Житник

Житник[1][2] (Apodemus) рід невеликих гризунів із родини мишевих. Донедавна їх об'єднували з групою лісових мишей[3], що нині визнаються за окремий рід Мишак (Sylvaemus).

?
Житник

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Мишовиді (Murimorpha)
Надродина: Мишуваті (Muroidea)
Родина: Мишеві (Muridae)
Підродина: Мишеві (Murinae)
Триба: Apodemini
Рід: Житник (Apodemus)
(Kaup, 1829)
Посилання
Вікісховище: Apodemus
Віківиди: Apodemus
EOL: 111075
ITIS: 584983
NCBI: 10128
Fossilworks: 41897

Опис тварин

Забарвлення коричневе або вохристе, живіт білий. Від вовчків, полівок та хом'ячків відрізняються довгим, майже голим хвостом; від мишівок — тим, що довжина хвоста ненабагато більша, або ж дорівнює довжині тіла. Задня сторона різців без уступу. Активні вночі, взимку всього 1—3 години за добу. Дуже рухливі тварини, можуть проходити до 1,5 км за добу, відходити за сотні метрів від нори. Іноді живляться на відстані всього декількох метрів. Розмножуються до 5 разів за рік, вагітність продовжується 20—25 днів, у виводку зазвичай 4—7 дитинчат.

Проживання

Мешкають у степових перелісках, чагарниках та заплавах річок. Живуть у земляних норах, зимують під корінням та пнями. Риють нори довжиною до 3 м, з 2—3 входами, гніздовою камерою та 1—2 коморами на глибині близько 0,5 м. У вологих місцях будують гнізда на поверхні землі.

Живлення

Живляться в основному насінням дерев та чагарників, а також ягодами, молодими пагонами і комахами. Роблять запаси насіння на зиму.

Значення

Розносять та закопують насіння рослин. Іноді шкодять зерновим і технічним культурам, особливо миша польова. Можуть бути носіями геморагічної гарячки з нирковим синдромом і лептоспірозу.

Види

Рід поділяється на 3 підроди, які містять у собі такі види:

Підрід Apodemus

Підрід Alsomys

Підрід Argenteus

Примітки

  1. Шевчик Л. О., Грод І. М. Таксономічна структура колекції мікромаммалій кафедри ботаніки та зоології Тернопільського національного педагогічного університету // Природнича музеологія.  2019. Вип. 5. С. 236–239.
  2. Зоря О. Дрібні ссавці як основні носії збудників геморагічної гарячки з нирковим синдромом на території Харківської області // Праці Теріологічної Школи.  2015. Вип. 13. С. 87–90.
  3. Полная иллюстрированная энциклопедия. «Млекопитающие» Кн. 2 = The New Encyclopedia of Mammals / под ред. Д. Макдональда — М.: «Омега», 2007. — С. 449. — 3000 экз. — ISBN 978-5-465-01346-8

Посилання

Література

  • Энциклопедия природы России. — М.: ABF. В. Л. Динец, Е. В. Ротшильд. 1998 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.