Голокост у Молдові

Голокост у Молдові — переслідування і нищення євреїв і циган в період румунської окупації з 26 липня 1941 року по 26 серпня 1944 року на території Молдавської СРСР.

Окупація Молдавії

26 липня 1941 Червона Армія залишила територію Молдавії, завершивши оборонну операцію.

Окуповані румунськими військами території СРСР — Північна Буковина, Бессарабія, Буджак і межирічче Південного Бугу та Дністра — увійшли до складу Великої Румунії. Територія була поділена на жудеци (повіти). До складу Великої Румунії увійшли території, що відійшли в 1940 році до СРСР — Бессарабія і Північна Буковина, що стала Бессарабським губернаторством зі столицею в Кишиневі. Кордон Трансністрії, яка раніше не входила до складу Румунії, проходила по річці Дністер на заході і по Південному Бугу на сході. На півдні освіту омивається Чорним морем. На півночі межа йшла по річках Лядова і Рів. Столицею Трансністрії спочатку був Тирасполь, пізніше — Одеса[1].

Примітки

Молдавская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза: Сборник документов и материалов. — Кишинёв, 1976. — Т. 2. — С. 41—42.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[transnistr-1] Молдавская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза: Сборник документов и материалов. — Кишинёв, 1976. — Т. 2. — С. 41—42.