Делятин (станція)

Будівництво лінії Станиславів — Вороненко розпочато 1893 року, коли на Делятинщині створили три будівельні підприємства, з яких одне будувало відрізок колії Надвірна — Делятин, друге — лінію Делятин — Микуличин. Спорудження станції завершилося за рік потому, у 1894 році.

З 1894 року розроблявся проєкт будівництва дільниці Делятин — Коломия, а дозвіл на будівництво було отримано у січні 1896 року. Начальником станції у Делятині тоді був Адольф Носек. Гілку Делятин — Коломия — Стефанешти введено в експлуатацію 1899 року.

Впродовж 1904—1905 років Делятин вже мав залізничне сполучення з Станиславовом, Вороненкою, Коломиєю та Заліщиками. У 1910—1911 роках до місць, куди можна було дістатися без пересадки, додалася Ясіня.

1914 року, після оголошення Першої світової війни, комендантом станції призначено професора Пуделка зі Станиславова[2].

1917 року під час війни кам'яний залізничний міст через річку Любіжню було підірвано, нові арки зробили дерев'яними, проте надовго такої конструкції не вистачило і до перебудови споруди (відновлений міст введений в експлуатацію 30 вересня 1921 року) поїзди на Станиславів відновили рух через Коломию.

У 1920—1921 роках підприємець З. Кляйн за власні кошти проклав 10 кілометрів вузькоколійної залізниці Делятин — Луг для обслуговування тартака, що містився в Делятині. Ця лінія так і не була перешита на широку колію.

У 1950-х роках рішенням Ради Міністрів СРСР створювалися так звані «центральні бази зберігання ядерних боєприпасів», однією з яких і став «Об'єкт 711», або «Івано-Франківськ-16» (в/ч 51989). Від залізничної станції Делятин до «перевалочної бази» у «передзоннику» була побудована одноколійна залізнична під'їзна колія. Військові підрозділи та власне містечко спочатку підпорядковувалися Першому Головному управлінню при Раді Міністрів СРСР, підприємства і апарат якого 26 червня 1953 року перетворені на Міністерство середнього машинобудування СРСР (структура, що відповідала у Радянському Союзі за управління галуззю військово-промислового комплексу із забезпечення розробки, виробництва та зберігання ядерних боєприпасів), надалі — 12-му Головному управлінню Міністерства оборони СРСР[3].

До 1993 року усі радіоактивні матеріали та ядерні заряди були вивезені до Російської Федерації, офіцери-росіяни з родинами виїхали до РФ, проте стали прибувати українські військовослужбовці з інших союзних республік.

Інспекція колійного господарства Прикарпаття у 2009 році, яку здійснило керівництво Львівської залізниці виявила самовільно, усупереч відповідним нормам, облаштовані сміттєзвалища на приколійній території та поблизу станції. Порушення санітарних норм були настільки значними, що залізниця пообіцяла скасувати зупинки приміських поїздів до станцій Яремче, Делятин та Рахів [4].

Станція Делятин щоденно приймає приміські поїзди сполученням Рахів — Коломия, Яремче — Івано-Франківськ, Рахів — Івано-Франківськ, Ворохта — Коломия, а також пасажирські поїзди сполученням Київ — Рахів та Миколаїв — Рахів. Фірмовий пасажирський поїзд «Гуцульщина» сполученням Київ — Рахів прямує через станцію без зупинок.

• Тарифне керівництво. Делятин
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

• Інформація про станцію Делятин на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху пасажирських та приміських поїздів по станції Делятин
• Станція Делятин (рос.)
• Вісник Прикарпатського університету. Історія. 2012. Вип. 22