Міхал Лужецький

Закінчив реальну школу у Львові. Протягом 1888—1894 років навчався у цісарсько-королівській Політехнічній школі у Львові. У 1893—1895 — асистент Юліана Захаревича на кафедрі архітектури. Від 1902 року член Політехнічного товариства у Львові[1]. Від 1895 року працює в будівельному департаменті львівського магістрату. Після смерті Юліуша Гохберґера 1905 року — директор департаменту[2]. Очолював комісію, відповідальну за будівництво у Львові мавзолею польських солдатів, що полягли в українсько-польській війні[3]. Член журі конкурсів на проєкт будівлі казино у Львові (1910)[4], прибуткових будинків на вулицях Коперника та Банківській (1910)[5], на проєкт нового костелу святої Анни у Львові (1912)[6], ескізів дому Ремісничої палати у Львові (1912)[7], проєктів ратуші в Дрогобичі (1913)[8], львівського костелу Матері Божої Остробрамської (1930)[9]. 1931 року вийшов на пенсію.

Помер у Львові, похований на 70 полі Личаківського цвинтаря.

Реалізовані у Львові проєкти

• Водонапірна вежа у стилі неоготики на Галицькій крайовій виставці 1894 року. Співавтор Юліан Захаревич, керували спорудженням Володимир Підгородецький і Якуб Баллабан[10].
• Павільйон лісництва на Галицькій крайовій виставці 1894 року, деталі плану та конструкції Палацу мистецтв (архітектор Франциск Сковрон)[11].
• Гуртожиток студентів Львівської політехніки на нинішній вулиці Горбачевського, 18 (1895, співавтор Якуб Курась, будувала фірма Левинського).
• Модифікація розробленого у Відні проєкту будинку дирекції залізниць на нинішній вулиці Огієнка, 3 (1895—1897)[12].
• Проєкт перебудови монастиря кларисок (1898, співавтор Юліуш Гохберґер)[13].
• Будівля міської народної школи імені Святого Мартина (тепер львівська середня загальноосвітня школа № 20) на вулиці Скидана, 18 (1898)[14].
• Нові корпуси Міського газового заводу, що на нинішній вулиці Газовій, 28. Споруди в неоготичному та неороманському стилях зведені в кінці XIX — на початку XX століття, співавтор Альфред Каменобродський[15].
• Реставрація костелу святого Миколая, завершена 1903 року[16] Проєкт оформлення органу там же, на замовлення Рудольфа Хаасе (1905)[17].
• Будівля міської народної виділової школи імені короля Яна III Собеського (тепер львівська середня загальноосвітня школа № 87) на вулиці Замарстинівській, 11 (1903—1904, співавтор Адольф Піллер)[18].
• Неоготична будівля колишньої школи імені Г. Сенкевича на нинішній вулиці Залізняка, 21 (1905—1906)[19].
• Будинок Юзефа Янковського на нинішній вулиці Рилєєва, 8 (1906—1907, збудовано фірмою Едмунда Жиховича)[20][21].
• Будинок Леона Зіона на вулиці Коперника, 12 (1907—1908, скульптура Юліуша Белтовського, будувала фірма Едмунда Жиховича), а також наступний, № 14 у переосмислених формах флорентійського відродження (1908)[22].
• Реставрація П'ятницької церкви у Львові 1908 року. Було зокрема споруджено нову баню з ліхтарем і наріжними вежечками[23].
• Будинки № 3 та № 7 на нинішній вулиці Саксаганського (обидва у 1910—1911 роках)[22].
• Будівля Австро-угорського банку в стилі модернізованого класицизму на нинішній вулиці Листопадового чину, 8 (1912—1913, скульптура Юліуша Белтовського, будувала фірма Едмунда Жиховича)[24].
• Торговий дім Ціпперів на розі площі Ринок, 32 і вулиці Шевської у стилі модернізованого ренесансу і бароко. Збудований фірмою Едмунда Жиховича у 1912 році[25][26].
• Комплекс готелю «Краківського» зі спорудами Товариства взаємного страхування урядовців. Готель зведено у модернізованих ренесансно-готичних формах, за основу взято проєкт переможців конкурсу Генрика Заремби та Рудольфа Мацури. Інтер'єри опоряджено за проєктами мистецького об'єднання «Зеспул». Будівництво велось фірмою Едмунда Жиховича у 1913—1914 роках. Наріжна будівля готелю, за адресою площа Соборна 7, доповнена зі сторони вулиці Пекарської кількома спорудами у стилі раціонального модерну[27][28].
• Надбудова третього поверху з трикутним фронтоном у стилі ар деко до будівлі монастиря францисканців, що на нинішній вулиці Короленка, 1. За проєктом Лужецького відреставровано також фасад та вівтар костелу. Усі роботи виконані 1926 року[29].
• Реставрація костелу Марії Сніжної і плебанії у Львові (1929, за участі Вітольда Равського)[30].
• Будинок товариства Сокіл IV на вулиці Личаківській, 99, на розі з вулицею Ніжинською у Львові (1925—1932, співавтор Міхал Риба)[31].
• Проєкт тимчасової каплиці і монастиря францисканців у Козельниках (тепер вулиця Зелена), виконаний 1936, дещо видозмінений Вавжинцем Дайчаком. Керував спорудженням[32].

Роботи в інших населених пунктах

• Вівтарна частина костелу святого Станіслава Костки у Станиславові (нині — Івано-Франківськ). Проєкт 1927 року.
• Неоготичний монастир францисканців у місті Ясло Підкарпатсього воєводства (1903—1904, зруйнований 1944).

Нереалізовані проєкти

• Конкурсний проєкт головного вівтаря костелу в Закопаному (1902, друга нагорода)[33].
• Проєкт готелю біля озера Морське Око в Татрах. Розроблений 1903 року для конкурсу Товариства Татр. Здобув третю нагороду серед 14 претендентів. Водночас аналогічну третю нагороду отримав Євген Весоловський[34].
• Конкурсний проєкт костелу святої Єлизавети у Львові.[35].
• Проєкт фонтану перед оперним театром у Львові (1905)[36].
• Проєкт палацу мистецтв у Львові у стилі сецесії з елементами бароко (1907)[37].

• 
  Торговий дім Ціпперів (1912; площа Ринок, 32)
• 
  Колишня кам'яниця Ренського (1910—1911; вулиця Саксаганського, 3)
• 
  Водонапірна вежа (1894; Стрийський парк)
• 
  Колишня міська народна школа імені Святого Мартина (1898; вулиця Скидана, 18)
• 
  Колишній Австро-угорський банк (1912—1913; вулиця Листопадового чину, 8)
• 
  Колишня школа ім. Сенкевича у Львові (1905—1906; вулиця Залізняка, 21)
• 
  План конкурсного проєкту костелу святої Єлизавети

• Верхній Лужок
• Долішній Лужок

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
• Бірюльов Ю. О. Лужецький Міхал // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — С. 218—220. — ISBN 978-966-7007-23-4.