Мастит

• погане спорожнювання грудей:

• неправильне захоплення грудей;
• годівля в одній позиції;
• використанням пристосувань, що імітують груди;
• використання накладок для грудей під час годування;

• обмеження перебування дитини біля грудей;
• наявність тріщин соска;
• годування грудьми по графіку (рідкі та короткі годівлі по режиму приводять до поганого спорожнювання грудей);
• введення додаткової рідини
• відмова від годування грудьми й перехід на штучне вигодовування;
• здавлювання молочних залоз тісним одягом або пальцями матері під час годування;
• сон на животі;
• стрес;
• надмірне фізичне навантаження (спазми проток молочних залоз);
• травми й забиті місця грудей;
• годування грудьми не розігрівшись після переохолодження.

Збудники — стрептококи, стафілококи, рідше — пневмококи, гонококи та ін.

Раптовий початок, гарячка (до 39° С), сильний біль в молочній залозі, при пальпації — болючий інфільтрат з нечіткими межами. Залоза збільшена в розмірах, напружена, шкіра над вогнищем гіперемійована. Нерідко виникають лімфангіт, регіонарний лімфаденіт.

Амоксицилін, пеніцилін і деякі інші часто призначувані антибіотики зазвичай не допомагають при лікуванні маститу. Якщо є потреба в антибіотиках, вони повинні діяти на золотистий стафілокок (лат. Staphylococcus aureus). Ефективні проти цієї бактерії цефалексин, клоксациллін, флуклоксациллин, амоксиклав, клиндамицин і ципрофлоксацин. Останні два підходять для матерів з алергією на пеніцилін. Лікування призначає лікар.
Також проводять наступні заходи:

• виправити прикладання дитини до грудей;
• навчитися годувати дитину в різних позиціях;
• не давати дитині імітаторів соска (дурника, соску);
• не використовувати накладки на сосок для годування;
• годувати далі грудьми, якщо це тільки не занадто болісно. Якнайкраще спорожнювати болючу грудь:

• розташувати дитину біля грудей так, щоб її підборіддя «вказувало» на місце застою;
• під час ссання дитини, легенько масажувати груди в районі ущільнення в напрямку від основи грудей до соска;
• під час годування зігрівати місце застою, випити щось тепле, прийняти теплий душ, (він підсилює ефект окситоцину), під душем можна зробити масаж (легкий) і дати груди дитині (або зцідити груди, потім запропонувати дитині груди для розсмоктування застою). Якщо після годівлі застій пальпується — слід зцідити груди. Якщо є підозра на інфікований мастит, виключаються всякі теплові медичні процедури (особливо спиртові!) через небезпеку виникнення абсцесу. Також потрібно виключити грубий масажі грудей;
• між годуваннями на почервоніле місце прикладати лід (лід загорнути в тканину) на 5-10 хвилин. Лід не має лікувальних властивостей, але за рахунок скорочення проток знімає почервоніння та набряк груді;

• якщо не можливо годувати грудьми, потрібно зціджувати молоко. Щоб не відбулося поширення інфекції в сусідні ділянки, зціджування повинні робитися електричним молоковідсмоктувачем, його можна взяти напрокат.

Якщо всі міри лікування маститу виявляються ефективними, то зціджування закінчують на 10-й день.

• не обмежувати час перебування дитини біля грудей;
• виключно грудне вигодовування (без допоювання та догодовування) у перші 6 місяців — 1 рік;
• призначають додаткові зціджування залежно від складності, може бути від 1-го до 3-х на добу;
• спати на спині або на боці;
• вільний одяг, нетісний бюстгальтер;
• як тільки відчується полегшення відразу ж почати знову прикладати дитину до грудей;— чим раніше, тим краще. Мастит проходить швидше, якщо годувати грудьми;
• висока температура допомагає впоратися зі збудником. Збивати температуру тільки якщо хворій дуже погано, а не просто тому, що вона є;
• якщо закупорена протока закінчується маленьким пухирцем на вершині соска, можна відкрити його стерильною голкою. Простерилізувати голку або шпильку, остудити, і проколоти пухир. Не треба длубатися в соску. Просто злегка проткнути пухирець збоку або зверху. Розкриття пухира зменшить біль у соску, навіть якщо не вдасться відразу спорожнити забиту протоку;
• якщо закупорена протока не очистилася протягом 48 годин (звичайно проходить), часто допомагає фізіотерапія ультразвуком. Це можна зробити в лікарні. Доза: 2 watts/cm, безупинно, протягом п'яти хвилин до місця застою, один раз на день, до двох доз. Якщо дві фізіопроцедури не допомогли, немає ніякого сенсу продовжувати. Ультразвук допомагає й при повторюваних на тому самому місці застоях. Коли застої повторюються, деяким матерям може допомогти також прийом лецитина, одна капсула (1200 мг) 3 або 4 рази в день;
• якщо через 2 дні поліпшення не наступило;— виникає небезпека інфікованого маститу. У цьому випадку лікування призначає лікар;— антибіотик, але його обов'язково треба попередити про те, що Ви хочете продовжувати годувати дитину грудьми. У цьому випадку лікар призначить ті антибіотики, які можна приймати жінці, що годує, не відмовляючись від годівлі грудьми;
• якщо симптоми починають стихати, не треба починати прийом антибіотиків. Симптоми будуть поступово минати й зовсім зникнуть протягом наступних 2-5 днів. Температура звичайно падає в першу добу, біль минає через 24-48 годин, а ущільнення в груді розсмоктується за кілька днів. Червоність може залишитися протягом тижня або більше;
• відпочинок допомагає впоратися з цією хворобою.

• Абсцес: мастит іноді ускладнюється абсцесом. В цьому випадку не потрібно припиняти годівлю, навіть проблемною грудю. Раніше абсцес майже завжди розкривали хірургічним шляхом. Тепер частіше проводять кілька відсмоктувань за допомогою голки або дренажу при контролі радіографії;— це менше впливає на годівлю грудьми. Якщо є потрібна операція, розріз треба робити якнайдалі від ореола.

Є такі форми — абсцедуюча, флегмонозна, гангренозна. Характеризується важким загальним станом, лихоманкою, збільшенням молочної залози, різкою болючістю, гіперемією шкіри (може бути із синцевим відтінком), лімфангоїтом, лімфаденітом (збільшення лімфатичних вузлів). Різке підвищення температури тіла до 39-40 °C, синдром загальної інтоксикації організму та інш.. При відсутності адекватної медичної допомоги та лікування, надалі може розвиватись сепсис.

Лікування гнійного маститу — хірургічне, що полягає в розтині гнійника та дренуванні молочної залози. Розрізи роблять півмісяцеві або ж у радіальному напрямі вздовж ходу вивідних проток, не чіпаючи сосків та навколососкові ділянки (ареолу). При множинних абсцесах нерідко виникає необхідність у кількох розрізах. Антибіотикотерапія та симптоматичне лікування обов'язкове, обсяг визначається хірургом в індивідуальному порядку. При лактаційному деструктивному маститі, немовля переводять на штучне вигодовування, не зважаючи на «метаболічний стрес» у дитини.

• підготовка грудей і сосків до годування, ще у період вагітності
• часте прикладання дитини до грудей не рідше ніж що 2 год. (відмовитися від графіку годувань);
• слідкування за правильністю прикладання до грудей
• до та після годування гігієнічне обмивання (протирання) грудей
• забирати груди після того як дитина їх відпустила, навчитися правильно забирати груди;
• чергувати груди приблизно що 2 години;
• вільний одяг, не тісний бюстгальтер;
• сон на спині або на боці;
• максимум уникання стресових ситуацій;
• розумне фізичне навантаження;
• виключно грудне вигодовування (без допоювання та догодовування) в перші 6 міс.;
• перш ніж годувати грудьми після переохолодження потрібно розігрітись;
• уникання травм грудей;
• корисно також періодично масажувати груди перевіряючи на наявність болючих ущільнень;
• зціджувати залишки молока після годування
• при появі дрібних ушкоджень, використовувати «зеленку» та терміново проконсультуватись з лікарем