Жільбер де Лануа

Походив зі стародавнього французького роду, який осів у Фландрії, що належала герцогам Бургундії. З 13 років вів життя «досконалого» лицаря: брав участь в турнірах, хрестових походах, численних війнах і міжусобицях: столітній війні, боротьбі арманьяка і бургіньйoнів у Франції, Ланкастерів і Плантагенетів в Англії. Кавалер Ордена Золотого Руна. Багато подорожував (Німеччина, Данія, Іспанія, Сирія, Єгипет), відвідував Святу Землю і інші традиційні місця паломництва, виконував дипломатичні доручення різних монархів. Здійснив дві подорожі по Східній Європі, в 1413–1414 і 1421 роках. Перша відбулася після його участі в поході прусських хрестоносців на Польщу і пролягала через Новгород і Псков, Лівонію та ВКЛ (по маршруту Дінабург — Вільнюс — Тракай — Каунас — Мемель (Клайпеда). Зустрічався з великим князем Вітовтом, його дружиною Анною, дочкою Софією та онукою Ганною. Під час другої виконував роль посла англійського короля Генріха V до монархів Східної Європи — Ягайла, Вітовта, візантійського імператора Мануїла II, з утопічною метою створення широкої коаліції держав на чолі з Англією для хрестового походу проти османів. Проїхав через литовське Поділля, в Кам'янці знову зустрічався з Вітовтом, був присутній при прийнятті ним псковського і новгородського посольств. Отримав цінні подарунки, захисні листи і доручення до татарського хана, ставленика Вітовта. Продовжив шлях в Константинополь через Молдову і Крим. Був свідком зведення під керівництвом подільського старости Гедигольда на протилежному від Білгорода березі Дністра литовського замку, на будівництві якого були зайняті 12 тисяч чоловік і 4 тисяч возів.

Лануа звертав увагу перш за все на військово-топографічні характеристики місцевостей (стан фортифікацій, шляхи сполучення), але його щоденники містять багато інших цінних відомостей з історії ВКЛ, в тому числі етнографічного характеру. Відзначив наявність у жителів ВКЛ окремої мови та існування 12 єпархій. Як католик, дорікав Вітовта за зв'язок з гуситами, порушення поста і т. д., але засвідчив міць і вплив держави, гегемонія якої на просторі від Новгорода до Криму не викликала у нього сумнівів. Місія Лануа підвела риску під тривалим періодом насторожено-ворожого ставлення до ВКЛ як до держави «сарацинів» і сприяла поширенню знань про неї в Західній Європі . Так, німецький хроніст Ульріх Ріхенталь (1420-ті роки) посилався на Лануа, визначаючи межі Європи: «Європа — це земля, всередині якої ми знаходимося, вона прилягає до Білої Русі, до Смоленська, а через них — і до цієї Туреччини, до герцогства Литви, Польщі, Славонії, Угорщини, Моравії, Чехії, Римської імперії».

• Voyages et ambassades de messire Guillebert de Lannoy, 1399—1450. — Mons, MDCCCXL (1840). — 140 pр.
• Gachet E. Examen critique des voyages et ambassades de Guillebert de Lannoy, 1399—1450. — Bruxelles, 1843. — 51 pp.
• Lelewel J. Gilbert de Lannoy i jego podroze. — Poznan, 1844. — 91 s.
• Gilbert de Lannoy i jego podroze / Lelewel J. Rozbiory dzieł obejmujacych albo dzieje albo rzeczy polskie roznymi czasy. — Poznan, 1844. — S. 342—431.
• Gilbert de Lannoy i jego podroze // Materyaly do dziejow polskich. Poznan, 1847.
• Савельев П. С. Очерк путешествия в прибалтийские страны, Великий Новгород и Псков, совершенного рыцарем Гильбертом де-Ланноа, в 1412—1414 годах // Географические известия. — 1850. — январь, февраль, март. — С. 17—35.
• Брун Ф. К. Путешествия и посольства господина Гилльбера де Ланнуа // Записки Одесского общества истории и древностей. — Одесса, 1853. — Т. 3. — С. 433—465.
• Aus den Voyaiges de Guillebert de Lannoy 1412 ff. // Scriptores rerum Prussicarum. — Leipzig, 1866. — T. III. — P. 443—452.
• Путешествие по Литве в XV веке Жильберта де Лянуа // Вестник Западной России. — 1867. — № 7. — С. 38—47.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Емельянов В. Путешествия Гилльбера де-Ланноа в восточные земли Европы в 1413—1414 и 1421 годах // Киевские университетские известия. — 1873. — № 8. — С. 1—46.
• Ulrichs von Richental Chronik des Constanzer Concils 1414 bis 1418. Herausgegeben von M. R. Buck. Tuebingen, 1882.
• Новгород и Псков в начале XV в. (Гильбер де Ланноа) // Хрестоматия по истории СССР: С древнейших времен до конца XV века / Под ред. М. Н. Тихомирова. — М., 1960. — С. 545—549.
• Литва и Украина в начале XV в. (по Гильберу де Ланноа) // Хрестоматия по истории СССР: С древнейших времен до конца XV века / Под ред. М. Н. Тихомирова. — М., 1960. — С. 661—666.
• Белы А. Пад крыжом Св. Георгія // Падарожнiк. — 1996. — № 2.
• Лялькоў І. Жыльбер дэ Ланаа: фламандзец у Вялікім Княстве Літоўскім пачатку XV ст. // Беларусь — Бельгія: Грамадска-культурнае ўзаемадзеянне: Матэрыялы Міжнароднага «круглага стала», Мінск, 18-19 мая 2001 г. — Мн.: Беларускі кнігазбор, 2002. — С. 47—52.
• Великая Русь рыцаря де Ланноа // Родина. — 2003. — № 12. — С. 76—79.
• Жильбер де Ланнуа // Великий Новгород в иностранных сочинениях XV — нач. XX века / Сост. Г. М. Коваленко. — М., 2005. — С. 25-27.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

• Білий А. Лануа // Енциклопедія історії Білорусі. — Мн., 1997. — Т. 4.

• Ляннуа (де) Ґільберт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 876. — 1000 екз.