Коломия (станція)

Коломи́я вузлова неелектрифікована залізнична станція Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці. Розташована в місті Коломия Коломийського району Івано-Франківської області.

Станція Коломия

Хриплин — Коломия
Коломия Чернівці-Північна
Коломия Стефанешти
Коломия Делятин
Львівська залізниця
Івано-Франківська дирекція
м. Коломия

Станція Коломия на світанку
Станція Коломия на світанку
48°32′04″ пн. ш. 25°03′37″ сх. д.
Рік відкриття 1866 (156 років)
Тип пасажирська
Колій 14
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи бічна вигнута
острівна пряма
Довжина платформи, м бічна 400 м,
острівна 375 м
Ширина платформи, м бічна 5 м,
острівна 4 м
Вулиця Привокзальна площа
Відстань до Києва, км
702
Відстань до Львова, км 196
Відстань до Івано-Франківська, км
56
Відстань до Чернівців, км
71
Код станції 388809 ?
Код «Експрес-3» 2218030 ?
Коломия (станція)

Від станції відгалужуються 4 напрямки:

Щодоби станція формує декілька вантажних потягів. Відбувається також сортування вантажів, які надходять від сусідніх малих станцій збірними потягами.

Історія

Станцію відкрито 1866 року під час прокладання Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці. З 1894 року розроблявся проєкт будівництва дільниці Делятин Коломия, а дозвіл на будівництво було надано лише у січні 1896 року. Начальником станції у Делятині тоді був Адольф Носек. 1899 року введено в експлуатацію гілку Делятин Коломия Стефанешти.

Залізничний вокзал

До вокзалу прилягають вулиці Степана Бандери, Січових Стрільців, Крип'якевича. На Привокзальні площі зупиняються міські та приміські автобуси та маршрутні таксі.

Пасажирське сполучення

Через станцію Коломию прямують транзитні пасажирські потяги далекого та потяги місцевого і приміського сполучення. Також призначаються додаткові потяги сезонного прямування з Києва до Чернівців, Ворохти та Рахова.

З 11 грудня 2016 року через Коломию курсував «Нічний експрес» Харків Чернівці через Полтаву, Київ-Пасажирський, Львів10 грудня 2017 року потягу змінений маршрут руху та кінцевий пункт прибуття Рахів). Дістатися інших південних та східних областей України є можливість із пересадкою в Івано-Франківську, Львові, Києві, Жмеринці, Одесі, Козятині (залежно від конкретного напрямку). У літній період призначається додатковий нічний швидкий потяг сполученням Івано-Франківськ Генічеськ, що прямує через станції Львів, Здолбунів, Козятин I, Знам'янка-Пасажирська, Дніпро-Головний, Запоріжжя I, Мелітополь, Новоолексіївка.

З 8 грудня 2019 року потягу «Гуцульщина» змінено маршрут руху, який нині прямує через станцію Чернівці замість станції Городенка-Завод.

Рух потягів по станції Коломия
Маршрут сполучення Періодичність курсування
Далеке сполучення
7/8
«Нічний експрес»
Київ-Пасажирський Чернівці Щоденно
135/136
«Чорномор»
Білгород-Дністровський Чернівці Курсує за особливим графіком цілорічно, через день, влітку — щоденно до Білгород-Дністровського
219/220 Київ-Пасажирський Чернівці Курсує за особливим графіком, за вказівкою
249/250 Київ-Пасажирський Чернівці
357/358
«Гуцульщина»
Київ-Пасажирський Тернопіль, Рахів Щоденно
451/452 Мінськ-Пасажирський Варна Курсує за особливим графіком, з червня по вересень по числам. У 2020 році не призначався через розповсюдження захворювань на COVID-19
667/668 Ковель Чернівці Через день. Тимчасово скасований з 18 березня 2020 року.
701/702
«Регіональний 0експрес»
Львів Чернівці Щоденно, окрім середи зі Львова та окрім четверга — з Чернівців
Приміське сполучення
6431/6434
6437/6438
Коломия Івано-Франківськ Щоденно
6441/6442 Коломия Рахів
6446/6445 Коломия Ворохта
6452/6451 Коломия Заліщики
6472/6471 Коломия Вадул-Сірет
6462/6461/6464
6463/6470/6469
Коломия Чернівці

Див. також

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Всеукраїнський туристичний журнал «Карпати. Туризм. Відпочинок», № 1 (2004)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.