавторстві з Олександром Охріменком). Hiperboreea, 2019.
- Фрагменти із рукописного Апостола XVI століття. Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі», 2020.
Матеріали конференцій
- Учнівський склад Володимирського василіанського колегіуму в першій третині ХІХ століття. II Lubelska Jesień Historyczna: Materiały z Międzynarodowej Studencko-Doktoranckiej Konferencji Naukowej, 25-27 жовтня 2013.
- Києво-Печерські кириличні стародруки XVII—XVIII ст. у фондах Львівської центральної провінційної бібліотеки Отців Василіян при Свято-Онуфріївському монастирі. Міжнародна наукова конференція «Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов'янських культур», 24 травня 2016.
- Служебник 1747 р. із Лаврівського Онуфріївського монастиря. Чотирнадцята Міжнародна наукова конференція «Церква — наука — суспільство: питання взаємодії», 25 травня–3 червня 2016.
- Церковний устав XVII ст. із Крехівської обителі. Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного простору», 4-6 жовтня 2016.
- Вкладні записи 17-18 сторіч на книгах із Колекції митрополита Володимира (Сабодана). Міжнародна наукова конференція «Слов'янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень», 24 травня 2017.
- «Многогрішні» та «недостойні»: переписувачі Єрусалимських Уставів XVI—XVII сторіч. Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: 100-річчя Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», 6-8 листопада 2018.
- Стан збереженості кириличних списків Єрусалимських Уставів XV—XVII сторіч як джерело до історії побутування, користування та поновлення. Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми консервації і реставрації пам'яток мистецтва та писемної культури на пергаментній і паперовій основах», 23 листопада 2018.
- Локалізація побутування кириличних списків Єрусалимського Уставу. XV Міжнародныя кнігазнаўчыя чытанні, 4-5 квітня, 2019.
- Колофони кириличних списків Єрусалимського Уставу: від «ізволенія» до «совершенія». Міжнародна наукова конференція до Дня слов'янської писемності і культури «Сто років академічної славістики в Україні: здобутки і перспективи», 24 травня 2018.
- Фрагменти стародруків у рукописних книгах як джерело при атрибуції оправ (за матеріалами кодексів Єрусалимського Уставу та Мінеї служебної з колекції Інституту рукопису НБУВ). Науковий семінар «Фрагментологія: теорія та практика роботи із рукописними та стародрукованими фрагментами», 14 грудня 2018 року.
- Вкладні записи на рукописних кодексах Єрусалимських уставів XVI—XVII ст. Сімнадцята Міжнародна наукова конференція «Церква — наука — суспільство: питання взаємодії», 28 травня–1 червня 2019.
- Замовники рукописних кодексів ранньомодерногочасу: персоналії, соціальний статус, мотиви (на прикладі Єрусалимських Уставів). Міжнародна наукова конференція «Суспільства середньовічного та раннього нового часу і їх цивілізаційна спадщина», 16 травня 2019.
- Краківські фрагменти Христинопільського Апостола ХІІ сторіччя. Міжнародна наукова конференція до Дня слов'янської писемності і культури, 25 травня 2021.
- Пергаментні фрагменти Апостола з колекції Бібліотеки князів Чарторийських: атрибуція тексту. Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління: матеріали Міжнародної наукової конференції, 5–7 жовтня 2021.
Примітки
- Welcome to our newest members (амер.). Процитовано 23 серпня 2021.
- Священне слово і Святе Письмо в українській традиції | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.nbuv.gov.ua. Процитовано 15 жовтня 2021.