Економічна свобода

Wall Street Journal і Heritage Foundation щорічно розраховують Індекс економічної свободи для більшості країн світу. Цей показник дозволяє оцінити економічну свободу країни, на основі розрахунку 10-ти показників свободи економіки, які оцінюються за шкалою від 0 до 100, причому, показник 100 відповідає максимальній свободі:

1. Свобода бізнесу
2. Свобода торгівлі
3. Податкова свобода
4. Державні витрати
5. Грошова свобода
6. Свобода інвестицій
7. Фінансова свобода
8. Захист прав власності
9. Свобода від корупції
10. Свобода трудових стосунків

Показник економіної свободи у світі, який розраховується Інститутом Фрейзера (The Fraser Institute), Ванкувер, Канада.

Згідно підходу Інституту Фрезера, економічну свободу визначають:

1. Особистий вибір.
2. Добровільний обмін, координований ринками.
3. Свобода входу та конкуренції на ринках.
4. Захист людей та їх власності від агресії з боку інших.

Особи мають економічну свободу, коли майно, яке вони набувають без застосування сили, шахрайства або крадіжок, захищене від фізичних вторгнень з боку інших людей, і вони вільні у використанні, обміні або передачі своєї власності до тих пір, поки їх дії не порушують однакових прав інші. Особи вільні вибирати, торгувати та співпрацювати з іншими та конкурувати, як вважають за потрібне.

«Прагнення до свободи є одним із основних принципів суспільства. Життя людини неможливе без боротьби за свободу — свободу висловлювати свої думки, обговорювати свої погляди, об'єднуватися в групи та партії, голосувати за улюблених представників, обирати і змінювати уряд. Організовувати своє суспільне і економічне життя так, як хочеться індивіду, — до тих пір, поки це не порушує миру. Насолоджуватися свободою — означає займатися тим, що подобається. Отримувати роботу, яку людина вважає гідною для себе, вільно купувати і продавати результати своєї роботи та залишати собі винагороду. Бути вільним — означає не зіштовхуватися з перешкодами та труднощами у своїх мирних економічних заняттях і прагненнях».