Гісоп

Багаторічні сильно пахучі трави або напівчагарник 50–60 см заввишки з лінійними або довгастими листками.

Стебла гіллясті, чотиригранні, порожнисті, коротко запушені біля основи.

Листки темно-зелені, майже сидячі, супротивні, ланцетні, довжиною 2–4 см, шириною 4–9 см. Мають приємний аромат та гіркувато-пряний смак.

Квітки неправильні (зигоморфні), здебільшого сині, у верхівковому колосоподібному суцвітті. Дрібні, двогубі, лілові, темно-блакитні, рожеві або білі, розташовані по 3–7 штук у пазухах листків. Цвіте з червня до вересня.

Плід розпадається на чотири чотиригранно-яйцеподібних темно-коричневих горішки.

Представники роду поширені у Середземномор'ї, Малій, Середній та Центральній Азії[1][2].

Росте у степах, на сухих горбах, кам'янистих схилах. Посухостійкий.

У культурі віддає перевагу добре освітленим ділянкам з пухкими ґрунтами. Погано росте на заболочених ділянках з ґрунтовими водами. Легко дичавіє.

З листя гісопу отримують ефірну олію, яка застосовується у медицині, лікерному виробництві та парфумерії, як прянощі вживається у кулінарії. Листя заготовляють та сушать на початку бутонізації. Використовують гісоп у салатах, супах, м'ясних та овочевих стравах, при засолюванні огірків та томатів.

Гісоп згадується у Біблії (Вих 12:22) як рослина, яка використовувалася як кропило (його стебла, зв'язані у пучок, були зручні для кроплення предметів рідиною).

Раніше у складі роду налічували понад 50 видів, за сучасними уявленнями рід включає 7 видів[3]:

• Hyssopus ambiguus (Trautv.) Iljin ex Prochorov. & Lebel
• Hyssopus cuspidatus Boriss.
• Hyssopus latilabiatus C.Y.Wu & H.W.Li
• Hyssopus macranthus Boriss.
• Hyssopus officinalis L. typus[4] — Гісоп лікарський [syn. Hyssopus angustifolius M.Bieb. — Гісоп вузьколистий]
  • Hyssopus officinalis subsp. montanus (Jord. & Fourr.) Briq. [syn. Hyssopus cretaceus Dubjan.]
• Hyssopus seravschanicus (Dubj.) Pazij
• Hyssopus subulifolius (Rech.f.) Rech.f.

• Ісоп // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 555. — 1000 екз.
• Гісоп // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Опис гісопа (рос.)
• Гісоп лікарський

• Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7. (рос.)